2016 року Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) отримала від громадян понад дев’ять тисяч скарг щодо порушень споживчих прав. Показник утричі менший, ніж кілька років тому, і причина цього, на думку фахівців, — зневіра громадян в успіху боротьби за свої споживчі права. До речі, у 2014 — 2015 роках на неякісну продукцію та послуги взагалі нікуди було скаржитися через реструктуризацію самої служби.
Паралельно з ростом недовіри громадян до виробника, український ринок масово заполонили фальсифікати, вони є практично всюди — від таких товарів, як бетон, до дитячих іграшок. Так, за даними Держпродспоживслужби, дослідження якості текстилю показало, що 16 із 17 зразків не відповідали вимогам технічного регламенту. Також із відібраних 37 зразків дитячих іграшок вимогам не відповідали більше, ніж половина, а із 30 зразків електричних лампочок неякісними були 11.
«Перевіривши понад три тисячі суб’єктів господарювання у сферах торгівлі, ресторанного господарства і надання послуг, ми у 910 випадках виявили порушення. За результатами розгляду скарг, 51% звернень вирішено на користь споживачів, понад три мільйони гривень повернуто громадянам, — розповідає в. о. заступника голови Держпродспоживслужби Лілія СТИРЕНКО. — Основні види порушень — відсутність інформації про товар чи послугу, реалізація товару, термін придатності якого минув, відмова продавців здійснювати обмін неякісного товару. Також ми провели понад 1,3 тисячі перевірок — як планових, так і позапланових. Порушення виявили у 57% планових перевірок і в 66% непланових. Основні порушення стосуються знаків відповідності, відсутності інформації про походження продукції та маркування».
Фахівці зазначають, що робити позапланові перевірки на виробництвах стало складно: на це потрібні дозволи Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства аграрної політики та продовольства або Державної регуляторної служби. Через такі обмеження питання безпечності продукції на українському ринку стоїть вкрай гостро — власне, це й показують дослідження.
«Захист споживача сьогодні погіршується, свавілля на ринку — страшне. Чому це відбувається? Держпродспоживслужба почала працювати тільки 2016 року, а до того два роки перевірки не здійснювалися. Це одразу позначилося на товарному ринку України: сьогодні країну фактично називають піратом, тому що на нашому ринку дуже багато контрафакту, починаючи від дешевих шарфиків і гаманців з марками відомих фірм і закінчуючи комп’ютерними програмами, — констатує президент Асоціації з питань захисту прав споживачів Ірина КРАВЧЕНКО. — Сьогодні наш ринок не захищений: не вистачає кадрів, у спеціалістів замало фаху для перевірок. Але головне — наші законодавці націлені на погіршення законодавства стосовно прав споживачів. Я з жахом дивлюся на те, що робиться в законотворчій сфері стосовно цього. Наш закон «Про захист прав споживачів», який був найкращим серед подібних законів в інших країнах, щороку погіршується — з нього намагаються вилучити найкраще і залишити нас беззахисними».
Серед погіршень Ірина Кравченко наводить приклад запровадження судового збору при подачі позову (донедавна це було безкоштовно). Також — те, що споживач повинен оплачувати експертизу неякісного товару (раніше її робили коштом виробника). А впроваджена система надання дозволів на перевірку унеможливлює проведення експертизи, якщо громадянин, наприклад, отруївся певним продуктом — у такому разі експертизу призначають протягом 30 днів, а за цей час «слідів» уже не знайти.
«2007 року із закону «Про захист прав споживачів» вилучили норму, за якою за відбір зразків для експертизи сплачує підприємство. Тоді можна було безперешкодно зайти на виробництво, відібрати підозрілу чи погано марковану продукцію, здати її на дослідження й отримати висновок. Далі — більше: держава перестала давати кошти на дослідження якості продукції, тобто в один рік дасть, а в другий — ні. А тепер зробили так, що цей закон не поширюється на продукцію харчування. І найжахливіше те, що коли норми закону змінюють до 40%, то закон перестає діяти. Боюся, скоро ми дійдемо до цього рівня», — продовжує Ірина Кравченко.
На думку експертів, в Україні потрібно посилювати відповідальність виробників за постачання на ринок неякісних товарів, не погіршувати закону про захист споживачів, а самим споживачам цікавитися якістю продукції, при порушенні прав — скаржитися в Держпродспоживслужбу. Без підвищення рівня обізнаності кожного громадянина, без його зацікавленості у зміні ситуації мало що зміниться.
