У неділю в Києві завершився науково-практичний семінар з питань розвитку бізнесу, який проводив Університет ефективного розвитку разом із Союзом товаровиробників України. У його програмі був «круглий стіл», який привернув до себе увагу нестандартною назвою — «Мистецтво бізнесу в Україні». Мимоволі поставало запитання: невже бізнес в Україні сягнув вже таких вершин?
Це майже фантастичне припущення проіснувало недовго, бо ще на початку засідання його спростував президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло. Він виклав свою трактовку того, що поріднює мистецтво і бізнес: «Треба бути справжнім митцем, щоб вести бізнес в Україні. Сьогодні, на жаль, мистецтво бізнесу полягає в тому, щоб обійти закон і обдурити державу». І підприємці в цьому не винні, тому що однією з головних перешкод для ведення бізнесу в Україні є держава. Звичайно, держава завжди створює для бізнесу певні рамки та обмеження, але це повинно бути сприятливе середовище, а не жорсткий тиск на підприємців, вважає Я.Жаліло. На відміну від розвинених країн світу, де ведення бізнесу зводиться, як правило, до техніки виконання управлінських, фінансових та маркетингових операцій, успішне ведення бізнесу в Україні є справжнім мистецтвом пошуку шляху між безліччю різноманітних обмежень і перешкод. Щоправда, одних мистецьких якостей для цього може виявитися недостатньо, тому голова правління Всеукраїнського об’єднання «Нова формація» В’ячеслав Кредісов наполягає на більш звичному образі підприємця: «Щоб бути підприємцем в Україні, треба бути бійцем, а не митцем».
Мабуть, «мистецький» ухил «круглого столу» спонукав його учасників і надалі користуватися яскравою символікою. Алегоричну картину становлення українського бізнесу намалював президент промислово-інвестиційної корпорації «Укрпром» Олександр Махмудов: «Мені уявляється якийсь закритий темний зал, де нас усіх зібрали на дивний концерт. У першому його відділенні (приблизно до 1994—1995 років) виступали найсміливіші «поп-музиканти», які виконували екстравагантні номери і отримували надприбуток. Потім поважний «симфонічний оркестр» державних службовців заполонив усю сцену і став виконувати реквієм, а економічно активне населення слухає і плаче, бо жити під цю музику неможливо. Зате держслужбовці отримують платню сповна». Щодо виходу із цього стану, то О.Махмудов вбачає його насамперед у проведенні реінжинірингу системи державного управління: «Держава перетворилася на пиявку, яка висмоктує з підприємців головний бізнес-ресурс — час. Адміністративна реформа тому повинна зводитися не до механічного скорочення кількості чиновників, а планувати реорганізацію всіх процесів, щоб економіка, суспільство, підприємці зберігали свій час».
«На захист» держави рішуче виступив генеральний директор Асоціації консультативних фірм України «Укрконсалтинг» Віталій Маргуліс, який не згодний з тезою, буцімто підприємці борються з державою — вони борються з найманими державними службовцями, котрі або зловживають своєю владою, або мають низький фаховий рівень. А обеззброїти їх, на думку В.Маргуліса, можна лише в тому разі, якщо буде законодавчо встановлена матеріальна відповідальність держслужбовців за шкоду, яку вони завдали підприємцеві.
Принциповим на акції було запитання: що чекає на підприємців внаслідок зміни уряду? На думку директора Центру соціологічних досліджень «Софія» Володимира Лупація, складність ситуації в Україні вимагає того, щоб з’явилася команда антикризових менеджерів. В разі, якщо уряд очолить виконуючий обов’язки прем’єра, вважає В.Лупацій, однозначно можна сказати, що такої команди не буде, оскільки ці люди не матимуть жодних повноважень. Подальший його прогноз теж невтішний: для підприємців це означатиме, що ще на певний час вони перебуватимуть «в підпіллі», тобто держава і підприємці існуватимуть окремо одне від одного. Все піде стихійно, через політичну кризу, і тільки на виході можна буде очікувати якихось глобальних зрушень з точки зору зміни бізнес-середовища, зміни взаємовідносин між підприємцями і державою.
А на думку Я.Жаліло, новий уряд буде обмежений в своїх діях через те, що має діяти в рамках жорстких умов, успадкованих від уряду Ющенка. Перед новим урядом постане альтернатива: намагатися проводити стабілізаційну політику, розраховуючи на збереження сприятливих зовнішньоекономічних умов, або будувати нову політику економічного зростання, яка грунтуватиметься на підтримці вітчизняного товаровиробника. І без порозуміння між урядом і підприємцями тут не обійтися, бо подальше протистояння, за словами експерта, — «це національна трагедія».
