П’ятсот тисяч гривень забов’язана сплатити ЗАТ «Укртатнафта» у державну казну за результатами перевірки, проведеної Антимонопольним комітетом України. Особлива цікавість до діяльності компанії виникла після раптового збільшення нею ціни на авіапаливо у вересні—жовтні 2006 року. Тоді ледь не розгорівся міжнародний скандал. Вплив «Укртатнафти» на ситуації був очевидним: продиктовані внутрішньо-ринковим монополістом ціни змусили українські компанії-перевізники замислитися над доцільністю здійснення авіарейсів, у тому числі й міжнародних. За браком доказів, винні тоді так і не понесли покарання.
Сьогодні державні борці з монополією отримали достатній багаж доказів, з якими поділилися iз журналістами. Під пильне око антимонопольників потрапили всі задіяні до цього процесу учасники: від виробників до замовників. «Скориставшись ринковою владою у вересні— жовтні 2006 року, «Укртатнафта» завищила ціни на авіапаливо. Це в свою чергу потягнуло (поряд з іншими проблемами) різкий стрибок цін на ринку заправки і палива у аеропорту», — говорить голова АМКУ Олексій Костусєв. Проведений на внутрішньому та міжнародних ринках порівняльний аналіз ціни для авіапалива, проданого компанією, показав суттєві порушення. «У вересні середньозважена ціна пального, реалізованого «Укртатнафтою» в Україні, складала 3338 гривень за тонну. У цей же період на зовнішніх ринках, де компанія відчуває конкурентний тиск і встановлює відповідну ціну, вона складала 2909 гривень», — доповнює Костусєва заступник начальника першого управління досліджень і розслідувань Тетяна Кулішева. Детальний моніторинг європейських ринків з урахуванням динаміки руху світових цін на нафту привів АМКУ до висновку: вартість авіапального на українських теренах завищено аж на 400 гривень за тонну (без ПДВ та акцизу).
Не заперечує сказане комітетом і керівництво компанії. «Детально проаналізувавши обставини, викладені у поданні, та попередні висновки у справі, ми погоджуємося і визнаємо факт завищення», — говорить начальник управління корпоративних прав ЗАТ«Укртатнафта» Ігор Лещенко. В той же час причини вчиненого пояснює особливостями ціноутворювальної політики компанії. Вони полягають у розрахунку вартості авіапального за формулою, прив’язаною до показників Роттердамської біржі. В результаті руху нафтового вектора на міжнародній арені вгору, внутрішній ринок країни відреагував, але з властивою йому інерційністю (пізніше). Чому ж тоді не змінилася ціна на експортоване компанією паливо, і за якою формулою її розраховували? Відповіді на ці запитання Лещенко так і не дав кореспонденту «Дня».
Тетяна Кулішева пояснення представника «Укртатнафти» вважає недостатнім. Проведена перевірка засвідчила: у встановленні ціни на пальне в інші місяці 2006 року компанія дійсно користувалася відповідною формулою. В той же час, вереснево-жовтнева ситуація не вкладається у «жодні формульні рамки».
Лещенко також звернувся з проханням до АМКУ застосувати мінімальні штрафні санкції, посилаючись на необхідність модернізації підприємства та на тісну співпрацю з комітетом у цій справі. Кругленька сума для покарання у вигляді 10% річного доходу компанії за 2006 рік не дуже припала до душі головним винуватцям, мовляв, вони сподівалися хоча б на сто тисяч, як це було з іншими. Голова ж АМКУ Олексій Костусєв говорить про врахування всіх об’єктивних обставин, але закон є закон. «Штраф має бути реальним, відчутним, але він не повинен підривати економіку підприємства», — впевнений він. Накладаючи сьогодні санкції, АМКУ сподівається у майбутньому уникнути такого роду ексцесів. Тим більше, що до цього «Укртатнафта» знаходилася на гарному рахунку у них не один рік.
Розібравшись з головним винуватцем минулорічної авіапальної кризи, комітет продовжить роботу у цьому ланцюжку. З’ясування стосунків з виробником — це тільки перший етап. «Найближчим часом завершиться розслідування і буде прийняте рішення відносно заправників аеропорту», — повідомляє голова АМКУ.
