Пасажири, рейси яких скасував Ryanair, таки зможуть відправитися у заплановану подорож. Угорська авіакомпанія Wizz Air учора оголосила про запровадження спеціальних цін на квитки — від 15 євро — для українців, які стали заручниками гучного скандалу між менеджментом «Борисполя», міністром транспорту й інфраструктури та ірландською авіакомпанією. Забронювати альтернативні квитки пасажири можуть лише до 17 липня.
Пізно ввечері 10 липня головний комерційний директор Ryanair Девід О’БРАЙЕН офіційно оголосив про скасування приходу компанії в Україну, назвавши країну «місцем незрілим та несприятливим для інвестування». Зі слів О’Брайена, аеропорт «Бориспіль» порушив угоду, яку було укладено в березні цього року в результаті перемовин трьох сторін — лоукосту, летовища та Міністерства транспорту й інфраструктури. Менеджмент ірландського перевізника звинуватив директора державного летовища в лобізмі інтересів приватної авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України». «Бориспіль» обрав захист авіакомпанії з високими тарифами, зокрема «Міжнародні авіалінії України», — заявив О’Брайен.
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА, СПЕЦІАЛЬНО ДЛЯ «ДНЯ»
При цьому Ryanair іде не лише з Києва, а й зі Львова, де менеджмент летовища підписав аналогічну угоду.
Лоукост-компанія запропонувала всім клієнтам, які вже купили квитки на оголошені рейси із/до України, зв’язатися з нею поштою для повернення сплачених коштів. Але представники компанії ніяк не коментують наразі, чому оголосили продаж квитків, не маючи остаточно підписаної угоди на обслуговування в аеропорту.
Нагадаємо, компанія почала продавати квитки три місяці тому, 15 березня — на рейси, які мали здійснюватися із жовтня цього року з двох летовищ — Києва та Львова. Скільки українців за цей час встигло придбати квитки і на яку суму — не розголошується.
Міністр інфраструктури Володимир Омелян офіційно став на бік ірландського приватного перевізника і фактично розписався у тому, що ввірений згідно із законом його відомству державний аеропорт йому не підконтрольний. Омелян заявив, що в середу, 12 липня, на засіданні уряду ініціюватиме звільнення з посади директора ДП «Бориспіль» Павла Рябикіна.
Менеджмент ДП «Бориспіль» з обвинуваченнями не погоджується. Рябикін, озброївшись контрактом і... калькулятором, вийшов 10 липня на прес-конференцію, де заявив, що обслуговування ірландців коштуватиме летовищу два мільярди гривень збитків щорічно (!). «Моя позиція як менеджера — я зобов’язуюсь забезпечити виконання показників і беззбиткової діяльності підприємства», — заявив Рябикін, коментуючи можливість непідписання контракту.
За словами менеджера ДП «Бориспіль», ірландський лоукост зажадав неприпустимі речі: безкоштовна аеронавігація, безкоштовні стоянки для таксі, безкоштовні площі для реклами, безкоштовна оренда площ у терміналі, безкоштовна система прийому багажу, безкоштовні офіси для продажу авіаквитків, єдина ставка аеропортового збору на пасажира на чотири роки в розмірі 7,5 доларів та ін.
«Мій потенціал для прийняття компромісного рішення вичерпаний, а Ryanair на компроміси йти не хоче», — додав гендиректор «Борисполя».
Все це Рябикін озвучив до офіційної заяви про скасування приходу на ринок України Ryanair. Ба більше, в Міністерстві інфраструктури розцінюють цю прес-конференцію менеджера ДП «Бориспіль» як крок, спрямований підштовхнути інвестора піти. «Рябикін розголосив умови, які були предметом конфіденційних перемовин», — пояснила в розмові з «Днем» прес-секретар міністерства Марина ТОМКО. За її словами, «Бориспіль» було обрано для переговорів з кількох причин: зручне розташування, налагоджена інфраструктура, а головне — два термінали, які простоюють і які сьогодні ДП використовує лише для проведення «виставок, фуршетів». Держава витрачає на їхнє обслуговування по 250 мільйонів гривень щороку», — каже Томко. За її словами, перш ніж обрати Бориспіль, у Міністерстві розглянули й інші варіанти. Зокрема, летовище в Житомирі й Гостомелі. У першому разі — аеропорт не підійшов, тому що хоч там і є термінал, але немає підходящої злітно-посадкової смуги. «Авіакомпанія — єдина, яка зараз там розташовує свої літаки — висаджує пасажирів у Жулянах. І вже після цього порожній літак летить до Житомира — сідати», — розповідає Томко. У Гостомелі навпаки — є смуга, але немає термінала. Хоча й на перший погляд за 80 мільярдів гривень (збитки ДП «Бориспіль», озвучені Рябикіним) державі можна було б і збудувати потрібну інфраструктуру, але проблема в тому, що «Укрспецекспорт» використовує Гостомель для транспортування спецвантажів. «Ну, не можуть люди «сідати» на смузі разом з БТР-ами», — відзначає в коментарі «Дню» прес-секретар.
Генеральний директор інституту «Украеропроект» Кирило НОВІКОВ у коментарі «Дню» зауважив, що попри спокусу списати скандал з Ryanair до конспірологічної теорії змови олігарха і менеджменту держкомпанії, ситуація далеко не однозначна.
По-перше, неузгодженість насправді в тому, що «Бориспіль» — не зовсім підходящий для лоукост-сполучення аеропорт.
Як правило, лоукостери обслуговуються в наближених до великих міст, але неосновних аеропортах. «До прикладу, із пострадянських країн «Раяни» є у Вільнюсі, куди вони зайшли в час відсутності будь-якої конкуренції всередині країни (2005 року). 95% міст з Ryanair — це невеликі регіональні аеропорти або міста-супутники великих міст: Бергамо біля Мілана, Бове біля Парижа тощо», — пояснює Новіков.
По-друге, моментального ефекту від приходу лоукостера аеропорт не отримає. Чи в результаті можливі збитки - експерт оцінювати не береться. Новіков не береться оцінювати точність озвучених менеджментом ДП «Бориспіль» підрахунків, але відзначає, що дешевий авіарух — це розкіш, яку людям дарує влада. Лоукост-компанії — це не благодійні організації. Це — комерційні структури, які працюють на максимізацію прибутків та мінімізацію збитків. І є дві моделі, в який спосіб ця мінімізація збитків досягається: місцева влада, аеропорт якої обслуговує лоукости, дотує або аеропорт, який їх обслуговує, або, власне, саму компанію. Тобто із бюджету міста, де сідає і злітає якийсь «рянейр» чи «візейр», покривають різницю між ринковою нормальною вартістю цієї послуги і тим, скільки за неї заплатили пасажири. Мотив — збільшення пасажиропотоку, зокрема туристичного. «Місцева влада багато де дотує авіакомпанії. Це стосується міст, у яких є великий пасажирський потенціал, туристичний, до прикладу, адже кожен привезений у місто пасажир залишає гроші, які зрештою повернуться потім до бюджету міста, а з нього — на розвиток аеропорту», — пояснює Новіков.
Експерт каже, що єдиний вихід, який він поки що бачить для України, — просто дбати про збільшення зарплат і вихід їх із тіні. «З однієї туристичної подорожі на двох до Європи на тиждень переліт становить лише 1/4 всіх витрат. Ми все ще занадто бідні...» — резюмує Новіков.
Лоукост-авіакомпанії прийдуть на український ринок авіаперевезень, коли будуть впевнені, що тут можна заробити, каже голова ради директорів компанії «Майстер-Авіа», яка управляє аеропортом «Київ» (Жуляни), і власник будівельної компанії «Міськжитлобуд» Денис КОСТРЖЕВСЬКИЙ. «Змусити прийти сюди (в Україну. — Ред.) Ryanair або іншу лоукост-авіакомпанію може лише економічна доцільність. Якщо вони побачать, що тут можна заробити, буде черга. Поки цього не видно», — каже він.
За його словами, в бізнесі повинен заробляти кожен учасник бізнес-ланцюжка, інакше він не працює.
«У бізнес-моделі, яку використовують Ryanair та EasyJet, крім аеропорту і авіакомпаній, у ланцюжку задіяна держава — безпосередньо або через муніципальні влади», — зазначив Костржевський.
«Схема виглядає таким чином: лоукостер пропонує туристичному місту привозити потік туристів, який буде там витрачати гроші. Умовно турист витратить 1 тис. доларів. Із них — 20%, або 200 доларів, із кожного туриста потрапляє в міську казну», — зазначив Костржевський.
Він розповів, що лоукост та муніципалітет домовляються про розмір компенсації авіакомпанії за кожного привезеного туриста і форми компенсацій можуть бути різними.
За словами Костржевського, наприклад, щоб авіакомпанію обслужили, вона повинна сплатити аеропорту низку обов’язкових платежів і зборів.
Тому Костржевський вважає, що жоден аеропорт в Україні не може дати лоукосту запитувану ними ціну, оскільки є затверджені державні тарифи і знижка, яку аеропорт може дати в межах цих тарифів.
«Лоукост-авіакомпанію це не влаштовує. Їм потрібні набагато нижчі тарифи», — сказав Костржевський.
