Улюблений вислів кожного грамотного учасника фондового ринку можна викласти так: для нормальної роботи в цій сфері потрібна тиша. Але ініціативи уряду з наведення порядку на фондовому ринку можуть її порушити. Так принаймні вважають керівники професійних об’єднань. Веремія закрутилася через намір Кабміну відмінити указ Президента про створення єдиного клірингового депозитарію на базі ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз».
Нагадаємо, що ще в 1999 році американська організація USAID і Світовий банк підписали з урядом України меморандум про створення приватного загальнонаціонального клірингового депозитарію, який би обслуговував усіх учасників фондового ринку України. Під цей проект американці виділяли п’ять мільйонів доларів, а уряд зобов’язувався сприяти розвитку цієї установи. (У той час на території України існував тільки Міжрегіональний фондовий союз (МФС) — депозитарій, створений безпосередньо учасниками фондового ринку). У результаті було створено Національний депозитарій України, де 86% акцій належали державі та контролювалися Держкомісією з цінних паперів і фондового ринку. Як лихословлять у МФС, створювали цей депозитарій саме з розрахунку на отримання західних інвестицій. Однак надії не виправдалися: меморандум, як заведено у світі, припускав, що центральний депозитарій у країні має бути один і в ідеалі не повинен контролюватися чиновниками. Саме тому функції та повноваження центрального депозитарію Указом Президента «Про загальні принципи функціонування Національного депозитарію України» отримав МФС.
Тепер, як стверджують фондовики, після затвердження постанови уряду діючий на сьогодні загальнонаціональний кліринговий депозитарій МФС силою замінять на НДУ, а нову структуру контролюватимуть не всі учасники фондового ринку, як це заведено у світовій практиці та було в Україні, а лише держава. Учасники ринку розглядають цю постанову як сумнівний із юридичного погляду документ. На їхню думку, він знімає останню перешкоду на шляху до розпаду нинішньої депозитарної системи України.
Лякає фондовиків насамперед намір уряду з допомогою НДУ контролювати фондовий ринок, що в разі прийняття названої постанови буде значно легше. Причому, слід зазначити, що нарівні зі скасуванням указу Президента, Кабмін вирішив вивести Україну й із меморандуму, тобто остаточно закріпити своє виключне право на управління фондовим ринком. На думку операторів, це загрожує для нього тим, що держава, яка має контрольний пакет акцій депозитарію, зможе диктувати свою волю та карати неугодних. Раніше використовувати депозитарій у корпоративних інтересах було складно, оскільки ніхто з його акціонерів не мав навіть блокувального пакета — максимальна кількість акцій була в ПФТС (9,94%). Після того, як депозитарій перейде в руки чиновників, зазначає генеральний директор інвестиційної компанії «Тект» Вадим Гриб, зростуть ризики політичного втручання в діяльність інститутів фондового ринку і в результаті буде втрачена довіра з боку іноземних інвесторів, що призведе до відтоку коштів. Крім того, за його словами, не виключене погіршення відносин зі Світовим банком і USAID, які вже звернулися до керівництва країни та висловили стурбованість намірами уряду відкликати підпис під меморандумом.
Однак не тільки погіршення відносин із Заходом і можливість контролю держави викликає стурбованість. За словами голови правління ВАТ «МФС» Швецова, НДУ сьогодні не тільки не виконує передбачених на законодавчому рівні вимог, а й анітрохи не допомагає ринку. «У бюджеті поточного року на підтримку та розвиток національної депозитарної системи України передбачено 32 млн. грн. До цього — набагато менше... Від 1998 р. сума на підтримку становила не менше 3—3,5 млн. грн. на рік. Фактично ж ці гроші йшли на розвиток НДУ. Реального відношення до системи гроші не мали». За словами Швецова, ніхто з нинішнього керівництва НДУ не може відзвітувати про витрачені кошти. Замість цього вони з кожним роком вимагають на своє утримання та розвиток дедалі більше. Підтверджуючи слова колеги, В.Гриб зазначив, що прагнення довести можливості НДУ до сьогоднішнього рівня можливостей МФС обійдеться бюджету країни в 1 млрд. грн. протягом подальших п’яти років.
Генеральний директор Української асоціації інвестиційного бізнесу Євген Григоренко висловив своє здивування таким прагненням держави підкорити депозитарну систему. За його словами (вони, втім, відповідають класичному визначенню) депозитарій є переважно технічною системою, що має обслуговувати учасників ринку, а не диктувати їм певних правил. Як вважає Є.Григоренко, прагнення держави присвоїти депозитарію функції правоохоронних органів примушує засумніватися в тому, що «він зможе обслуговувати інтереси ринку».
Утім, фондовики ніколи не були задоволені діями держави у своїй парафії. Кожна постанова влади, що стосується їхніх інтересів, спричинила шквал обурень. Як заявив член керівництва компанії «КОМЕКС Цінні папери» Дмитро Сапунов, «держава поводиться як слон у посудній лавці», роблячи такі незграбні дії на фондовому ринку, який лише встає на ноги. За його словами, щойно на ринку починає щось працювати, уряд одразу насилає на цю структуру побори та не дає розвернутися.
Рішення уряду фондовики збираються оспорювати. За словами Григоренка, згідно з чинним законодавством, держава не може розпоряджатися більше ніж 25-відсотковим пакетом акцій у подібних структурах, й у випадку, якщо уряд усе-таки піде на таке серйозне розширення функцій НДУ, учасники фондового ринку подадуть до суду. Однак поки що вони все ж таки сподіваються на те, що їхню думку почують, й уряд ухвалить «розумне рішення».
Утім, на кожну проблему може бути кілька поглядів. Думку протилежної сторони «День» дізнався в голови правління Національного депозитарію Володимира Ульянова:
— Мені соромно за наш фондовий ринок, який сам себе вважає серйозним. Як можуть учасники ринку протестувати проти того, що їхня діяльність вводиться в рамки закону? У Законі «Про національну депозитарну систему» до компетенції Національного депозитарію занесені всі функції, передбачені законом. Проте меморандумом, проти скасування якого протестують, ці функції обмежуються. Меморандум не є законом, оскільки не ратифікований Верховною Радою. Відповідно до порядку дії міжнародних договорів він міг би стати частиною нашого законодавства тільки після проходження цієї процедури. Тому, як мені здається, Кабінет Міністрів і вирішив привести діяльність учасників національної депозитарної системи у відповідність із законодавством і відмінити дію нератифікованого меморандуму.
Щодо дозволеної частки держави в депозитарній установі, то закон справді передбачає, що вона не може перевищувати 25%. Тим часом закон розділяє простий депозитарій і Національний депозитарій, для якого гранична рамка не встановлена. Що ж до корпоративних конфліктів, які тепер держава нібито зможе вирішувати на свою користь, можу поставити тільки зустрічне запитання: є якісь проблеми з Національним банком, бо ним не управляють учасники ринку? Чому ж повинні бути проблеми з Національним депозитарієм? Крім того, абсолютно не відповідає дійсності уявна свобода і незалежність МФС. Насправді, оскільки зборів акціонерів МФС не проводили вже давно, вся влада перебуває в руках ради, де керує голова правління «Укрсоцбанку».
