Народний депутат від Партії регіонів Євген Сігал пропонує запровадити податок у 25% на відсотки з депозитів. Такий крок, йдеться в пояснювальній записці законопроекту, сприятиме тому, що фізичні особи активніше витрачатимуть свої гроші на товари і послуги вітчизняних підприємств. Водночас завдяки такому податку у держбюджеті з’являться додаткові кошти на виплату пенсій, переконаний автор законопроекту.
«Громадянин України, який сьогодні чесно працює на підприємстві, коли йому нарахували зарплату, підприємство в якому працює, сплачує податки на зарплату? Сплачує... Громадянин, який отримує зарплату, сплачує з прибутку податок? Сплачує. Тобто, зарплата обкладається податками, прибутки підприємства обкладаються податками, а якщо людина поклала гроші в банк на депозит, це що прибуток? Прибуток. То чому дохід, який він отримує зі своєї фінансової діяльності, не мусить бути оподаткований?» — пояснює логіку своєї законодавчої ініціативи Сігал. Крім того, на його думку, оподаткування депозитних доходів вплине на здешевлення кредитних ресурсів комерційних банків. Утім тут вже не пояснює логіку своїх міркувань.
Якщо пропозицію підтримає більшість парламенту, вона почне діяти з першого січня наступного року. Відтоді ж, прогнозують фахівці, слід чекати зменшення депозитних вкладів населення, які зараз є єдиним джерелом кредитування української економіки.
Голова Асоціації українських банків у коментарі «Дню» зауважив: скасування мораторію на оподаткування доходів громадян є передчасним. Так, саме мораторію. Адже насправді законодавчо в Україні й сьогодні передбачено оподаткування депозитного доходу громадян, як і будь-якого іншого доходу фізичної особи. Але за майже 22 роки незалежності ця норма так і не діяла у зв’язку зі скрутними економічними реаліями: гострий дефіцит ліквідності комерційних банків, високий кредитний «голод» підприємств і т.д. Чи змінилась ситуація сьогодні?
Ні, відповідає Сугоняко. Для комерційних банків, особливо в останні 4—5 років кризи, фактично єдиним джерелом поповнення кредитних резервів стали кошти залучені від населення. І банки жорстко воюють за них. Адже абсолютно очевидно, що і можливості, і довіра українців до заощаджень на банківських рахунках, далеко не найвищі. «Якщо порівняти обсяги депозитних внесків українців сьогодні з тими, що були в 1990 році в Сбєрбанку СРСР, то вони значно нижчі», — зауважує Сугоняко.
Голова АУБ погоджується: мораторій потрібно відміняти. Це — нормальна європейська практика, практика розвинених країн. Питання лише: як, коли і якими будуть наслідки цього?
«Передусім потрібно глянути на структуру вкладів, — каже Сугоняко. — Якщо ми там маємо приблизно 400 мільярдів гривень. А це — всі депозитні вклади: валютні, гривневі, строкові і поточні. 300 тисяч рахунків із більше ніж 300 мільйонів відкритих «тримають» 90% від тих 400 мільярдів. Тобто це великі суми зосередженні в одних руках. І от ця людина отримає в рік за відсотками, наприклад, 10 мільйонів гривень. А це є абсолютно реальні гроші для крупних депозитних вкладників. То чи захоче вона віддати 2,5 мільйони гривень державі?». Ці люди, переконаний експерт, знайдуть шлях як обійти закон. «Найпримітивніше — до першого січня 2014 роки вони просто заберуть кошти з депозитних рахунків і переведуть їх у валюту», — переконаний Сугоняко. А це навпаки погіршить ситуацію з депозитними вкладами.
Не можна під час кризи зайвий раз «шарпати» фінансовий ринок, переконаний експерт. А те, що Україна переживає кризу у Сугоняко сумнівів нема. Адже по січню місяцю в Україні — падіння ВВП, падіння промислово виробництва...
Утім ініціатива Сігала, переконаний Сугоняко, лише підтверджує характер мислення останніх ініціатив влади в грошово-кредитній політиці. «Державі потрібна валюта — вона забороняє валютні депозити. Так само тут. Вони ж все порахували. 400 мільярдів гривень за середньою процентною ставкою в 10% річних — це 40 мільярдів. З них 30 — залишиться на руках, а 10 — надійде у розпорядження держави», — говорить Сугоняко.
КОМЕНТАР
Роман ШПЕК, старший радник Альфа-банк (Україна):
— Практика оподаткування депозитів існує в деяких країнах, але для України ми вважаємо такий крок передчасним.
Зараз завданням номер один є залучення коштів до банківської системи. Враховуючи ті суми коштів, які перебувають поза банківським обігом, як у доларах, так і в гривні (за оцінками Валерія Геєця (Інститут економіки і прогнозування НАУ), обсяг ВВП, вироблений «тіньовим» сектором, становить 45—55/% від реальної економіки), враховуючи низьку ліквідність фінансової системи загалом, необхідно робити наголос на детінізації економіки, боротьбі із «сірими» зарплатами, запровадженні безготівкових розрахунків тощо. Банківській системі необхідно всіляко залучати ті кошти, які сьогодні перебувають поза системою, щоб використовувати їх для кредитування економіки.
Банки намагаються залучати гроші за кордоном, не використовуючи внутрішніх ресурсів. Тому запровадження такої норми передчасне і, можливо, матиме негативний ефект —скоротить приплив депозитів населення, при цьому не вплинувши на рівень пропонованих процентних ставок.
Для того щоб процентні ставки за депозитами знижувалися, необхідно передусім підвищувати довіру населення і суб’єктів підприємництва за рахунок реальної бюджетної політики, а також за рахунок поліпшення стану основних позичальників корпоративного сектору (коли понад 40% підприємств в Україні працюють збитково, говорити про те, що будуть охочі кредитувати їх за низькими ставками, недоречно).
ДО ТЕМИ!
Автор ініціативи наголошує, що такий податок уже існує в сусідній Росії та державах Євросоюзу. Там навіть сплачують 35% податку, а в деяких європейських країнах 50%.
«День» вирішив поцікавитись практикою оподаткування депозитних доходів у наших «сусідів» та інших країн ЄС. І виявилось, що справді, у такій країні як Данія, населення якої трохи більше 5 мільйонів, а ВВП вдвічі більший, аніж в Україні, дохід за депозитами оподатковується за загальної ставкою на доходи фізичних осіб, а це — 40%. Але в Данії безкоштовна медицина і освіта справді безкоштовна і якісна, громадський транспорт — комфортний, а на пенсії та стипендії можна спокійно жити. Щоправда, у датських депозитів є один істотний мінус: процентна ставка. Для більшості українців 1—3 відсотки річних, пропоновані в багатьох скандинавських банках, здаються несерйозними. Так само, як про небачені 16—18 відсотків річних за депозитом, звичайні для України, датчани навіть не мріють.
Натомість в Росії, на досвід якої посилається Сігал, процентні ставки в деяких банках за вкладами в рублях сягають 11% річних. І оподатковуються за ставкою в 35%, але лише у випадку, якщо перевищують 12,75% річних. Детальніше — в таблицях до матеріалу.
