Діяльність Рахункової палати України не часто стає надбанням громадськості. Більше того, судячи з інформації в медіа, можна зробити висновок, що цей орган парламентського фінансового контролю нині є нелегітимним, а відтак і не діє. І справді, палата працює нині без повноправного керівника. Запитання: хіба в тому її провина? Тим не менше, повторюємо, — палата працює. Такий висновок можна зробити, ознайомивщись з матеріалами її звіту про стан залучення та використання позик міжнародних фінансових організацій. В цілому ця робота продемонструвала нашому суспільству, що влада країни навчилася брати кредити міжнародних фінансових організацій (МФО) та провідних держав світу, але неспроможна використовувати ці ресурси ефективно і з користю для суспільства.
І ЗНОВУ ВІДСУТНІСТЬ СТРАТЕГІЇ
Прикладом того, як несвоєчасне вирішення проблем впливає на використання коштів міжнародних фінансових організацій, вказується у цьому звіті, є стан реалізації проектів «Незв’язаний фінансовий кредит — Інвестиційна частина» та «Надзвичайна кредитна програма для відновлення України» (загальна сума — 500 мільйонів євро). Метою цих проектів є відновлення комунальної та соціальної інфраструктури східних регіонів України. «Незважаючи на надзвичайно важливе значення цих двох проектів та на те, що строки їх реалізації завершуються вже у грудні 2017 року, — відзначають аудитори Рахункової палати, — за першим вибірка коштів взагалі не розпочиналась, за другим становить лише 7,5%. Конкретними причинам такого стану, як вважають у Рахунковій палаті, є невизначення координатора залучення коштів для подолання негативних наслідків військової агресії на сході України та відсутність чітких критеріїв відбору проектів з урахуванням потреб регіону.
Таким чином, узагальнюють у Рахунковій палаті, найбільш поширеними проблемами, які негативно впливають на рівень вибірки коштів МФО, є відсутність стратегії реформування відповідного сектору економіки (енергетичний сектор, сектор транспортної інфраструктури, соціальний сектор); необхідність змін до законодавства (сектор житлово-комунального господарства, сектор транспортної інфраструктури, соціальний сектор); розтягнута в часі підготовка тендерної документації (сектор житлово-комунального господарства, сектор транспортної інфраструктури, енергетичний сектор) та узгодження відведення земельних ділянок (енергетичний сектор, сектор транспортної інфраструктури); низька інституційна спроможність відповідального виконавця та бенефіціарів проектів (сектор житлово-комунального господарства, соціальний сектор).
На думку аудиторів, це свідчить про незадовільну або неефективну роботи в цьому напрямку відповідних відповідальних виконавців (Мінрегіон, Міненерговугілля, Укравтодор, МОЗ, Мінсоцполітики тощо), а також Мінфіну, який є координатором цієї діяльності, а в деяких випадках — відповідальним виконавцем або учасником. Мінфін, як зазначено у звіті, не забезпечив прийняття актів щодо затвердження порядку ведення реєстру проектів економічного та соціального розвитку України та порядку проведення експертизи проектної пропозиції.
ПОВНИЙ ПОРТФЕЛЬ НЕВИКОРИСТАНИХ КРЕДИТІВ
На середину 2017 року портфель активних інвестиційних проектів міжнародних фінансових організацій, що знаходяться на стадії реалізації, складався із 33 проектів на загальну суму близько $3,2 мільярда і майже 4,9 мільярда євро. Найбільші обсяги залучених коштів спрямовувалися на розвиток та реформування енергетики та підвищення енергоефективності. Другий за обсягом залучених коштів — транспортний сектор економіки, третій — сектор житлово-комунального господарства.
Проте підготовка проектних документів здійснювалась відповідальними виконавцями та ініціаторами проектів з порушеннями встановлених вимог і недоліками, відзначають аудитори. Крім того, відповідні заходи на підготовчому етапі проектів проводилися із затримками та в неповних обсягах. Протягом 2014—2016 років на стадії підготовки перебувало 32 спільні з МФО проекти. Але розпочато реалізацію лише 23-х з них, а підготовку ще трьох скасовано.
Майже утричі більше від визначеного терміну перебували на стадії підготовки чотири спільні з ЄБРР та ЄІБ проекти загальною вартістю 1,6 мільярда євро. Однак такі факти можна б назвати лише «квіточками». На порушення встановленого порядку, пишуть про «ягідки» аудитори, Мінфін передбачав у проектах законів про державний бюджет України на 2014—2016 роки кошти загалом семи позик за відсутності рішень уряду про залучення фінансових ресурсів МФО (на 245 млн гривень), а кошти позик Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄВРР) на реалізацію п’ятого проекту «Покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг» були включені Мінфіном до державного бюджету на 2016 рік взагалі за відсутності необхідних рішень. Термін набрання чинності угод про позики Міжнародного банку реконструкції та розвитку у середньому становив майже три місяці, а угод з ЄБРР та ЄІБ — майже рік.
Звичайно, ці та інші висновки Рахункової палати не пройшли повз увагу народних депутатів. «Наш заклик дуже простий, — говорить голова парламентського комітету з закордонних справ Ганна ГОПКО, — у тих пріоритетних напрямках, які нам вигідні і які потрібно розвивати, і у пріоритетних галузях, де найбільшими є потреби в дешевих кредитах, покращити інституційну спроможність, залучити більше фахівців, адже обсяги міжнародної допомоги й надалі зростатимуть».
СВОЮ ЧАСТКУ НЕ ВНОСИЛИ, БО СУМНІВАЛИСЯ
«Потрібен суворий контроль за використанням залучених коштів. — продовжує Гопко, відповідаючи на запитання «Дня». — Тому разом з міжнародними аналітичними центрами, напередодні нової макрофінансової допомоги, про яку було нещодавно оголошено в Брюсселі, ми намагаємося стимулювати конкретні дії з боку уряду, щоб вирішити проблеми з неефективного використання коштів та низької їх вибірки на рівні 49% — і таким чином реалізувати рекомендації звіту Рахункової палати». Гопко також відзначила, що у складі уряду є певна конкуренція: а хто ж буде відповідальний за ці кошти, і це, на її думку, теж гальмує запуск позик. Вона констатує, що у той час, поки програми не діють, нам «капають» відповідні відсотки, за якими треба сплачувати.
Голова підкомітету з питань енергозбереження і енергоефективності комітету з ПЕК Олексій РЯБЧИН, відповідаючи на запитання «Дня», розповів про такий випадок із практики: «У 2014 — 2016 роках було повернуто $103 мільйони, половину від них $46 мільйонів — це проект модернізації державних фінансів. Офіційна причина — відсутність необхідної частини внеску ($15 мільйонів) уряду України для співфінансування цього проекту. А насправді реальна причина була пов’язана з тим, що структура цього проекту була дещо сумнівна. Та й не всі проекти допомоги, які пропонуються, корисні для України. Серед міжнародних організацій є потужні лобісти, і нам треба дивитися, що ми підписуємо, і стояти на державницьких позиціях й обстоювати національні інтереси».
