Більш як місяць тому, 6 серпня, уряд України ухвалив постанову №409, оприлюднену чомусь лише минулої п’ятниці. Відповідно до неї соціальний норматив користування газом за наявності газової плити й централізованого гарячого водопостачання зменшено з 9,8 кубометра на місяць до 6 кубометрів. Для домогосподарств, що мають газову плиту, але не мають гарячого водопостачання й газового водонагрівача, цей норматив зменшено з 18,3 кубометра на місяць до 9 кубометрів. Для тих, у кого є газова плита й газовий водонагрівач, норматив скорочено з 23,6 кубометра на місяць до 18 кубометрів.
Як повідомив віце-прем’єр Володимир Гройсман, уряд таким чином скоротив у 1,3—2 рази норми використання газу для плит і водонагрівачів, вартість якого субсидується державою, що дозволить заощадити до $400—500 мільйонів щороку й ліквідувати схеми «сірих» заробітків газопостачальних компаній. Як пояснив віце-прем’єр, був проведений експеримент, під час якого встановлені лічильники й підрахована реальна витрата газу в різних категоріях квартир і будинків. «Реально вийшло, що в конфорці спалюється за місяць до 6 кубометрів, — доповів Гройсман, — а у зв’язку з відсутністю лічильників газова компанія списує 9,8 кубометра газу, ціну на який субсидує держава, дістаючи можливість різницю продати з надприбутком».
Один з колишніх керівників «Київгазу», коментуючи сенс постанови уряду, сказав «Дню»: «Надлишки газу, що утворюються на папері, дають можливість газопостачальним організаціям списувати за рахунок них всякі витоки, приховувати втрати в своїх мережах. Дійсно, за рахунок перевищення нормативу над реальним споживанням у газівників виходив якийсь прибуток, але на ньому не заробиш, тому що вся промисловість газ отримує за лічильниками й за ціною, встановленою для неї. Повз лічильник нічого не пройде, якщо, звісно, не робити врізання в газопровід. Якщо хтось цим займається, то він, безумовно, просто краде газ і таким чином використовує надлишки. Але це вже чистий кримінал, і ми це не розглядаємо».
«Колись у нас виникла суперечка з «Київенерго», — продовжив коментар досвідчений газівник, — з приводу того, скільки газу вони використовували. Після цього ми змусили всіх споживачів, усі промислові підприємства встановити спеціальні коректори, щоб лічильники правильно рахували. А населенню списували газ за нормою. І тоді у нас вийшло, що ми з «Трансгазу» взяли, скажімо, мільйон кубів, а на папері розподілили 1,2 мільйона. І це за рахунок нормативів, встановлених для населення. Воно споживало менше, а ми на нього писали за нормою. Так було й так є досі. Ця різниця впадає в очі особливо в літній період, коли багато хто виїжджає на дачі або кудись на відпочинок і взагалі не користується газовою плитою й іншими газовими приладами, а списується все одно по 9,8 кубометра на плиту».
«Я колись навіть встановив удома газовий лічильник, — розповів експерт, — і оскільки в мене з газових приладів була лише плита, то він узагалі практично нічого не показував. Довелося, як і раніше, платити за нормативом, тому що зовсім не платити я не міг. Ми у той час на плиті майже не готували: здебільшого користувалися електрочайником і СВЧ-піччю. Отже, влітку у міськ— і облгазів утворюється начебто зайвий газ, але заробляти на ньому, як то кажуть, на кишеню не виходить хоча б тому, що газорозподільні організації отримують газ теж за лічильником. Інша річ, що після цієї постанови уряду люди можуть сказати: то ми ж, виходить, стільки років переплачували за газ — поверніть. Але це вже своєрідний правовий казус, а я не юрист...»
Інакше бачить цю проблему директор спеціальних проектів НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев. «Про неї «Психея», причому постійно й послідовно, говорила ще, по-моєму, 2005 року. Ми зазначали, що сім’я просто не може спалити стільки газу, як передбачав норматив. Ми тоді встановили, що сім’я з трьох осіб, використовуючи газову плиту, може спалити для своїх потреб не більш як 4 куби газу на місяць. Отже, зменшувати з 9,8 кубометра до 6 кубометрів — це добре. Але насправді ті, хто встановив у себе лічильники, споживають менше».
«Проте найближчим часом жителів багатоповерхових будинків лічильниками нам забезпечити не вдасться, — зазначає експерт, — та й самі лічильники зараз по факту відсутні у вільному продажі (моїх знайомих у монтажній організації поставили в чергу й сказали, що, можливо, місяця через три встановлять). Дика різниця в реальному споживанні й у нормативах дозволяла газопостачальним організаціям звітувати перед державою про використання газу населенням за найвищими нормативами й продавати цей газ юридичним особам за найвищими тарифами, передбаченими для промислових підприємств».
Рябцев також передбачає, що така схема й у результаті ухвалення постанови не повністю ліквідована, оскільки в нормативах ще є досить серйозний люфт, який використовуватимуть облгази, більшість яких формально збиткові, а реально високоприбуткові й високоліквідні підприємства. «І це підтверджується тією бійкою, що, як правило, виникає, коли до продажу в процесі приватизації пропонуються пакети акцій відповідних підприємств», — запевняє експерт.
Він погоджується з тим, що всі попередні роки держава обманювала людей, встановивши для них завищені нормативи використання газу, а отже, й завищену плату за нього, але аж ніяк не впевнений у тому, що відповідні судові позови можуть бути задовільнені. «Слова віце-прем’єра в кишеню, та й перед судом не покладеш — треба ще довести, що ви або ми, дійсно, використовували газу менше, ніж за нормативом», — зазначає Рябцев. Немає в нього й відповіді на питання, чи зменшиться тепер вартість користування газовими плитами для населення.
На його думку, за допомогою нових нормативів уряд добився того, що газ буде дуже складно відправляти «наліво» й непрямі втрати держави дещо скоротяться, як і обсяг необхідного країні газу. Що стосується обл— і міськгазів, то вони все ж будуть і надалі, нехай і в менших обсягах, мати можливість нарощувати всередині свого ліміту частку газу, що продається за високу ціну.
