Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Подвійний» реєстратор

Поява цього феномену — ще одне свідчення на користь судової реформи
15 листопада, 2005 - 00:00

Оскільки факти численних судових «помилок» (якщо не сказати більше) навряд чи не щодня стають надбанням громадськості, то реформа судової системи набуває ознак усе нагальнішої вимоги дня. А серед таких фактів — проштамповане кількома судовими інстанціями України абсурдне рішення про визнання ТОВ «Славутич-Капітал» реєстратором ВАТ «Нікопольський завод феросплавів». Причому вони були прийняті вже після того, як Верховний Суд позбавив «Славутич» цього «звання». Навіть члени Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку не знають, як пояснити такий дивний судовий феномен, адже рішення Верховного Суду остаточні та перегляду не підлягають, у тому числі, звичайно, й іншими судами.

У цих умовах «Славутич» зробив небачений раніше в юридичній і громадській практиці нашої країни маневр. Зрозуміло, що Держкомісія з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР), а також Фонд держмайна, будучи центральними органами державної влади, просто не можуть (як це зробили, засновуючись незрозуміло на чому, суди) узаконити подвійне ведення реєстрів. (Безпосередньо до справи це не має відношення, але все ж нагадаємо, що «подвійне ведення» в баскетболі є забороненим прийомом і карається штрафним кидком. А на фондовому ринку України за такий «фол» можна поплатитися ліцензією). Тому голова правління ТОВ «Славутич-Капітал» Геннадій Корбан, який представляє також інтереси групи «Приват» у корпоративних конфліктах навколо НЗФ, вирішив діяти превентивно. Він звернувся до уряду з проханням усунути ДКЦПФР і ФДМУ від розв'язання питання НЗФ. Цікаво, що мотивувати своє прохання йому довелося лише обвинуваченнями керівництва, які неодноразово звучали ДКЦПФР і ФДМУ в корупції. Примітно, що пан Корбан при цьому промовчав, що в корупції ФДМУ і ДКЦПФР звинувачував він сам, та й ще кілька представників тієї ж групи «Приват». Тобто сам звинувачує, а потім на підставі власних слів представляє нібито всенародну думку й вимагає: усунути!

Після прес-конференції представників ДКЦПФР, яка відбулася в Києві в кінці минулого тижня, стало зрозуміло, чим спричинена така активність пана Корбана. Комісія представила журналістам своє дослідження випадків ведення подвійних реєстрів. І, як виявилося, «Славутич» виступає в ньому одним із основних фігурантів. Причому не лише у справі НЗФ, але й у подібних випадках. У результаті ліцензія цього горе-реєстратора виявилася під загрозою.

Але тертий калач, не втрачаючи часу, заручився рішенням Саратського суду, яке зобов'язує ДКЦПФР продовжити йому ліцензію. І тут у нас знову з'являється мотив поговорити про судову реформу. Справа в тому, що це рішення суду приймалося без участі представників Держкомісії, яку навіть не залучили до слухання справи, хоча це — грубе порушення закону.

Проте нічого незвичайного для вітчизняної судової системи в цьому немає. У справі НЗФ фігурують десятки подібних рішень, прийнятих у ході слухань, на які відповідача навіть не запрошували. З цим, звичайно ж, миритися не можна. І, як тільки в ДКЦПФР дізналися про рішення Саратського суду, воно було відразу ж опротестоване.

Нагадаємо, що акції НЗФ як і раніше знаходяться на рахунку консорціуму «Придніпров'я», причиною тому визначення того ж суду, яким він доручив «Славутичу» перевести знерухомлені акції НЗФ. Проблема в тому, що перевести знерухомлені акції, згідно з законом, може лише охоронець, на рахунку якого вони знаходяться (у випадку з НЗФ — це «Укрсоцбанк»). Тобто якби навіть «Славутич» дійсно був реєстратором заводу, то до переводу акцій він все одно ніякого відношення мати не міг.

За словами представників ДКЦПФР, справа НЗФ є лише окремим випадком і наочним прикладом того, як деякі комерційні структури, використовуючи подвійні реєстри, намагаються захоплювати чужу власність. Покласти цьому край може тільки наведення порядку в судах. Думка про невідкладність судової реформи все частіше з'являється. У тому числі й у середовищі законодавців. Наприклад, народний депутат Кармазін на минулому тижні звинуватив голову Вищого господарського суду в корупції та незаконному бізнесі на судових рішеннях. Куди вже далі?

Микола ЯРМОЛЕНКО
Газета: 
Рубрика: