Окремі поточні рахунки в банківських установах, призначені для стягнення до бюджету податку на додану вартість (ПДВ) та відображення обігу коштів, сплачених і відшкодованих із цього податку, запровадять із 1 квітня. Учора стало відомо, що Президент Леонід Кучма підписав указ, спрямований на прискорення запровадження рахунків ПДВ, які раніше передбачалося заснувати з 1 липня. Як повідомляє прес- служба глави держави, цим указом вносяться зміни до указу від 1 березня 2004 року. Президент доручив Кабміну разом із Національним банком України до 20 березня розробити та затвердити порядок перерахування ПДВ до держбюджету, а також порядок обігу коштів цього податку через дані поточні рахунки платників податків.
Одночасно Президент підписав розпорядження, згідно з яким буде створено спеціальну комісію з перевірки дотримання законодавства в питаннях адміністрування та відшкодування ПДВ. Її завдання — перешкоджати необгрунтованим витратам бюджету та сприяти підвищенню прозорості системи адміністрування і відшкодування ПДВ. Очолить комісію керівник координаційного комітету із боротьби з корупцією й організованою злочинністю при Президентові Тетяна Корнякова. Їй надане право залучати до роботи комісії наукові інститути, аудиторські фірми, фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (зі згоди керівників), отримувати від органів виконавчої влади документи й інші матеріали, необхідні для роботи. Вже до 1 липня комісія має проінформувати Президента про зроблене.
Головний промоутер спецрахунків перший віце-прем’єр, міністр фінансів Микола Азаров раніше роз’яснював: «Ідеологія досить проста та зрозуміла — на спецрахунку, який знаходиться в банку в платника податків, акумулюється як вхідний, так і вихідний ПДВ, і він нікуди не йде від платника податків. Йому повертати не потрібно. Потрібно буде тільки відшкодовувати великому експортеру той ПДВ, який у нього виникне внаслідок дії нульової ставки при експорті продукції». Азаров упевнений, що «вводячи спецрахунки, вирішимо проблему неповернення ПДВ раз і назавжди». Він також наголосив, що такі рахунки дозволять ще цього року знизити чинну ставку цього податку, що становить 20%. Водночас Азаров зазначав: «Але я б дуже обережно до цього поставився — потрібно місяців три попрацювати за системою спецрахунків, проаналізувати і за результатами роботи... виходити на зниження ставки» (Президент двічі накладав вето на закони, що передбачали зниження ставки ПДВ до 17% (з 1 січня 2005 року), і з 1 січня 2006 року — до 15%).
Не можна також не нагадати, що Леонід Кучма й інші державні посадовці неодноразово називали ПДВ найкриміналізованішим податком і зазначали, що він втратив свою бюджетоутворюючу роль. Зокрема, заступник голови ДПАУ, начальник податкової міліції Віктор Жвалюк заявив, що з моменту введення ПДВ у 1997 році держава від цього податку отримала 62 млрд. грн., тоді як вона ж виплатила як відшкодування експортерам 68 млрд. грн.
Голова Національного банку України Сергій Тігіпко вважає, що введення спецрахунків із ПДВ не стане проблемою для українських банків. Разом із тим радник глави НБУ Валерій Литвицький відгукнувся про них не без скептицизму: «Сподіватимемося, що рішення Президента прискорити введення спецрахунків допоможе розібратися з цією проблемою. Щоправда, досвід Болгарії, де вперше ввели такі рахунки, показує, що в цій системі багато не тільки плюсів, а й мінусів. Між ними, мабуть, є певний паритет. Але на даному етапі в Україні, плюси, схоже, переважують. Хоча, як нерідко в нас буває, коли доходить до втілення, то все відбувається з точністю до навпаки. Між ідеями, закладеними до указу, та їхньою імплементацією завжди є різниця. Важливо, щоб цього разу вона не була значною. Крім того, не можна сприймати цей крок як панацею. Тільки в комплексі з іншими він може дати результат — покращити наповнення бюджету. Не можна забувати і про розміщення облігацій. Уряд має можливість зробити їх ліквідним і привабливим інструментом. А крім того, потрібно просто відшкодовувати ПДВ експортерам, якщо це законно і перевірено на відсутність криміналу, а за можливістю відшкодовувати навіть більше тієї суми, яка закладена до бюджету як обмежувач...» Проте офіційні думки, як прийнято, звучать оптимістично й аж ніяк не реагують на дату, з якої втілюватимуть у життя ідею спецрахунків.
КОМЕНТАРI
Володимир МАЙСТРИШИН, член парламентського комітету з питань бюджету та голова одного з його підкомітетів:
— Йдеться про те, що починає реально здійснюватися податкова реформа, про яку так багато говорили. Цього року внесли зміни до законодавства про три основні бюджетоутворюючі податки: на додану вартість, на доходи та прибуток підприємств і фізичних осіб у бік їх зменшення. Я поділяю неспокій глави держави стосовно ефективного збирання цих податків до бюджету. Саме на це спрямований i указ Президента щодо прискорення введення спецрахунків для операцій із ПДВ. Проблема полягає в тому, що обсяг цього податку, згідно з прийнятим на нинішній рік бюджетом, повинен становити приблизно 14 мільярдів гривень (минулого року зібрали приблизно 8 мільярдів). Тоді як аналіз показує, що ця сума могла б становити не менше 30—35 мільярдів гривень. Ми явно недобираємо. Причому понад половину з того, що нараховують. Так, ПДВ як бюджетоутворюючий податок має проблеми зі збиранням. Отже, потрібно підвищувати ефективність адміністрування цього податку. І спецрахунки саме на це спрямовані. Спецрахунки введені сьогодні в енергокомплексі для оплати поточних платежів за електроенергію. Вони працюють вже кілька років і показали свою ефективність. Цей механізм, на мою думку, дозволить не допускати несплати податків».
Валерій КОНОВАЛЮК, перший заступник голови комітету з питань бюджету:
— Проблема ПДВ має хронічний характер, оскільки за результатами виконання бюджету з початку цього року ми реально бачимо, що цей податок як джерело доходів себе вже повністю вичерпав та абсолютно не забезпечує ті планові надходження, які сьогодні внесено до державного бюджету. Введення спецрахунків і відповідний указ Президента, очевидно, означають посилення відповідальності та контролю над стягненням цього податку й повинні забезпечити виконання бюджету із доходів, оскільки стан цього виду платежу досить критичний. Моя думка така: було б правильно найближчим часом створити міжфракційну групу або групу членів парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності, щоб підготувати редакцію аналогічного закону. Він повинен включати в себе відповідні нововведення, відзначені в указі Президента, і, принаймні, оптимізувати ті протиріччя, які є в цьому податку. У результаті введення з січня майбутнього року ПДВ із зменшеною ставкою (можливо, 17% або 15%) має пройти таким чином, щоб цей податок виконував своє призначення і був регулятором виконання бюджету, а також забезпечував нормальну роботу підприємств і позитивний розвиток економіки».
Леонід РУБАНЕНКО, президент Спілки податкових консультантів України:
— Прискорене введення спецрахунків — це дуже хороша справа, але здебільшого для великих платників, таких як, скажімо, Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча. Для них це, звісно, перспективний варіант. Для інших це мало що вирішує. Але, звичайно, потрібно подивитися, як працюватиме. Розписали все добре. Але ще краще все було викладене в «заветованому» законі 4000-1... Ми вважаємо за необхідне «витягнути» блок питань із ПДВ та розпочати розробку одного закону, який вбере в себе всі найкращі ідеї, включаючи й практику із цих рахунків (закон повинні прийняти у вересні), а також новий порядок оподаткування ПДВ торгових операцій.
