«По-перше, слід зазначити, що сама робота над законопроектом розпочалася з того, що ми хотіли захистити спрощену систему і дати можливість цим підприємцям еволюційним шляхом перейти на загальну систему оподаткування, — зазначає один із авторів законопроекту, голова Податкового комітету Ради, народний депутат Ніна Южаніна. — Адже в першому варіанті законопроекту Мінфіну, який був озвучений у вересні на Національній Раді реформ, передбачалася взагалі ліквідація третьої групи спрощенців. А це близько мільйона економічно активних осіб, які можуть забезпечити економічну стабільність в країні та дати поштовх для зростання.
На жаль, після реєстрації нашого законопроекту саме представники третьої групи найбільш активно і навіть агресивно виступили проти ліберальної реформи. Близько 20 осіб прийшли під Комітет із плакатами «Южаніна, твоя реформа нам не потрібна». Але коли ми надали спрощенцям усі дані та розрахунки, розповіли, які винятки ми робимо для 2-ї та 3-ї груп та пояснили, чому ми їх робимо, всі ці люди погодилися за нашими аргументами, сказали: ви все правильно робите».
Якщо говорити конкретно про зміни, які передбачає реформа для спрощенців, то ситуація виглядає наступним чином.
По першій групі (підприємці з доходом до 300 тис. грн) змін немає жодних.
По другій групі (підприємці, які отримають дохід менше 1200 мінзарплат — тобто, до 1 653 600 грн доходу у 2016-му) — по сумах податку та умовах діяльності змін немає. Однак передбачається, що таку групу не зможуть обрати власники 3—5-зіркових готелів та ті, хто виробляє та реалізує одяг з хутра та шкіри.
Найбільш глобальні зміни, кажуть автори законопроекту, торкнулися третьої групи підприємців, які сплачують єдиний податок (річний дохід — 4000 мінзарплат, або 5 512 000 грн у 2016-му, зараз — 20 млн грн). Для них податок збільшується у наступному році. За існуючих ставок 2% + сплата ПДВ або 4% без сплати ПДВ, в 2016 році такі підприємці сплатять 3%+ПДВ або 6% без ПДВ. В наступні два роки ставки підростуть — до 10% у 2018-му, що буде дорівнювати загальній ставці податку на доходи фізосіб.
Окрім того, до третьої групи, окрім існуючих винятків, не зможуть належати підприємці, котрі займаються виробництвом та продажем ювелірних виробів (на ремонт ювелірки заборона не поширюється); підприємці, які є структурним підрозділом ресторану (наприклад, бар чи кухня), а також підприємці, котрі працюють у юросіб як наймані працівники та надають їм послуги як підприємці.
Ці зміни, за задумом авторів законопроекту, закривають для великого бізнесу можливості мінімізації доходів та ухилення від сплати податків. За їхніми підрахунками, уже на першому етапі втілення реформи це допоможе вивести з тіні близько 25% підприємців.
Також законопроект передбачає зміни для підприємців, які ведуть діяльність на загальних засадах оподаткування. Тут з’являються дві нові категорії платників: дрібна одноосібна діяльність та «пом’якшена». Третя категорія — це стандартна загальна діюча система оподаткування.
Дрібну одноосібну діяльність зможуть вести фізичні особи, яким для цього не потрібно реєструватися як підприємцям, а лише подати заяву у сільраду. Що це може бути за діяльність? Наприклад, торгівля вирощеними на власному городі овочами чи виліпленими з глини ляльками, ремонт взуття та інші побутові послуги для населення. Такий підприємець не зможе наймати робітників, а його річний дохід має обмежуватися 250 мінімальними зарплатами (у 2016-му — 344 00 грн). Дрібний одноосібець не муситиме вести жодних облікових документів, а його податок становитиме 10% від мінзарплати (тобто, у 2016-му доведеться сплачувати 137,8 грн/місяць).
Пом’якшена діяльність передбачатиме річний дохід до 4000 мінзарплат (5 512 000 грн у 2016-му). Це може бути будь-яка діяльність, окрім азартних ігор, операцій з валютою, дорогоцінними металами та цінними паперами тощо. Такий підприємець може наймати необмежену кількість працівників, а податок йому нараховуватимуть не з загального доходу, а з прибутку, тобто лише з тих коштів, які залишилися після усіх витрат (в тому числі, на амортизацію). Ставка податку (ПДФО) — 10%.
