Минулого тижня технологічне й бізнесове затишшя у сфері мобільного зв’язку було майже в буквальному розумінні підірване указом Президента України. Цей документ заклав підґрунтя для впровадження в Україні системи мобільного зв’язку третього й четвертого покоління (3G і 4G). Міністерству оборони, адміністрації Державної служби спеціальному зв’язку та захисту інформації, Генеральному штабу й іншим держорганам доручено вжити заходів, необхідних для конверсії радіочастот. Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРСІ), до 30 жовтня проведе відповідні тендери з видачі ліцензій зв’язку третього покоління.
Тижнем раніше, ймовірно, в ході підготовки указу Президента, глава НКРСІ Андрій Семенченко оприлюднив під час круглого столу вартість проведення конверсії Міністерством оборони (два мільярди гривень) і термін, необхідний військовим для розв’язання цього завдання (чотири роки). Семенченко розповів, що комісія вже готується до проведення конкурсу.
ДЕФЕКТИ ПРОЦЕСУ
Проте, очевидно, завдання, поставлене Президентом, вирішується не настільки вже й просто. Потенційні учасники конкурсу, в особі найбільшого мобільного оператора України — компанії «Київстар», висунули свої вимоги. Вітаючи кроки, що здійснює Україна для того, щоб подолати «цифровий розрив» між Україною та Європою, а також Азією, Африкою і, звичайно, Америкою, директор з регуляторно-правового забезпечення «Київстару» Андрій Осадчук відзначив, що зараз компанію найбільше хвилює, щоб у нинішній складній ситуації в Україні не повторилися помилки, яких припустилися в минулі роки. Через них, як вважає Осадчук, у цій важливій справі можливий фальстарт, і він не хотів би його допустити. «Ми, безумовно, зацікавлені в тому, щоб наші абоненти отримали нову технологію зв’язку», — підкреслює топ-менеджер і цитує слова заступника глави Адміністрації Президента Дмитра Шимківа про прямий зв’язок між розвитком мобільних мереж третього покоління та зростанням ВВП країни.
Водночас Осадчук бачить і певні «дефекти усього цього процесу». Останніми місяцями, коли йшла дискусія про запуск 3G, дуже боялися продешевити з вартістю ліцензій, говорить він й закликає чітко розмежувати вартість ліцензій, інтереси української армії та державного бюджету. Вартість конверсії, на його думку, має бути складовою ціни ліцензії. У зв’язку із цим Осадчук сумнівається в тому, що «оператори зв’язку повинні чотири роки забезпечувати безперервний грошовий потік на користь підприємства, яке знаходиться в складному фінансовому становищі й вироблятиме радари для військових». Він погоджується з тим, що саме військові повинні визначати свої потреби, але вважає, що уряд мав би розробити схему, яка забезпечить й коротші терміни конверсії, й ефективніше використання коштів.
Сьогодні остаточного рішення із цього питання немає, відзначає Осадчук і підкреслює, що операторів хочуть поставити «в залежність від договірних умов з Міністерством оборони, що обмежує їх у можливості адекватного планування мереж та інвестицій». «Оператори готові платити великі гроші не за папірець, на якому написано «ліцензія», а за реальний доступ до радіочастотного ресурсу, який би дав можливість планувати будівництво мереж та надавати послуги».
Він просить уряд передбачити, щоб в операторів був лише один партнер, а саме НКРСІ, якій би оператори, що виграли тендер, могли сплатити за ліцензію. Топ-менеджер відразу робить нескладний розрахунок і ділить озвучені Міноборони два мільярди на три ліцензії, які можуть бути видані в результаті конкурсу. В підсумку вартість стартової ціни ліцензії на діяльність в стандарті зв’язку 3G має становити 660 мільйонів гривень. «Ми б хотіли, щоб оператори спільно уклали договір з військовим відомством, а не окремо», — наполягає представник «Київстару», мабуть натякаючи, що інакше буде важко уникнути корупції.
ЛОГІКА ДОСТУПУ
Водночас Осадчук не приховує, що ресурси операторів сьогодні не безмежні, й нагадує, що дуже великі суми, які виплачувалися в деяких країнах за ліцензії на 3G, було отримано на підйомі ринку, а не в умовах, подібних до тих, які сьогодні складаються в Україні. Крім того він закликає державу усвідомити, що чим більшою буде плата за ліцензію, тим довше будуватиметься мережа і тим дорожчими для споживачів будуть її послуги. На його думку, всі витрати оператора на отримання доступу до радіочастотного ресурсу не можуть перевищувати мільярд гривень. «Уряд повинен будувати стратегію виходячи не з логіки одноразового заробітку на вартості ліцензії, а з логіки побудови еко-системи, до якої увійдуть оператори, вендори, підрядники. Нам потрібно повторити успіх GSM. Це був економічний ривок не лише в секторі телекомунікацій, він також вплинув на інші сектори економіки», — говорить Осадчук.
Майбутній конкурс, фаворитами якого, як відомо, окрім «Київстару», є також компанії МТС та «Астеліт», на думку директора, має бути прозорий, з рівними для всіх учасників умовами. Водночас він упевнений, що участь у конкурсі ще й компаній «Укртелеком» та «Інтертелеком» привнесе в конкурс елементи деструктивного характеру. «Буде великою помилкою, якщо хтось не отримає ліцензію. Тоді тому операторові не залишиться нічого іншого як демпінгувати, і, зрештою, надії на стрибок галузі від упровадження 3G розвіяться», — застерігає Осадчук. Він також вважає, що зв’язок третього та четвертого поколінь має запроваджуватися паралельно, потрібно також дотримуватися принципу технологічної нейтральності, що, як вважають у компанії «Київстар», підтримуватиме як третє, так і четверте покоління мобільного зв’язку.
РЕАКТИВНА ВІДДАЧА
Осадчук стверджує, що без величезних капіталовкладень у ці нові технології не буде необхідної віддачі й реакції абонентської бази. Історія «Укртелекому», на його думку, демонструє, що буде, якщо немає можливості інвестувати необхідні гроші. «Для ефективного розвитку третього й четвертого поколінь потрібні величезні ресурси, які, даруйте, потрібно закопати в землю, і лише тоді вся ця історія, що називається, «злетить», — прогнозує топ-менеджер, — тільки тоді ми отримаємо економічний ефект і вплив на зростання ВВП, про що говорить Шимків, однак для цього потрібно вкласти мільярди».
Щойно «Київстар» отримає ліцензію і реальний доступ до частотного ресурсу, запевняє Осудчук, компанія звернеться до свого голландського акціонера. Він також стверджує, що за сприятливого розвитку подій мінімальний термін запуску третього покоління становитиме півроку. Якщо ліцензію буде отримано, наприклад, до кінця жовтня, то через шість місяців у Києві може бути проведено перший комерційний запуск. Щоправда, плата за нову послугу, в порівнянні із сьогоднішньою, за словами директора, збільшиться, що буде зумовлено величезним попитом. Вже сьогодні в Україні є 300 тисяч телефонів, призначених для роботи в 3G. Коли ввійдуть у експлуатацію системи зв’язку нового покоління, прогнозує Осадчук, почнеться реактивне зростання кількості смартфонов і користувачів.
