З понеділка Пенсійний фонд України припинив виплачувати спецпенсії депутатам, міністрам, суддям та іншим чиновникам. Це нововведення передбачене ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року. Нагадаємо, що в кінці квітня 2015 року міністр соціальної політики України Павло Розенко представив новий пакет законопроектів (№2767, №2770) щодо реформування пенсійної системи. Проте його не ухвалили та відправили на доопрацювання.
«У нашій пенсійній системі за багато років накопилося чимало проблем, які ми хочемо вирішити за допомогою нового пакету законопроектів», — зазначає голова Пенсійного фонду Олексій Зарудний. «По-перше, слід відновити справедливість, адже у нас є два види пенсій — звичайні та спеціальні. Справа в тому, що звичайна пенсія становить лише 45% заробітку, котрий людина отримувала раніше, а спеціальна — 90% — вдвічі більше. Тобто люди, фактично, однаково працювали, робили однакові внески у формування пенсійної системи, але розміри виплат суттєво відрізняються. Ми ж хочемо запровадити для всіх категорій громадян єдиний принцип нарахування», — додає Зарудний. Підвищення мінімальних пенсій громадян за рахунок скасування спеціальних — одна з найважливіших переваг цієї реформи.
Нагадаємо, що це вже третя спроба за історію незалежної України налагодити ситуацію у пенсійній сфері. «У нашій державі залишилася стара та неефективна модель пенсійного забезпечення, яку майже не модернізували з часів СРСР», — зазначає експерт Реанімаційного пакету реформ Галина Третьякова. За її словами, ситуація буде лише погіршуватися, якщо не вжити радикальних заходів. Адже, по-перше, співвідношення тих, хто сплачує пенсійний внесок, і тих, хто на пенсії, майже один до одного. По-друге, відрахування на утримання людей літнього віку в Україні становлять більш ніж 16% ВВП. Ці показники є одними з найгірших у світі.
Серед завдань, на яких акцентує увагу голова Пенсійного фонду Олексій Зарудний, — відновлення страхових принципів. Справа в тому, що кожен четвертий український пенсіонер має певні привілеї, які оплачують за рахунок інших. Така невластива Пенсійному фонду система виплат уже призвела до дефіциту бюджету розміром більш ніж 15 мільярдів гривень на рік. «Ми хочемо, щоб діяв принцип: скільки людина вклала в Пенсійний фонд — стільки має і отримати», — резюмує Зарудний.
Ще одне питання, яке потрібно терміново вирішувати — відсутність мотивації до сплати внесків та легалізації зарплат. Як зазначають експерти, все це є наслідком нечіткої диференціації пенсій. «За різними оцінками, майже 200 мільярдів гривень — це виплати тіньової заробітної плати в Україні. Відповідно втрати Пенсійного фонду (через те, що немає внесків та сплати податків) становлять 600 мільярдів», — додає керівник ПФ.
Однією з переваг пенсійної реформи, яка повинна сприяти легалізації зарплат, є запровадження накопичувальної системи. Тобто коли кошти, вкладені людиною, є її власністю, а також накопичуються протягом всього життя. Більше того, якщо особа не зможе скористатися цими коштами, вони автоматично передаються у спадок. «Розмір виплат у цій системі залежить лише від того, скільки людина змогла заощадити», — пояснює Олексій Зарудний. Крім того, пакет законопроектів не передбачає підвищення пенсійного віку, оскільки експерти переконані, що це може призвести до обвалу на ринку праці.
Олексій ЗАРУДНИЙ, голова Пенсійного фонду: Слід відновити справедливість, адже в нас є два види пенсій — звичайні та спеціальні. Річ у тім, що звичайна пенсія становить лише 45% заробітку, котрий людина отримувала раніше, а спеціальна — 90% — вдвічі більше. Тобто люди, фактично, однаково працювали, робили однакові внески у формування пенсійної системи, але розміри виплат суттєво відрізняються. Ми ж хочемо запровадити для всіх категорій громадян єдиний принцип нарахування
Накопичувальну систему планують запровадити уже з 1 січня 2017 року. Її учасниками стануть особи, яким буде не більше 35 років (станом на початок 2017 року). Особи віком до 55 років матимуть можливість добровільно приєднатися до цього механізму до 1 січня 2018 року. Як зазначає головний спеціаліст відділу реформування пенсійної системи Міністерства соціальної політики Ганна Іванова, у перший рік розмір внесків до накопичувальної системи буде становити 2% і кожного року буде поступово підвищуватися, доки не досягне 7% 2022 року.
Проте існують ризики, які можуть суттєво вплинути на реформування пенсійної системи та позначитися на добробуті українців. «Перш за все нас турбує високий рівень інфляції в Україні, який у лютому становив 34,5%, а до кінця року прогнозують близько 30%. Зрозуміло, що це може спричинити втрату цінності накопичених коштів, які б мали використовувати для майбутніх пенсійних виплат. Доки інфляція буде перевищувати 7%, ВВП буде падати — немає сенсу вводити накопичувальну систему», — зазначає експерт з питань загальнообов’язкового державного пенсійного страхування Експертної ради Мінпраці Наталія Горюк.
Також пакет законопроектів передбачає перерозподіл пенсійних внесків між працівником та роботодавцем, що суттєво зменшує тиск на останнього. «Ми повинні розуміти, що вводимо щось на зразок додаткового податку на заробітну плату, який буде сплачувати найманий працівник. Тобто зарплата буде меншою», — розповідає директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. На думку експерта, головна функція солідарної системи — убезпечувати всіх від бідності. Другий рівень відповідає саме за диференціацію пенсійних виплат. «Не треба обіцяти світлого майбутнього одразу після ухвалення закону — його не буде. Перші пенсії люди почнуть отримувати через 25 років. А перехідний період триватиме вдвічі довше — 50 років», — додає Елла Лібанова.
«Традиційна солідарна система в принципі не може забезпечити гідну старість. Цей висновок було зроблено ще 1994 року, коли Світовий банк оприлюднив свій черговий звіт. Ми мали б використати світовий досвід та напрацювання, щоб не повторювати тих же помилок», — говорить кандидат економічних наук, народний депутат України 1-го скликання Віталій Мельничук. На його думку, успішна модель пенсійної системи має складатися з трьох рівнів, а не з одного, який існує сьогодні в Україні. «Перший рівень — це державна обов’язкова система соціальної безпеки громадян (солідарна). Другий — система обов’язкових індивідуальних, персоніфікованих пенсійних накопичень працівників (накопичувальна), і третій — система добровільних приватних пенсійних накопичень», — каже він. Мельничук нагадує, що більше десяти років тому вже було ухвалено закон про реформування пенсійної системи, згідно з яким мали б запустити всі три рівні. «Проте це було тільки на словах. Подальші спроби були імітацією, які закінчилися підвищенням пенсійного віку», — підсумовує він.
Втім, незважаючи на можливі ризики, член Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран запевняє, що фінансова та банківська системи готові до нової пенсійної реформи. «2016 рік матиме чудову макроекономічну платформу для запуску цього механізму», — додає він.
