Якби серед номінацій головної світовий кінопремії — «Оскар», була номінація за наукове прогнозування, то фільм «Післязавтра» Роланда Еммеріха, що вийшов на екрани в 2004 році, отримав би вищу нагороду. Так само, як в картині Еммеріха, в житті відбуваються метеокліматичні катаклізми. Розтанула снігова шапка Кіліманджаро, що існувала тисячоліттями на Північному полюсі планети — відкрита вода, у Південній Африці випадає сніг, на Британських островах — небачена повінь, Європа страждає від африканської спеки...
Ми живемо в Києві. Як на ньому відіб'ються глобальні зміни? Адже Київ — не Сінгапур, Лос-Анджелес, Рим, Афіни чи Баку, спочатку пристосовані до спекотного клімату. У XIX столітті місто на Дніпрі з м'яким кліматом і помірною вологістю було місцем літнього відпочинку знаті й чиновництва Російської імперії. У наш час клімат столиці України інший. Його зміни спровоковані рукотворним образом — будівництвом каскаду дніпровських ГЕС, створенням Київського та Канівського водосховищ. Це різко підвищило вологість і перетворило лагiдне тепло помірних широт у вологу спеку. Посилена парниковим ефектом, вона подібна екваторіальній спеці. Глобальне потепління загрожує ліквідувати залишки київських курортів. Пуща-Водиця, Лісова Буча, Ворзель, Конча-Заспа стають частинами мегаполісу, перенасичуються автотранспортом із супутніми викидами в атмосферу вуглекислоти, тепла й шкідливих домішок. Активно намиваються все нові й нові території під забудову, змінюється природне русло Дніпра, розбалансовується екосистема...
Перед містом виникають такі проблеми, про які зовсім недавно ніхто не міг навіть припустити. І вирішувати їх потрібно вже сьогодні.
У столиці все більше захоплюються висотним будівництвом за рахунок міської зеленої зони. У планах містобудівної ради — 50—70 поверхові висотки в районі Телічки й Шулявки, Дорогожичей і Петрівки, на Либідській і Севастопольській площах, Протасовому Яру, Осокорках і Рибальському півострові. Шість 150 поверховиххмарочосів планується розмістити на в'їзних магістралях у Київ. Таке бурхливе висотне будівництво перетворить київські вулиці в кам'яні фіорди, де спека в літній сезон посилюватиметься за рахунок вторинних джерел — будинків, що розжарюються на сонячній спеці вдень і віддають своє тепло вночі. Для такого міста поняття «нічна прохолода» стане вельми умовним. Адже при наявності зон зелених насаджень, що правильно розміщені, тепловий потік переводиться у випаровування, що знижує температурний ефект у спекотний період. За дослідженнями вчених, територія поверхні зеленої зони, що випаровується, яка становить не менше за 50%, призводить до зниження температури повітря з 35° до 26° С. Тому знищення зелених зон спричиняє збільшенню пікових температурних навантажень на жителів столиці. А скільки подібних рішень прийнято останнім часом Київрадою! Досить згадати 91,6 га урочищ Покал і Бичок, що входять у ландшафтний парк Голосіївський, які були виставлені на продаж «для будівництва й експлуатації офісного-житлового комплексу з готелем, підприємствами громадського харчування й паркінгами». Загальна площа зелених зон Києва, «розподілена» з початку цього року, перевищує 500 гектарів...
Потрібно ще раз подумати про долю київських хрущовок. Для їхніх мешканців наслідки посилення спеки відчутніші, ніж для жителів сучасних комфортабельних квартир. Але і тим, і іншим комфорт усередині квартир не в змозі компенсувати дискомфорт зовнішнього середовища. Шлях від порога будинку до порога офісу або заводської прохідної повинен бути комфортним для всіх мешканців столиці. Вулиці й громадський транспорт — індикатор такої комфортності.
У столиці різко зростає кількість автотранспорту, причому з великим об'ємом двигуна. Ціна захоплення высокооб'ємними двигунами — збільшення шкідливих викидів. Такі автомобілі — рідкість на вулицях європейських столиць. Переважають там машини смарт-класу. У Римі, наприклад, частину транспорту, що обслуговує туристів, переклали на електрику. У нас же електротранспорт знищується, щоб звільнити місце автомобілям, двигуни яких використовують паливо сумнівної якості. У той час коли в ЄС йдеться про перехід на стандарт Євро 5, в Україні з 2008 року буде введений лише Євро 3, а російські компанії продовжать випускати й завозити паливо ще нижчих стандартів.
Глобальне потепління оголює цілу низку запитань, пошуки відповідей на які необхідно починати ще вчора, щоб завтра не було пізно. Ось лише деякі з проблем, що вимагають негайного вирішення.
Як поведуть себе київські кручі в умовах збільшення будівельного й транспортного навантаження на них, паралельно з глибоким прогріванням грунту й зменшенням площ зелених насаджень? Як відомо, підвищення температури грунтів знижує їхню несучу здатність. Збільшення кількості транспорту посилює вібрацію будівель, яка, у свою чергу, провокує зсувні процеси.
Які додаткові потреби в енергоспоживанні мегаполісу з урахуванням різко зростаючих витрат? Уже сьогодні Київенерго важко надати технічні умови на підключення до столичних енергомереж на 60% території столиці. Якщо така динаміка збережеться, то до 2012 року проблеми з підключенням до енергомереж будуть на 95% території Києва.
Яким повинне стати покриття міських вулиць, щоб витримувати зростаюче транспортне навантаження в умовах високих температур?
Високі температури влітку аж ніяк не означають, що зима стане теплішою і м'якшою, подібно європейській. Можливо, навіть навпаки — екстремально високі температури влітку природа компенсуватиме екстремально низькими температурами взимку. Позаминула зима була саме такою. Що буде з опадами? Вони можуть локально випадати в нерозрахункових кількостях на певній території міста, та так, що зливова каналізація не спроможна буде впоратися з їхнім виведенням. До речі, ситуація з каналізаційними колекторами в столиці дуже нагадує ситуацію з енергомережами. Нинішня адміністрація не вкладає кошти в перспективне планування. Міські комунікації перебувають у критичному стані. Інженерна підготовка територій часто не відповідає потребам бурхливого будівництва. До новобудов часом неможливо підвести комунікації, оскільки міські землі «розподілені» владою в приватні руки. Як наслідок — виникають проблеми з подачею води і виведенням стоків. Місто стоїть на порозі системної кризи, і попередити її можна тільки чіткими, професійними, відповідальними діями.
Це далеко не повний перелік викликів і загроз, перед якими ми, жителі столиці, вже стоїмо. Політична суєта заважає зосередитися. Якщо не вжити екстрених заходів, наше місто може перетворитися в смердючий кам'яний мішок, де дискомфортно буде всім, незалежно від політичного кольору.
