Ділити повноваження завжди непросто. Вкотре підтвердила цю стару істину дискусія навколо проекту закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». У разі його вступу в дію вже з 26 грудня державні контролюючі органи отримають єдині правила. Але подобається це далеко не всім. Особливий протест проти запланованої «зрівнялівки» висловлює Державна податкова адміністрація.
Свою незгоду її представники мотивують наявністю у ДПАУ як центрального органу виконавчої влади, спеціального статусу, а також вказують на ряд інших законів та указів Президента України. Керуючись цими документами, стверджують податківці, вони в окремих випадках забезпечують реалізацію виняткових завдань та функцій, які не притаманні жодному з органів держнагляду. Крім того, буква згаданого закону, зі слів очільників ДПАУ, не враховує й особливості проведення податкового контролю у таких питаннях, як облік платників податків, камеральні та невиїзні документальні перевірки.
Подібні аргументи народний депутат Верховної Ради Ксенія Ляпіна називає намаганням викрутитися з-під дії закону та вважає незаконними. У свою чергу, заступник голови ДПАУ Сергій Лекарь озвучені закиди відкидає. На його думку, податкова не проти виконання діючих законів, але репрезентований «контрольний проект» має багато білих плям. Зокрема, розміщене на ста сторінках Податкового кодексу адміністрування податків «сьогодні втиснули в 13 сторінок загального законодавства». Крім того, реалізація законопроекту про держнагляд вимагає від податківців ще однієї жертви у вигляді розробки трьохкатегоріальної «системи ризиків» (високий, середній, низький). «Хто сьогодні може визначити в економічному полі ризики, пов’язані з податковою життєдіяльністю? — запитує Лекарь і сам же відповідає: — У країні немає таких фахівців». Водночас він не заперечує — «ризикова» практика існує в світі. Але там податківці можуть звіряти звітні дані суб’єктів підприємницької діяльності з інформацією із третіх джерел. В Україні ж передумов для цього поки немає.
Не згодні податківці і з підставами та термінами проведення перевірок, твердячи про, навпаки, необхідність розширення своїх повноважень. Однак експерти не підтримують таких намірів, вказуючи на наявність у країні своєрідного перевірочного буму. Тим більше, що понад 50% проведених у минулому році перевірок припадає саме на фіскальний сектор. Мало це чи багато? Відповідь спробував дати заступник голови Держкомпідприємництва Геннадій Білоус: «Останні дослідження за минулий рік показують: сьогодні кількість перевірок для підприємств, які ледве дихають, тобто тих, які працюють і сплачують податки, за рік сягає близько 50. Нормою стало 20 перевірок на рік. Якщо в середньому порівняти, то для мікропідприємств на такі перевірки припадає вісім днів». Масштабність явища підкреслює те, що дрібний економічний сектор утворюють майже півтора мільйона фізичних осіб.
Не підтримує податковий спротив і міністр економіки України Анатолій Кінах: «Я вважаю неприпустимим, коли структури влади, незалежно від назви, порушують основні вимоги діалогу, який визначений українським законодавством як норма стосунків між владою та бізнесом».
Запустити «контрольний» (щодо самих контролерів) механізм вимагає і Світовий банк. Мовляв, якщо Україна хоче отримати від нього позику на «політику розвитку», то це — одна з умов... «Світовий банк розуміє ситуацію з тим, що ще не працює Верховна Рада. У нас існує домовленість, що це не створить проблем під час прийняття рішень з позики. Але в той же час він чітко фіксує свою стурбованість, бо такі рішення потрібно приймати якнайшвидше», — сказав Кінах, коментуючи ситуацію «Дню». Поставити законодавчу крапку в болючому питанні може Конституційний Cуд. Але тільки після введення закону в дію, роз’яснює Мін’юст. Залишається сподіватися, що головна мета розробників даного закону — прикрутити гайки чиновницькому свавіллю — усе ж здійсниться.
