Ситуація в українській енергетиці дуже нагадує початок тисячоліття, коли Україна загрузла в борговій кризі. Сьогодні неплатежі знову стали найважливішим чинником, що заважає розвитку економіки, й не виключено, що уряду Азарова доведеться якимсь чином використовувати досвід Юлії Тимошенко, якій свого часу вдалося ліквідувати фінансові пробки, що за тромбували галузь.
Тим часом, регіони неабияк лихоманить. А чи не найбільше — столицю. «Київенерго» з 20 березня припинила електропостачання ряду боржників. Отримавши, як годиться за законом, застережливі повідомлення, вони не погасили заборгованість за використану електроенергію. «Законодавство забороняє безоплатно постачати електроенергію. Ми попередили всіх боржників про можливі наслідки в разі непогашення боргу до певної дати. З сьогоднішнього дня ми почали відключення тих боржників, які не вжили жодних заходів для вирішення питання заборгованості», — повідомив директор підприємства «Енергозбут» ПАТ «Київенерго» Олексій Савенков.
ПАТ «Донецкобленерго» майже в такій самій, якщо не в гіршій ситуації. Але воно поки просто закликає найбільших боржників розрахуватися за електроенергію. Станом на 1 березня борг підприємств області перед «Донецькобленерго» перевищив 1,6 мільярда гривень. Найбільшими боржниками стали комунальні підприємства області. Лише заборгованість КП «Вода Донбасу» становить понад мільярд гривень (64% від загальної заборгованості споживачів — юридичних осіб). Борг «Донецьктеплокомуненерго» досяг 86 мільйонів гривень. Директор з енергозбуту «Донецькобленерго» Володимир Парієнко зазначає: «Ми розуміємо, що заборгованість пояснюється заниженими тарифами на водопостачання. Але ми не можемо давати пільги або знижки. Адже недоотримання коштів від споживачів веде до зростання нашої заборгованості перед «Енергоринком», який, у свою чергу, не може через це розрахуватися з електрогенерацією, а вона — з шахтарями». Профспілка «Донецькобленерго» оголосила про готовність пікетувати найбільших боржників.
У іншому регіоні Донбасу — на Луганщині, енергетики також страждають через борги споживачів, і передусім водоканалів. «Луганське енергетичне об’єднання» не може своєчасно розрахуватися з «Енергоринком» і виплачувати зарплату працівникам. Повідомляючи про це журналістам, заступник голови профспілкової організації ЛЕО Наталія Лапигіна сказала: «Наш найбільший боржник — водопостачальне підприємство «Луганськвода», його борг становить 540 мільйонів гривень. Причому проблема з’явилася не вчора. З вини водоканалів області ми маємо борг перед «Енергоринком» в один мільярд. Як зауважують у профкомі ЛЕО, неплатежі не дозволяють оновлювати мережі, що призводить до аварій.
Аналогічна ситуація в Дніпропетровській області. Місцеве обленерго як профілактичний захід уже кілька разів відключало енергопостачання Аульного водовода, через що Дніпродзержинськ залишався без питної води. «Борги споживачів перед компанією «Дніпрообленерго» за відпущену електроенергію досягли 1,4 мільярда гривень і продовжують зростати, — докладав на профспілковій конференції підприємства його комерційний директор Юрій Паршин. Учасники конференції звернулися до свого ЦК профспілки з проханням сприяти прийняттю на державному рівні рішення, яке б визначало субвенцію з державного бюджету на покриття різниці в тарифах підприємствам тепло- водопостачання і водовідведення.
Профспілкові активісти занепокоєні тим, що неплатежі можуть призвести до колапсу енергетичної галузі, а потім перекинутися й на суміжників. Таку думку висловив заступник голови профкому «Житомиробленерго» Василь Шевчук. За його словами, дебіторська заборгованість обленерго зросла до 27 мільйонів гривень, і він вважає, що треба максимально жорсткими методами забезпечувати платіжну дисципліну. І йтися тут має не лише про відключення за несплату, а й про звільнення недбалих керівників бюджетних і комунальних підприємств.
Колишній міністр житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко впевнений, що неплатежі споживачів за електроенергію можуть стати загрозливими в національному масштабі. За його словами, традиційними найбільшими боржниками є підприємства ЖКГ (близько 5 мільярдів гривень) і водоканали (близько 4 мільярдів). За останніми даними, говорить екс-міністр, борги, мов снігова куля, зростають ще з 2009 року. Це пов’язано з низькими тарифами на воду, що покривають собівартість водопідготовки й водопостачання на 50-60%. Тому й рівень оплати від водоканалів — 10-20%. «Звісно, ці гроші не доходять до вугільників, енергогенерації, «Енергоатома», — резюмує Кучеренко.
У цілому, в Україні рівень оплати електроенергії за 2011 рік становив 97,2%, що на 1,3% менше, ніж 2010 року. Це найнижчий показник за останні роки. Розрахунки були гіршими лише на початку 2000-х, коли країна перейшла до оплату електроенергії виключно в грошовій формі. Цього року ситуація погіршується як в окремих областях, так і в цілому в країні. За січень-лютий рівень оплати за спожиту електроенергію виявився критично низьким. У результаті за лютий обленерго розрахувалися з «Енергоринком» лише за 80% постаченої електроенергії. Заборгованість споживачів за минулий рік зросла без малого на два мільярди гривень і перевищила 11,6 мільярда.
Хто за це відповідатиме? Хоч як це дивно, в нашій країні найчастіше винуватим виходить кредитор або виробник. Аналітик інвестгрупи «Арт Капітал» Станіслав Зеленецький вважає, що неплатежі за електроенергію ляжуть на плечі обленерго та генерації. За його словами, неплатежі спричиняють накопичення заборгованості в ланцюжку між споживачами, обленерго та держпідприємством «Енергоринок». «Якщо обленерго не доплачують кошти в «Енергоринок», то останній не може повністю розрахуватися з генерацією: атомними, тепловими станціями, гідроелектростанціями, пояснює експерт. — І для цього йому доводиться залучати кредити». За його даними, коштів, що зараз надходять на рахунки обленерго від промислових споживачів і населення, ледве вистачає на оплату поточних витрат, тоді як інвестиційні програми залишаються без фінансування.
Дещо з іншого боку дивиться на ситуацію з неплатежами споживачів електроенергії голова Профспілки працівників енергетики й електротехнічної промисловості («Укрелектропрофсоюз») Сергій Шишов. На його думку, низькі тарифи на електроенергію для населення, що покривають лише 30% собівартості її виробництва, є однією з причин формування заборгованості перед виробниками й постачальниками. Профспілковий функціонер зауважує, що «зараз економічно обгрунтований рівень тарифів для населення становить 1,06 гривні, а не нинішні 28 копійок за кВт/год.». Якби тарифи для населення відповідали собівартості виробництва електроенергії, говорить він, це дозволило б не підвищувати ціни для промисловості й бюджетних споживачів. «Усі б платили однаково, ніхто б нікого не дотував, і боргів можна було б уникнути», — говорить Шишов. «А зараз борги накопичуються в усьому ланцюжку, — нарікає він. — І ці проблеми не розв’язуються. Галузі вже практично нічим платити зарплату, яка й так найнижча в усьому паливно-енергетичному комплексі». А глава Незалежної профспілки енергетиків України (НПЕУ) Валерій Погорелий закликає уряд розв’язати проблему водоканалів, заклавши до бюджету компенсацію в тарифах на постачання води, щоб водоканали могли розраховуватися за постачену електроенергію.
Не вважають за потрібне відмовчуватися в цій ситуації й представники гірників. Голова Профспілки працівників вугільної промисловості України (ППВП) народний депутат Віктор Турманов розуміє: «Якщо недоотримують обленерго, то недоотримує генерація й вугільники. А для вуглепрому важливо мати збут продукції. Адже вугільним об’єднанням теж треба розраховуватися за ту ж таки електроенергію». Провладний депутат навіть стверджує, що це питання перебуває на постійному контролі уряду. «Тим паче, — доповнює він, — що Президент України Віктор Янукович позначив курс на скорочення споживання газу та нарощування використання вугілля. Тобто надзвичайно важливо, щоб покупці вугілля (енергогенеруючі компанії) мали можливість розраховуватися за сировину».
