Поширена думка, нібито вплив фінансово-промислових груп (ФПГ) в Україні практично нівельовано, потребує серйозного перегляду. Адже саме великий бізнес як і раніше визначає обличчя найбільш потужних галузей української індустрії — чорної та кольорової металургії, важкої та легкої промисловості. Від стану ФПГ залежить матеріальне становище окремих міст, де вони містяться, та усієї країни загалом, оскільки іншого такого ж великого джерела надходжень до бюджету поки знайти не вдається. Як вважає директор ТОВ «Центр консалтингу» Дмитро Касьянов, зараз дуже важливо зрозуміти, як міняється роль ФПГ під час зміни політичних еліт і як вони впливають на життя держави, одне одного та на все суспільство загалом, а також привернути увагу самих ФПГ до питань соціальної відповідальності.
Однак якщо основою більшості досліджень впливу тієї чи іншої структури є опитування пересічних українців, які передусім стикаються з плодами її діяльності, то у випадку з ФПГ це не так: ну не знають українці про їхнє існування, хоч у багатьох на слуху їхні назви та прізвища лідерів. Тому соціологам, які проводили дослідження, довелося нехтувати опитуванням кількісним на користь опитування якісного, ставлячи свої запитання людям, які апріорі «перебувають у темі». Такими експертами для них стали політологи, економісти-аналітики й експерти найбільш популярних ділових видань. Їх вибирали на підставі контент-аналізу ЗМІ — підрахунку найбільш згадуваних прізвищ, а також порад і характеристик їхніми колегами. У результаті фахівців з ФПГ, готових якось їх оцінювати, набралося не так уже й багато — всього 20. Однак, за словами директора Центру соціологічних досліджень Київського національного університету імені Тараса Шевченка Костянтина Коржа, це цілком достатня вибірка для того, щоб адекватно оцінити ситуацію.
А ситуація з ФПГ така. Як можна було й очікувати, чим ближче група стоїть до політичної верхівки, тим сильніше вона впливає на економічне життя країни. Єдиним винятком залишається Рінат Ахметов та його група «Сістем Капітал Менеджмент». Як при старій владі, так і при новій більш впливової групи, за оцінками експертів, в Україні немає. Однак на інші групи президентська ротація все-таки вплинула. Значно зменшився вплив групи «Інтерпайп», очолюваної Віктором Пінчуком, і групи Григорія Суркіса. Зате збільшився вплив групи екс- глави РНБО, члена НСНУ Петра Порошенка та групи «Приват», главу якої Ігоря Коломойського пов'язували з ім'ям Юлії Тимошенко. Причому саме дві останні групи експерти звинувачують у тому, що вони активно користуються неофіційними методами лобіювання власних інтересів. Дещо відстають від них «Індустріальний Союз Донбасу» та «Інтерпайп», що, проте, абсолютно не дивно — доступ до влади для них тепер дещо обмежений. Хоча групою, діючою переважно легальними методами, визнані не вони, а група «Фінанси і Кредит».
Однак не лише стосунки з владою оцінювали експерти. За їхніми словами, найбільш конфліктною групою, яка не йде на компроміси й домовленості з іншими учасниками ринку провідних ФПГ України, визнана група «Приват» (пригадаємо конфлікти з НФЗ та обленерго, які оспорювалися нею і групою Костянтина Григорішина, що стала, до речі, другою в рейтингу конфліктності). Найбільш компромісними визнані ІСД-шники, які, на думку експертів, легко й спокійно йдуть на переговори з іншими ФПГ. Як помітив Костянтин Корж, близькість до влади породжує ілюзію безкарності, коли до будь-яких дій група може вдаватися виходячи виключно з власних інтересі. Крім рейтингу конфліктності ця думка підтверджує й рейтинг конструктивності, деструктивності групи по відношенню до самої себе, держави та суспільства. Найбільш конструктивним за всіма показниками є безконфліктний Тарута, тоді як найбільш деструктивними по відношенню до держави й суспільства виявилися «Приват», «Енергетичний стандарт» Григоришина й «Укрпромінвест» Порошенка.
До речі, про Григоришина. За словами експертів, цей бізнесмен на противагу тому ж Таруті практично не займається модернізацією власних виробництв. Однак якщо це виключно його справа, то екологія — справа всієї країни, якій доведеться констатувати, що ніхто з великих бізнесменів довкіллям не цікавиться. Слава Богу, що хоч якусь увагу вони ще приділяють розвитку культури й освіти в країні. Тут лідируюче місце за всіма показниками належить «Інтерпайпу», місце ж аутсайдера знов у «Привата». Варто зауважити, що серед усіх негативних номінацій, які виграв Коломойський, є й лідерство щодо максимізації прибутку без урахування інтересів трудящих, ігнорування потреб регіону й, більш того перемога у підсумковому рейтингу деструктивності — соціальної корисності.
Цей рейтинг експерти склали, підсумувавши вищеназвані характеристики, виділивши 22 показники й оцінивши всі групи за своєю шкалою. Групою, що максимально враховує інтереси суспільства, модернізує виробництво, стежить за екологією, культурою і т.п., став ІСД. Групою, яка робить усе з точністю до навпаки, став, як уже згадувалося, «Приват».
Однак усі ці рейтинги й оцінки великих бізнесменів, хоч би що говорили про політику самі експерти, передусім свідчать про те, що чим потрібніша якій-небудь ФПГ влада, тим більше вона робитиме для доказу своєї спроможності й корисності. Якщо ж влада вже є, обіцянки швидко забуваються. А хіба не те саме відбувається у вищих ешелонах влади? Чому ж тоді у вищих грошових ешелонах має бути інакше?
