Про підсумки й уроки оранжевої революції вже багато і говорили, і писали. Але ось бізнес-школа Києво-Могилянської академії вирізнилася, відшукавши в досвіді революціонерів можливості для вдосконалення бізнес-середовища. Як розповів її декан Павло Шеремета, «велика кількість людей з ентузіазмом і без керівних інструкцій тривалий час працювала над спільною справою, тоді як більшість керівників лише мріють, щоб їхні підлеглі також так могли». І «бізнес- школярі» задалися запитанням, що треба робити та як діяти, щоб досягти подібного результату.
Їхні дослідження показали, що суть оранжевої маркетингової стратегії полягає у використанні в корпоративній культурі п’яти певних елементів. Найголовніший — формуюча ідея, що має певний магнетичний потенціал. В оранжевій революції такою ідеєю було історичне значення подій і кожного з її учасників. На думку П. Шеремети, саме ідея, а не гроші, здатна примусити людину працювати на якомусь певному місці. Але така ідея повинна бути могутньою, простою та зрозуміло викладеною. Крім того, компанія повинна мати чітко вираженого головного конкурента, щоб дії були спрямовані на перемогу над будь-ким.
Другий елемент — корпоративні цінності. Вони повинні різко відрізнятися від тих цінностей, які декларують суперники компанії. Природно, ніхто нічого не може заперечити проти загальнолюдських цінностей, але саме позиціонування листопадово-грудневих подій як мирної революції дозволило їй виділитися з низки інших аналогічних подій. Такі цінності замінюють безліч директив та інструкцій, пропонуючи замість них моральні обмеження.
Не менш важливі для успішної роботи ритуали, що постійно відбуваються на фірмі, — чи то спільне святкування днів народження, чи то щомісячні стратегічні ради — це зближує людей і додає їхньому спілкуванню духу однодумності. Сюди ж можна зарахувати необхідність постійних нових ініціатив — людей треба тримати в певному тонусі й не давати їм нудьгувати, забезпечуючи також постійне спілкування керівника з народом, щоб підлеглі не почувалися покинутими.
Позиція керівника фірми, за Шереметою, має освітлюватися в героїчному світлі. Адже людям необхідно мати свого внутрішньоколективного героя, до якого треба тягнутися та кого наслідувати. Але в процесі возвеличення особистості керівника не менш важливо наголошувати й на героїзмі всіх підлеглих. Особливо важливо хвалити за дотримання та відповідність усім корпоративним цінностям.
Мало не вирішальним елементом корпоративної культури є символіка. Це важливий чинник, здатний об’єднати навколо себе людей. Тому успішним керівникам просто не можна не використати цей чинник для посилення корпоративної культури. Важливо правильно розрахувати, яка символіка буде доречна, та використати її й у інтер’єрі, й в одязі співробітників, і в деталях корпоративної комунікації.
Але треба пам’ятати, що декларовані слогани повинні відповідати тим цінностям, які насправді є у співробітників, інакше до потрібного результату це просто не приведе. Крім того, бізнесменам важливо пам’ятати, що оранжева революція тривала недовго, а ось кожна компанія сподівається пропрацювати хоча б декілька років, тому їй доведеться постійно підтримувати інтерес співробітників, зберігати та постійно культивувати корпоративну культуру та стиль. При цьому Шеремета дає одну важливу пораду: щоб працівники остаточно не звикли до стилю, який впроваджують на фірмі, та корпоративної культури, треба періодично змінювати команду, а як надзвичайний крок — переводити начальника на іншу роботу.
