У вівторок Івано-Франківська обласна рада ухвалила рішення, яке може справити не найкраще враження про Україну у іноземних компаній, що чекають сигналів про сприятливий клімат для інвестицій у видобуток нетрадиційного газу в Україні. Депутати відмовилися узгодити проект угоди про розподіл продукції (УРП) при видобутку вуглеводнів на ділянці Олеська між державою Україна, «Шеврон Юкрейн Б.В.» і товариством з обмеженою відповідальністю «Надра Олеська».
Щоправда, це питання не закрите. Голові облради Василю Скрипничуку доручено звернутися до уряду з пропозиціями робочої групи, що була створена при облраді й підготувала 148 зауважень до проекту УРП. Депутати готові до неї повернутися, якщо будуть внесені відповідні зміни. Зокрема, в Івано-Франківську наполягають на тому, щоб однією зі сторін і повноправним учасником проекту стала структура, яку заснує територіальна громада області. Вона, на думку депутатів, представлятиме інтереси місцевих громад, братиме безпосередню участь у розподілі продукції, контролюватиме перебіг реалізації проекту. «Успішність проекту можлива лише в разі досягнення консенсусу через цивілізований компроміс між усіма учасниками й сторонами угоди», — зазначив Скрипничук.
Центральна влада спробувала лобіювати УРП перед обласними депутатами. На засіданні були присутні народні депутати України, а міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький виголосив запальну промову. Він повідомив, що уряд пішов назустріч територіальній громаді й до Угоди включено пункт про передання області 10% коштів прибутку від видобутку газу. «Шеврон», за словами міністра, на першому етапі розвідки вкладе в проект $350 мільйонів, на першому етапі видобутку — $3 мільярди. В області будуть створені тисячі робочих місць, здійснюватимуться програми соціального забезпечення населення тощо.
Ставицький назвав Угоду доленосною для України, оскільки вона «забезпечить енергетичну й економічну незалежність держави». Головним пріоритетом, зазначив міністр, є збільшення власного видобутку газу. Але, за його словами, «за століття інтенсивного видобутку в Україні запаси газу з традиційних джерел значною мірою вичерпалися. Тому наша головна перспектива — це запаси газу з нетрадиційних джерел, зокрема й сланцевого газу...» «Завдання українського уряду, — підкреслив Ставицький, — через залучення багатомільярдних інвестицій у видобуток газу з нетрадиційних джерел різко збільшити власний видобуток, а також розпочати проекти з пошуку сланцевого газу в Україні».
Напередодні засідання облради думку про доцільність узгодження УРП посилено просував голова Івано-Франківської облдержадміністрації Михайло Вишиванюк. І, схоже, намагався натиснути на депутатів, пропонуючи провести поіменне голосування. «Наполягатиму завтра, щоб кожен проголосував поіменно. Потім ви побачите, хто підтримує суверенітет і незалежність України, а хто працює на РАО «Газпром». — підсумував голова обладміністрації.
Проте його зусилля результату не мали. 40 «за» зі 114 можливих наочно продемонстрували розклад думок. Не допоміг і образ ворога. «Я із самого початку говорив, що найбільший опір, який ми отримаємо при рішенні цього питання, — це контрполітика російської компанії РАО «Газпром», що за будь-яку ціну зберігатиме свою позицію на ринку України. Вона шукає різних способів, шукає людей, через «страшилки» робить усе можливе й неможливе, щоб ця угода була зірвана», — відверто виголошував губернатор. «Ми що, найрозумніші? — продовжував він, розповідаючи про досвід США й інших держав, що здійснили сланцеву революцію. — Тим паче що ці країни пішли вперед, і ми маємо можливість вивчити їхній досвід».
У день голосування в Івано-Франківську заговорила «важка артилерія» — посол США в Україні Джеффрі Пайетт дав інтерв’ю Радіо «Свобода». «Це безпечна технологія в разі грамотного урядового регулювання. Такий досвід має США. США стали енергетично незалежнішими завдяки сланцевій революції. Я думаю, що це підходить Україні», — м’яко рекомендував він. І зауважив: «Я знаю, що американські компанії, я не можу говорити про всі, але певні американські компанії, були б раді співпрацювати з центральною й місцевою владою». Проте посла в Івано-Франківську, вочевидь, не почули.
Схоже, УРП не пройде також і у Львові. Як повідомила на сесії Івано-Франківської облради у вівторок народний депутат (фракція «Свобода»), голова парламентського комітету з питань екологічної політики Ірина Сех, там «відбулася робоча група. Позитивних аргументів щодо узгодження цієї угоди не звучало під час проведення робочої групи». Вона уточнила, що з 116 депутатів Львівської облради до фракції «Свобода» входить 40. «У такому вигляді фракція «Свобода» не погоджуватиме цю угоду», — запевнила Сех.
Які висновки можна зробити з цієї поразки українського уряду? Діючи на «сланцевому фронті» відповідно до національних інтересів, він, утім, не потурбувалося про те, щоб не постраждали й інтереси місцевих громад. Викликає чимале здивування й те, що УРП була підписана до отримання узгодження відповідних обласних рад. У результаті тепер наш уряд опинився в незавидному становищі — під питанням його дієздатність у власній країні.
Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
КОМЕНТАРI
«ДЕПУТАТИ МОЖУТЬ УХВАЛИТИ ІНШЕ РІШЕННЯ НА ЧЕРГОВІЙ СЕСІЇ»
Валерій БОРОВИК, голова правління «Нова енергія України»:
— Емоції та політика перемогли факти й доцільність. Маю надію, що таке рішення Івано-Франківської облради — початок, і після можливого врахування деяких зауважень його переглянуть у позитивний бік. Відмова Івано-Франківської облради схвалити запропонований урядом проект угоди з Chevron про видобуток сланцевого газу, однозначно не сприяє укріпленню енергонезалежності нашої держави. Через таке рішення Україна може залишитися з великими потенційно-привабливими покладами нетрадиційних енергоносіїв, навіть не почавши їхню розробку. Щоб відійти від майже тотальної залежності в поставках енергоносіїв ззовні (фактично з одного джерела — Росії), потрібно йти на рішучі й цілеспрямовані кроки в напрямі стратегії розвитку власного видобування. А цей крок, зроблений Івано-Франківською облрадо, — в іншому напрямі. Що буде далі? Прогнозувати — невдячна справа! Але я — оптиміст, тому був би непоганий варіант погодження деяких компромісних позицій і ухвалення позитивного рішення. Не думаю, що рішення депутатів означає табу на подальшому розвитку сланцевих проектів Chevron в Івано-Франківську. Депутати можуть затвердити інше рішення простою більшістю голосів на іншій сесії. Такі прецеденти були, є й будуть.
«ЦЕ — ЧЕРГОВА ПРИЄМНІСТЬ «ГАЗПРОМУ»
Михайло ГОНЧАР, директор енергетичних програм Центру «Номос»:
— Chevron давно декларував свій підхід: якщо територіальна громада проти, то він не проводитиме роботи в тій місцевості. Тож якщо облрада проголосувала проти, то на тій частині Юзівської площі, яка належить до Івано-Франківської області, ніякі роботи не проводитимуться. Тепер лишається питання за рішенням Львівської облради. Якщо і там депутати скажуть «ні», тоді Chevron уже визначитиметься, чи варто реалізовувати в Україні й надалі свій сланцевий проект, чи переорієнтуватися на Румунію, де дали зелене світло на видобування сланцевого газу. Це своєрідна махновщина з боку облради. Якби вони думали про національні інтереси, вони б дали згоду на попередній період вивчення території — п’ять років. Нікому краще від їхнього рішення не стало. Адже в Конституції України та Кодексі про надра сказано, що все в надрах належить народу, а не окремо взятій громаді. Така позиція значною мірою — це стратегічний промах центральної влади, яка не проводила достатньо роз’яснювальну кампанію й дозволила нав’язати населенню та депутатам різні стереотипи про те, що таке сланцевий газ і які технології його видобування. Загалом же це негативно вплине, бо відтермінує підписання угоди про розподіл видобутої продукції. А з другого боку, рішення Івано-Франківської облради — це чергова приємність «Газпрому». Гадаю, після цього відбудуться дискусії процедурного характеру, але чи дадуть вони ефект, — невідомо.
«ПИТАННЯ ЦІНИ ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ»
Юрій КОРОЛЬЧУК, експерт із енергетичних питань:
— Я не є противником розробки нових родовищ газу в Україні. Якщо є можливість розвивати газ і шельф, то треба користуватися цією можливістю. Але головний бар’єр розвитку сланцевого напряму — нез’ясовані до кінця екологічні аспекти. У США спеціальний Інститут сланцевого газу проводив дослідження кілька років на тему забруднення води в ході видобування газу, й було з’ясовано, що зараз від нинішні роботи такого забруднення немає, але як це буде в перспективі — питання лишилося без відповіді. В Україні також це питання лишається відкритим... Із другого боку, є й питання торгів місцевої влади з Chevron. Що мається на увазі? Якщо держава отримає великий фінансовий бонус від копальні, то чому Івано-Франківська область не може отримати, умовно кажучи, свої 50 — 60 мільйонів доларів за можливі екологічні ризики? Тож, схоже, це — питання ціни. Мені здається, що депутати не планували ухвалювати це рішення, й остаточний розгляд сланцевого питання ще буде в Івано-Франківській облраді. На мій погляд, депутати ще розглядатимуть це питання й дадуть добро, але Chevron доведеться піти на постуки у фінансуванні об’єктів інфраструктури в тому регіоні.
Ігор ДЕЙЧАКІВСЬКИЙ, депутат Івано-Франківської обласної ради, фракція ВО «Свобода»:
— Ми не маємо нічого проти видобутку сланцевого газу, тим більше, що присутні на сесії екологи достатньо аргументовано захищали можливості такого проекту. І щодо компанії «Chevron» також у нас немає ніяких упереджень. І тим більше ніхто не збирався пхати палиці в колеса ідеї тільки тому, що її лобіює влада. Проте, нам категорично не сподобався сам текст угоди. На двадцять другому році незалежності просто так віддати територію на п’ятдесят років в оренду — це неприпустимо. А угода робила серйозний замах саме на суверенітет держави. Ми ж не папуаси ХІХ ст., щоб із нами так поводитись, і не якась «бананова республіка», де приватна компанія просто купує все, що їй заманеться. Ніхто не відкидає можливості розробки багатств наших надр, але не з такою угодою. Чекатимемо руху нам назустріч і розробки нового проекту.
Підготували Наталя БІЛОУСОВА, «День», Володимир ПОЛОВСЬКИЙ, Івано-Франківськ
«Ми — проти 50-річної мегамонополії одного інвестора»
Юрій РОМАНЮК, депутат Івано-франківської обласної ради, автор короткого юридично-правового аналітичного звіту щодо Угоди про СРП із Шеврон ( є у розпорядженні «Дня»):
— Коли Кабінет міністрів створив міжвідомчу робочу групу в Києві, Львівська та Івано-Франківська обласні ради звернулися до уряду з проханням включити до її складу їх представників. На що отримали категоричну відмову. Тож угода про розподіл продукції була виписано виключно в інтересах «Сім’ї».
Потім ще цікавіше. Ми не могли отримати від уряду текст цієї угоди. На початку червня прем’єр-міністр України коментував, що буцімто Івано-Франківська та Львівська обласні ради саботують підписання важливого для країни документу. А в цей час ми й в очі цього паперу не бачили. До речі, Харківська та Донецька обласні ради взагалі не бачили угоду з Шелом на момент її затвердження. Вони голосували «за» не знаючи що там написано й навіщо. З нами так не вийшло. Ми отримали текст угоди 2 місяці тому. За цей час силами відкритої робочої групи при обласній раді, до якої окрім керівництва обласної ради увійшли журналісти, громадські діячі, професура Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Ми провели три засідання, на яких повністю опрацювали отриманий від уряду текст угоди. До речі, ми розмістили документ на сайті Івано-Франківської обласної ради для відкритого публічного обговорення. Було напрацьовано упродовж обговорення 148 загальних поправок. До складу робочої групи були включені представники профільних міністерств та відомств. На жаль, найвищий рівень, який був у нас присутнім на засіданні, — це заступник директора юридичного департаменту.
Але те, що нас, депутатів, які проголосували проти цієї угоди, називають «агентами Кремля» — це вище міра цинізму. Давайте розглянемо текст угоди, який нам запропонував уряд, по суті й тоді стане все зрозуміло хто чий «агент».
По-перше, площа Івано-франківської області 13,9 тисяч квадратних кілометрів. Це — майже територія Ізраїлю (14 тисяч квадратних кілометрів). Так от відповідно до тексту угоди, 45,49% від території області, а це — 6, 234 тисячі квадратних кілометри, відходить інвестору як «договірна ділянка». Тобто, Шеврон отримує половину області як територію для розробки сланцевих родовищ.
По-друге, усіх нас переконали, що це — угода про видобуток сланцевого газу. А насправді це угода, яка передбачає видобуток усього, в тому числі сланцевого газу, які інвестор знайде на отриманій у використання території на глибині від 0 до 10 кілометрів. Іншими словами, 50% надр Івано-франківської області відходить одному інвестору.
По-третє, для технічних потреб інвестор має право видобувати в потрібних об’ємах на будь-якій ділянці шутр, гравій, глини, крейди, вапна, піску і найголовніше — води. Крім того, в угоді написано, що якщо інвестору потрібно видобувати воду за межами договірної ділянки, то держава Україна зобов’язана забезпечити йому на це вільне право.
По-четверте, на цю «договірну ділянку» уряд надає «гірничий відвід» та ліцензію. З цього моменту жодний інший суб’єкт підприємницької діяльності, який хотів би зайти і бурити нафти чи газ традиційного способу видобування, не зможе зробити цього, бо Шеврон володітиме ліцензію та гірничим відводом на територію упродовж мінімум 50 років. З’явилась мега-монополія одного інвестора.
По-п’яте, пункт 18.1. (J) прямо передбачає силовий та збройний захист інвестора від можливих гіпотетичних протестів та акцій непокори місцевого населення області: «Забезпечення збереження громадського порядку в межах і за межами Договірної ділянки у разі необхідності, відповідно до законодавства України».
По-шосте, нас переконують, що видобутий Шевроном газ стане одним із пунктів поліпшення енергонезалежності України, бо дасть нам свій дешевий газ. Це — маячня. Бо встановлено п.28.1., та 30.3. проекту Угоди право інвестора без квот продавати за кордон видобуті вуглеводні, що належать як Інвестору, так і Державі. В п.28.2. існує механізм подачі письмової заявки на право отримання своєї частки не коштами, а вуглеводнями, лише через 180 днів. Тобто фактично у нас цей газ спокійно може скупити «Газпром», запропонувавши на 10 доларів вищу ціну.
І нарешті, найцікавіший пункт 39 Угоди: «Відмова від імунітету держави». Цитата — «Держава відмовляється від імунітету виключно для цілей цієї Угоди. Така відмова поширюється на всі судові рішення, рішення міжнародних комерційних арбітражів, рішення у провадженнях щодо попереднього забезпечення позову, а також виконання рішень судових та арбітражних органів». (стор. 123).
Я запропонував алгоритм виходу з ситуації. Він полягає в тому, що текст угоди потрібно переписати і робити це має нова міжвідомча робоча група до складу якої мають увійти представники місцевих органів самоуправління Львівської та Івано-Франківської області. Треба створити нову угоду, яка першопочатково міститиме інтерес території, про яку в ній йдеться.
Алла ДУБРОВИК, «День»
«Chevron очікує, як уряд вирішуватиме питання»
Прокоментувати ситуацію «День» попросив в київському офісі компанії Chevron. Зокрема, нас цікавила оцінка рішення Івано-Франківської облради, — чи означає такий розвиток подій вихід компанія з українського ринку та які будуть подальші дії (переконувати громаду у необхідності і безпечності видобування сланцевого газу чи депутатів, щоб вони повторно розглянули проект цієї угоди). Хоч питань було аж 3, проте в офіційна відповіді за підписом регіонального менеджера компанії Пітера Кларка, було лаконічне і більш аніж красномовне: «Chevron очікує і спостерігає, як український уряд вирішуватиме питання, яке було порушено Івано-Франківською обласною радою, що дозволить нам оперативніше реалізувати цей стратегічний проект». Що ж, схоже, що сланцеве питання передали для вирішення уряду, а сама компнія не збираєстья відмовлятися від своїх планів, попри багато «але». Без коментарів залишила ситуацію зі своїм конкурентом і компанія «Шелл». В її прес-службі відмовилися від будь-яких коментарів.
Наталія БІЛОУСОВА, «День»
