Вчора парламент призначив нового голову Фонду держмайна й Антимонопольного комітету. Як і писав «День» напередодні в матеріалі «Старі «граблі» і нові...» першу посаду віддали Ігорю Білоусу (колишній голова Державної фіскальної служби), другу — Юрію Терентьєву. Несподіванок не було: після тижня перемовин коаліція назбирала потрібні голоси. Втім, не закритим лишилося ще одне важливе кадрове питання — хто сяде в крісло очільника Рахункової палати (РП). Традиційно цей пост віддавали опозиції. Але, як стверджують джерела «Дня» в коаліції, «Опозиційному блоку» це крісло не віддадуть однозначно! Посадити туди свою людину хочуть у БПП і в інших політсилах учасників коаліції. Поки що впевнено виглядає позиція Радикальної партії, яка розігрує свою «золоту» коаліційну акцію. Втім, торги ще не завершені.
Інтерес до цієї посади зумовлюється тим, що голова РП — людина, яка зможе постійно і систематично легально «копатися» у ефективності використанні державних коштів. Тобто, іншими словами, — контролювати всіх розпорядників держбюджету, в тому числі й КМУ. Зважаючи на підписаний нещодавно Президентом України Закон, який зобов’язує Рахункову палату контролювати ще й бюджетні гроші на вході в казну, масштаби повноважень, а відтак і впливу (як на політику, так і на електоральні симпатії українців) суттєво зросли.
Оцінити зроблені Радою кадрові призначення та спрогнозувати подальший розвиток ситуації довкола призначення очільника голови Рахункової палати «День» попросив економіста, керівника проекту «Успішна країна» Андрія БЛІНОВА:
— Що робитимуть нові очільники цих двох відомств? Наскільки активною буде приватизація, чи чинитиметься тиск на монопольні ринки? Про це важко говорити, бо їх призначення — суто політичне рішення... Після призначення голів ФДМУ та АМКУ предметом особливого торгу стане крісло голови Рахункової палати. Адже це хороший плацдарм для аргументованої критики дій влади. Якщо якісь політичні сили хотіли «наїхати» на уряд, то завжди підіймали звіти палати і давали свої оцінки. Рахункова палата — це інструмент тиску на владу та, паралельно, база для нарощення електоральних балів. Тому за контроль над нею буде жорстка боротьба. Але як інструмент реального контролю за ефективністю використання бюджетних грошей вона ще не досконала. Чому? Зараз палата звітує перед парламентом раз на рік і не має реальних механізмів притягнення винних до відповідальності за знайдені РП порушення. Це проблема. Крім того, саме Рахункова палата мала б слідкувати за виконанням закону про прозорість бюджетних коштів у регіонах, але як це зробити на практиці — немає законодавчого механізму. Це теж треба вирішити депутатам.
