9 серпня на п’ятнадцятому місяці роботи пішов з посади голови ПАТ «Укрзалізниця» — добровільно, «за власним бажанням» — польський рок-музикант і екс-очільник РКР Cargo Войцех БАЛЬЧУН. Про це на засіданні уряду повідомив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.
«Хочу висловити вдячність за проведену роботу Войцеху Бальчуну, який через особисті обставини змушений залишити посаду керівника «Укрзалізниці», — сказав прем’єр.
Гройсман не уточнив, які непереборні «особисті обставини» з’явились у пана Бальчуна в ніч з 8 на 9 серпня. Адже ще у вівторок (8 серпня) вранці він писав, що перебуває в Китаї, проводить переговори, і «безумовно та беззастережно» відстоюватиме інтереси «Укрзалізниці» та України. «На розчарування багатьох, я не піддамся на провокації», — закінчив свій допис Бальчун, а якщо точніше, то — один із його помічників, бо сам менеджер не пише українською (як і російською та англійською — по правді — теж).
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»
Голова ради Всеукраїнського центру транспортних реформ Володимир НАУМОВ переконаний: ніякого «раптового рішення» не було. «Про те, що він піде з посади голови ПАТ «Укрзалізниця», Бальчун знав ще два місяці тому. «Після того, коли Гройсману на папері показали реальну проблему «Укрзалізниці». Сьогодні щоденно вона не завантажує 100000 тонн вантажів, а це при тарифі 153 гривні за тонну — 15 мільйонів гривень, які державне підприємство втрачає щоденно... Тоді в Міністерстві економічного розвитку та торгівлі вперше заговорили про його публічний звіт», — розповідає Наумов.
На сайті МЕРТ повідомлення із заголовком «Найближчими тижнями очікується звіт правління та наглядової ради «Укрзалізниці» датується 10.25 ранку 7 червня 2016 року.
Наумов припускає, що Бальчуна відпустили так — без звіту, щоб зберегти біля керма «Укрзалізниці», а отже, — дотримання обраного курсу, яким її вели, — першого заступника міністра транспорту та інфраструктури, голову наглядової ради ПАТ «Укрзалізниця» Євгена Кравцова, який, як планувалось, мав звітувати разом з Бальчуном за рік роботи на залізниці. Бо якщо те, що ми не можемо «посадити європейця», «свої» ще зможуть зрозуміти і «пробачити», то як пояснити, чому одному «нашому» можна все, і без правил, а іншим — вимоги по прозорості, дотримання законів, постанов, виконання планів — важко.
До слова, міністр інфраструктури Володимир Омелян 30 січня 2017 року повідомив, що зробив подання на звільнення свого першого заступника Євгена Кравцова в Кабінет Міністрів. Але звільнили Кравцова лише вчора. «Я щасливий сьогодні з двох причин — відбулось звільнення Бальчуна і звільнення мого першого зама Кравцова», — заявив учора в коментарі журналістам Омелян. Хоча дивне «щастя» у міністра. Адже уряд учора-таки поставив Кравцова в.о. голови «Укрзалізниці».
«Тільки що було прийняте рішення уряду задовольнити заяву пана Бальчуна. Я був призначений в.о.голови «Укрзалізниці». Я чудово розумію, яка це велика відповідальність і наскільки це складне завдання. Це був складний рік для пана Бальчуна, але є позитивні зміни в компанії. За цей час компанія змогла вийти на позитивний фінансовий баланс. Уже протягом місяця у нас буде аудиторський висновок, який покаже, якими були результати роботи «Укрзалізниці» протягом першого півріччя», — зазначив після свого призначення Кравцов.
А от, за словами голови ради Всеукраїнського центру транспортних реформ, за 15 місяців в Україні команда Бальчуна напрацювала як мінімум 4 епізоди, які тягнуть на гучні кримінальні справи. Перший — премії, які Бальчун виплачував собі і членам, приведеної ним команди. «Щоб здійснювати такі виплати мав бути підписаний спеціальний додатковий договір, який би регламентував преміювання, а цього не було», — каже експерт.
В 2016 році він порушив Постанову Кабінету Міністрів, коли УЗ переплатила додаткових податків поверх фінансового плану за 2016 рік в розмірі 4,7 мільярда гривень. «Це — офіційний хабар Кабінету Міністрів, — каже Наумов. — ... Я взагалі вважаю злочином показувати прибуток при такому станові підприємства, в якому перебуває УЗ. Увесь дохід, який вона генерує зараз мав би беззастережно йти на ремонт полотна, оновлення рухомого складу, модернізацію, тощо. Але ні — Бальчун акумулював кошти на рахунках, щоб показати прибутки, бо, бачте, це є однією з вимог його контракту— прибутковість УЗ».
Третій — це капітальні інвестицій, які здійснила команда Бальчуна. Один із прикладів, вони уклали угоду з Крюківським вагонобудівним заводом і заплатили за 21 пасажирський вагон, хоча по факту отримали в тому році лише 9. «Це — «готова стаття» неефективне використання фінансових коштів державного підприємства. Підсудне діло. Бо це практично безвідсотковий кредит наданий держпідприємтвом приватній компанії», — пояснює Наумов.
Четверте — державна зрада. УЗ — це режимний об’єкт в воюючій державі. Ні для кого не секрет, що залізниця обслуговує спецперевезення для наших збройних сил. А її очолив іноземець, який немає права допуску до державної таємниці. І таких — без права допуску, — відзначає Наумов — у правлінні більше половини. «Ще минулого року ми в Всеукраїнському центрі транспортних реформ публікували листи, які СБУ на Генпрокуратура надсилали прем’єр-міністру Володимиру Гройсману. В них повідомлялось, що виявлені факти «зливу» інформації з УЗ», — розповідає Наумов.
Але найстрашніше, за словами експерта, — це стрімке погіршення показників безпеки руху на Укрзалізниці. В 2017 році вони впали катастрофічно. «Кожен з українців сам бачив у ЗМІ скільки у нас за останній рік сталось ДТП на залізниці. Скільки було зіткнень, сходів з рейок...» — коментує Наумов.
«І після цього Гройсман «дякує за роботу» і висловлює сподівання, що Бальчун буде радником... Як він ще грамоту , чи орден йому не вручив», — обурюється експерт.
За словами Наумова, «поляк давно нічого сам не вирішував». І з’явився він тут неспроста. Перед ним, каже експерт, було поставлене одне завдання — «підготовка «Укрзалізниці» до приватизації. Наумов, посилаючись на особисту розмову з екс-міністром економіки Айваресом Абрамавічусом, стверджує, що саме литовець привів Бальчуна в Україну (хоч Наумов погодився, на зауваження «Дня», що Абрамавічус — сам іноземець, який теж зявився в Україні з «чиєїсь подачі», тому не міг односібно вирішувати такі питання). Та як аргумент того, що Бальчун був «консервою», експерт привів такий цікавий факт, що на з усіх іноземців, які подавались на конкурс в одного Бальчуна презентація була «щирою українською мовою» (якою, як відомо сам Бальчун не володіє). За роль «ширми» Бальчун отримав пристойну компенсацію. За офіційними даними, польський «реформатор» — офіційно щомісяця отримував 461 тисячу гривень заробітної плати. За 15 місяців — це майже 6,915 мільйона гривень. І це не враховуючи безлімітної банківської карти від УЗ на покриття так званих «представницьких витрат» — готелі, квитки на літаки, потяги, оренда авто, ресторани тощо.
Прогноз Наумова: якщо найближчим часом уряд не заведе в УЗ реальну професійну управлінську команду — глибокою осінню «буде дуже тяжко». «Тяги» в достатній кількості нема, полотно зношене і не ремонтується, сходи з рейок вже в цьому році були колосальні, кадровий голод катастрофічний — по всіх залізницях лише простих «проходчиків», які перевірять стан полотна, — 2,5 тисячі вакансій», — розповідає експерт.
БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА ВОЙЦЕХА БАЛЬЧУНА
Войцех Бальчун — громадянин Польщі. Закінчив Сілезький університет в Катовіце за спеціальністю «політологія». Має ступінь МВА Роттердамської школи менеджменту.
Перше місце роботи — газета Trybuna Slaska, де він працював директором з продажів. Згодом Бальчун пересів у крісло директора з маркетингу в польській поштовій компанії Poczta Polskiej S.A. Також він займав керівні посади у банку PKO Bank Polski.
Найуспішнішою в кар’єрі Войцеха Бальчуна стала посада керівника компанії з вантажних перевезень польської залізниці PKP Саrgо. Провівши реструктуризацію, йому вдалося за п’ять років майже з банкрота вивести компанію у плюс. У 2012 році чистий прибуток PKP Саrgо склав понад $95 млн. Компанія стала другою в Євросоюзі за вантажообігом. За визначні управлінські досягнення Бальчун отримав безліч нагород. Він неодноразово входив у список топових антикризових менеджерів Польщі.
Реформи Бальчуна не для всіх були приємними. Внаслідок реструктуризації, штат PKP Саrgо довелося скоротити вдвічі. 22 тисячі співробітників втратили роботу. Однак все відбувалося досить спокійно. Вдалося навіть уникнути масових протестів польських профспілок.
На початку 2013 року Бальчун оголосив про свою відставку з PKP Саrgо, що було великою несподіванкою. РКР збиралася виходити на біржу, що мало стати його тріумфом. ЗМІ писали, що основною причиною був конфлікт між Бальчуном та президентом групи РКР Якубом Карновським. Було й падіння показників польської залізниці, що призвело до гальмування інвестицій.
Бальчун же заявив, що залишає залізницю заради кар’єри рок-музиканта. Гурт Chemia він створив ще у 2007 році. Був там гітаристом. Протягом певного часу йому вдавалося поєднувати діяльність менеджера та творчість музиканта. З 2010 року гурт активно гастролював Польщею, грав на фестивалях у Німеччині, США, Канаді.
Деякі кліпи гурту неодноразово критикували. Зокрема, через надмірну присутність у них алкоголю та оголених жінок. Одне з відео Chemia за порушення правил сервісу навіть видалив YouTube.
Згодом Войцех Бальчун частково повернувся до менеджерської кар’єри. Він очолив наглядову раду польських авіаліній LOT. Але у жовтні 2015 року звільнився і з цієї посади. Він заявив, що все ж хоче остаточно зосередитися на музиці.
Однак у середині квітня 2016-го стало відомо, що Бальчун — переможець конкурсу на очільника ПАТ «Укрзалізниця».
