Можливо, для акціонерних товариств прийшов один із найсвітліших їхніх днів, оскільки було ухвалено відповідний закон «Про АТ». Чи це так, і що ж хорошого й поганого несе новий закон, з’ясовував «День»...
«Прийняття закону про акціонерні товариства — одна з найбільш значущих і давно очікуваних економічних реформ, — каже директор Фонду «Ефективне Управління» Наталя Ізосимова. — Дуже важливо, що цей закон не є програмним документом жодної з політичних партій. Він є продуктом спільних зусиль багатьох сторін: уряду, юристів, українських і міжнародних експертів, незалежних організацій і бізнес-асоціацій. Саме такий підхід до розробки законів відповідає кращим демократичним практикам».
У принципі, важливе в законі те, що будуть урегульовані відносини між дрібними акціонерами та керівництвом підприємств за рахунок нововведень. Наприклад, закріплення принципу «одна акція — один голос», що не обмежуватиме кількості голосів щодо акцій, які належать одному акціонеру.
Однак і про міноритарних акціонерів не забули... Сьогодні, за умов нового закону, стає неможливим скупити контрольний пакет і нехтувати всіма іншими акціонерами. Міноритарії отримали право вимагати у такого «контрольного» акціонера викупити в них акції, що їм належать, за реальною ринковою вартістю. Якщо участь у такому АТ міноритарії більше не вважають для себе прийнятною.
До того ж, якщо раніше мажоритарій міг не зважати на «мальків», маючи вже 51% акцій, то відтепер голоси враховуватимуться за іншою системою. «Згідно з новим законом проігнорувати міноритарних акціонерів буде неможливо, — пояснює народний депутат і керівник робочої групи з роботи над законопроектом «Про АТ» Юрій Воропаєв. — Припустімо, потрібно обрати спостережну раду в складі десяти осіб. У мажоритарного акціонера — 90% акцій, а в мене — всього 10%. Раніше, згідно з законом про госптовариства, вийшовши зі своїми 90% на збори, мажоритарій міг призначити всю десятку самостійно. Тепер йому доведеться поступитися частиною повноважень. Згідно з законом, мої 10% множаться на кількість членів спостережної ради — десять. Виходить 100%. Аналогічно в мажоритарія виходить 900%. Голосування відбувається окремо за кожну кандидатуру. І свої 900% мажоритарій може віддати за дев’ятьох осіб. Але мої 100% не «згорять» — їх достатньо, аби обрати одного члена спостережної ради. І я цим правом точно скористаюсь. І точно буду представлений у спостережній раді».
Цікавим є пункт, де з метою прискорення прийняття рішень скоротили перелік питань, які вирішують на загальних зборах, передаючи їх на розгляд спостережній раді. Проте укладення угод на суму понад 25% від вартості активів товариства буде так само віднесене до компетентності зборів. Раніше часто міноритарні акціонери блокували роботу підприємства через суд, коли яке-небудь із рішень на зборах їх не задовольняло, а тепер закон навпаки звужує можливості необгрунтованого блокування роботи підприємства.
Зміною, яка найбільше обговорюється, стало переведення «закритого» та «відкритого» АТ у «публічні» та «приватні»... Це не нами вигадане, а міжнародною практикою. До приватного АТ не може входити більше ста акціонерів, у публічному АТ акціонери зобов’язані пройти процедуру лістингу та входити до реєстру хоч би однієї фондової біржі.
Масштабне в законі й те, що з його допомогою держава оголосила війну рейдерству. Цей «спосіб бізнесу» вже давно став паразитом для наших підприємців, тому закон багато хто сприйняв як «ліки» від цього лиха.
Та чи можна сказати, що етап рейдерства скінчився для нашої країни? «Я б теж цього хотів: натиснув одну кнопочку — і прийшло світле майбутнє, — сказав Воропаєв. — Але в будь-якому випадку завдяки нововведенням до закону з’являється безліч обмежень для рейдерів і багато можливостей для АТ захищатися».
По-перше, закон говорить: той, хто хоче придбати істотну участь в акціонерному товаристві (а це десять і більше відсотків акцій), має письмово, за 30 днів до придбання, сповістити саме товариство, а також Держкомісію з цінних паперів і фондового ринку. Більш того, цю інформацію потрібно опублікувати в офіційних друкованих органах. А якщо йдеться про публічне товариство, то інформацію, що ось така особа бажає придбати ось такий пакет акцій, необхідно повідомити ще й біржам, де котируються акції підприємства.
По-друге, якщо акціонерне товариство здійснило публічне розміщення акцій або в ньому понад сто акціонерів, то будь-яке голосування щодо порядку денного зборів відбувається виключно бюлетенями. Причому свій бюлетень акціонер має підписати, бо в разі відсутності підпису його визнають недійсним. Якщо ж урахувати, що за допомогою бюлетенів голосуються всі кадрові питання, форма бюлетеня затверджується спостережною радою за десять днів до зборів, і будь-який бюлетень, що відрізняється від офіційно виготовленого, визнається недійсним, то підтасувати результати голосування навряд чи вдасться. Не обійшли законодавці увагою й популярні останніми роками схеми захоплення ЗАТ за допомогою переважного права купівлі акцій.
«Перш ніж запропонувати акції на сторону, акціонер, згідно зі старим законом, мав запропонувати їх спершу акціонерам самого АТ, — говорить Воропаєв. — Як рейдери обходили це обмеження? Вони провертали вдавану операцію: розраховувалися за акції грішми, однак оформляли договір дарування. Цього більше робити буде не можна, оскільки вводяться істотні обмеження. Переважне право купівлі тепер не працює лише у двох випадках — передачі акцій у спадок близьким родичам акціонера або отримання акцій юридичною особою-правонаступником. Рейдер не має лазівки, як зайти у закрите акціонерне товариство без згоди акціонерів».
До того ж, тепер законом передбачений перехід акцій у бездокументарну форму, що знову ж убезпечить АТ від «рейдерських атак».
Звісно, закон має і недоліки... Це, наприклад, те, що в деяких пунктах не враховано всі варіанти й повороти подій. То що ж буде, якщо акціонерне товариство не переведе акції в бездокументарну форму до вступу в дію норми нового закону? Або про які біржі (лише про вітчизняні чи й про зарубіжні) йдеться у вимозі до публічних акціонерних товариств пройти процедуру лістингу? До того ж, лише дворічний термін (а не п’ятирічний, як це планувалося спочатку) буде надано компаніям для того, аби привести свої статутні документи у відповідність із законом. Через це багато компаній повинні будуть зробити цілу купу паперів і пройти безліч бюрократичних процедур. Експерти погоджуються: закон ще не «дозрів».
«Я вважаю, що закон потребує уточнень і доповнень. Передусім, необхідне чіткіше визначення для всіх акціонерних товариств принципів господарювання, створення, діяльності, ліквідації та специфіки. Перехід від закритого й відкритого АТ до публічних і приватних призведе лише до плутанини через схожість термінології у нормах Цивільного кодексу», — висловив свою думку кандидат юридичних наук Василь Мірошниченко. Також він додав, що законодавцям варто звернути увагу на надто сумнівні зміни до Кримінального кодексу. Запропоновані у проекті Закону України «про АТ» невиправдано ослаблять кримінальну відповідальність за здійснення більш важких злочинів у сфері діяльності АТ, водночас посилюючи її для однорідних, менш важких злочинів. Фактично один і той самий злочин слідчий або суддя зможе на вибір кваліфікувати за повністю різними за санкціями статтями Кримінального кодексу. До того ж, було б правильним створити загальноукраїнський офіційний орган масової інформації для публікації відомостей про АТ.
Окрім того, виявляється, закон про АТ має норми, які суперечать чинному законодавству України. «Так, наприклад, у Законі України «Про господарські товариства» передбачено, що позачергові збори акціонерів скликаються у разі неплатоспроможності товариства, а відповідно до закону — позачергові збори акціонерів скликаються у разі порушення процедури визнання товариства банкротом», — вважає юрист компанії Правова група «Домініон» Євген Найда. І це попри те, що банкрутство й неплатоспроможність є зовсім різними речами за своїм правовим характером. Таких колізій із чинним законодавством України Закон містить чимало, додає він. Враховуючи той факт, що положення Закону України «Про господарські товариства», які стосуються акціонерних товариств, втратять свою дію за п’ять років, не важко передбачити, що на практиці доведеться керуватися не лише положеннями Закону, але й рішеннями відповідних судів.
Але саме прийняття закону вже є позитивним проривом для бізнесу. Безліч пунктів полегшать роботу АТ і допоможуть почуватися більш захищеними і, звісно ж, захищатися, впевнені експерти. Чи буде так на практиці, ми зможемо відчути вже за шість місяців, коли закон набере чинності...
