Україна посідає перше місце у світі з виробництва меду на душу населення з показником 1,5 кілограма. Про це повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» з посиланням на дані дослідження AgriEvent. За словами директора агенції «AgriEvent» Анатолія Циркуна, протягом останніх років наша держава впевнено тримається в трійці світових лідерів з виробництва меду, випереджаючи за цим показником всі країни Європи. Найближчим конкурентом України з виробництва меду серед країн ЄС є Іспанія, каже він, яка в світовому рейтингу поступається Україні 11 позиціями. Україна також активно експортує мед в ЄС.
Якщо ще в 2010 році основним покупцем українського меду була Російська Федерація, то починаючи з 2011 року більшість поставок солодкого продукту припадають на Німеччину — 39% і 43% експорту в 2011 та 2012 роках відповідно. «Також позитивною є тенденція до постійного збільшення обсягів експорту меду з України, який протягом останніх трьох років зріс майже вдвічі з близько 7 до 13 тисяч тонн. В цьому сенсі 2013 рік очікується не менш продуктивним: за результатами першого півріччя було експортовано 7,9 тисячі тонн, а загалом очікується, що експорт за підсумками року становитиме близько 20 тисяч тонн. Така тенденція — результат того, що аграрні виробники все більше приділяють уваги нішевим продуктам, частково зменшуючи ризик різких цінових коливань на зернові та олійні культури» — коментує Анатолій Циркун.
За даними експерта, в 2012 році виробництво меду в Україні склало 70,3 тисяч тонн, що на 40% більше аналогічного показника в 2000 році. Якщо розглядати регіональний розріз, то найбільшими виробниками меду в 2012 році стали Донецька, Миколаївська та Житомирська області, в яких було зібрано відповідно 10,6 та 5 тисячі тонн меду.
Український мед дійсно найкращий у світі, розповідає «Дню» почесний пасічник України, голова товариства Спілки пасічників Білої Церкви і Білоцерківського району Григорій Цехмістренко. «На двох світових конгресах у Австралії та Парижі двом його різновидам присудили перше місце. Але одна справа виробляти мед, а інша — проштовхувати його на світові ринки», — каже він. Тим більше, додає пасічник, що сьогодні особливого зростання попиту на мед немає. Тож питання зі збутом дуже складне. «Українське населення не звикло до споживання меду у великій кількості і готове більше вживати горілку, м’ясо чи сало. На зовнішні ж ринки виходити складно, особливо, на європейський ринок, бо там дуже складні вимоги для медової продукції. А через те, що в Україні немає дієвої організації, яка б мала хорошу лабораторію для дослідження якості меду, то кожен пасічник змушений самостійно шукати ринки збуту, клієнтів», — пояснює він. Хто ж не освоїв всі тонкощі маркетингового ремесла, той працює з перекупниками. «Вони скуповують мед по селах за невеликою ціною у пасічників, які мають до двадцяти бджолосімей, і яким не завжди вдається дістатися міста, щоб продати свій товар. Тож перекупники забирають солодкий продукт у них за 15—20 гривень за 1 кг», — розповідає Цехмістренко, — «тоді як реальна ціна хорошого меду становить 40—50 гривень.
На запитання «Дня» — чи вигідно сьогодні займатися бджолиним бізнесом, — Цехмістренко відповідає: «Ми не бізнесмени, а любителі. Аби займатися, дійсно, бізнесом і жити з цього, треба мати хоча б 200—250 бджолосімей. В іншому випадку всі прибутки ідуть, аби компенсувати витрати на виготовлення меду та утримання пасіки».
Директор компанії «Реверс» (експортує мед) Володимир Гарбуз додає, що солодкий продукт українських бджіл вже не перший рік продають в ЄС. Але проблеми з експортом, дійсно, існують. «Основна — забруднення меду антибіотиками. Багато пасічників лікує бджіл не досить якісними антибіотиками», — пояснює він. Але, загалом, з року в рік кількість проданого за кордон меду зростає — до країн ЄС, США, Канади. «Основний обсяг іде до ЄС», — додає він. За його оцінками, експортний потенціал України в цьому напрямку становить 20—30 тисяч тонн в рік. «Аби ж отримати доступ до дешевих кредитів, то досягнути цього можна за рік чи два. Заявок на європейський напрямок сьогодні іде дуже багато. Половина з них задовольняється», — продовжує він.
Втім, не тільки питання антибіотиків стримує вихід наших пасічників на європейський ринок. Ще один бар’єр — тривалий термін оплати здійснених поставок. В середньому від поставки партій до реального розрахунку проходить 45 днів. Як правило, в ЄС закуповують більш дешевший соняшниковий мед і його використовують, як замінник цукру. А в Україні продається акацієвий, липовий, різнотрав’яний мед. Вартість 1 кг українського меду в Європі оцінюють в 2 євро, тоді як в Україні — від 35—40 гривень, а то і всі 70 гривень. «З точки зору отримання прямого прибутку, для пасічників вигідна торгівля в Україні, але якщо зважити на заробіток з обороту, то, безумовно, ЄС», — розповідає Гарбуз.
Ситуацію з імпортом меду до України пасічники і експортери називають дуже спокійною. Всі розмови про завезення китайського меду, за їх словами, — це страшилки. «Якщо такий мед і з’являється в Україні, то він реекспортується в інші країни і не затримується в нас», — говорить експортер.
Опитані «Днем» експерти переконані, що з часом Україна зможе суттєво збільшити загальний експорт меду. «Можемо спокійно виробляти 50—80 тисяч тонн меду. Що це означає? Що можемо обігнати навіть світових медових лідерів. Сьогодні перше місце займає Китай, далі — США, потім Аргентина і ми. Кліматичні та географічні умови дозволяють Україні продукувати багато соняшникового меду, який затребуваний у світі. Тому час готуватися до світового лідерства з виробництва органічного меду», — підсумовує Гарбуз.
Про те, що світової лідери з виробництва меду можуть змінитися в недалекій перспективі, свідчить і ще один тривожний факт. Масова загибель бджіл спостерігається майже у всіх країнах Першого світу, але в США наслідки цього найбільш болючі. Починаючи з 2006 року, деякі американські пасіки втратили до 80% бджолиних сімей, — нещодавно озвучив таку сумну статистику вчений з Університету штату Пенсільванія, каже Маріанн Фрейзер. До 30% бджіл щороку не переживають зиму! В певний момент бджоли просто відмовляються від своїх вуликів і зникають, або ж відбувається масове їх самогубство. Ситуацію з масовим мором бджіл в США багато хто вже називають «біологічною катастрофою», а вчені дали їй визначення «Колапс бджолиних сімей» (КБС), або «синдром депопуляції медоносних бджіл». Точну причину загадкової загибелі комах досі ніхто не назвав. Серед найімовірніших чинників вчені називають негативний вплив хімікатів, пестицидів та інсектицидів, враження бджіл кліщами, бактеріями, грибками або вірусами. Не виключають як причину і різку зміну клімату.
