Широкомовні декларації уряду стосовно курсу на вступ України до Світової організації торгівлі в 2005 році не знаходять підтвердження в його практичних діях. Більш того, як вважає народний депутат Ксенія Ляпіна, за останні два місяці в нашому просуванні до СОТ намітився регрес: зроблено кроки в протилежному напрямі. Особливо це помітно з того, як реагують на це підприємництво і аграрний сектор, які залишаються найменш захищеними від ризиків у разі отримання Україною членства у СОТ.
Нещодавно УСПП і Федерація роботодавців України виступили із спільною заявою, в якій звертають увагу керівництва країни на деякі негативні боки процесу вступу до СОТ. На їхню думку, зниженню ризиків не сприяють окремі кроки державної влади з погіршення умов ведення господарської діяльності через посилення фіскального тиску. Передусім йдеться про недостатньо прораховані, незбалансовані зміни в державному бюджеті і законодавстві з питань оподаткування. Викликають стурбованість у промисловців та підприємців і дії щодо відкриття внутрішнього ринку, здійснювані фактично відповідно до вже узгоджених у рамках переговорного процесу позицій України відносно зниження імпортних митних тарифів. УСПП і ФРУ зазначають, що переговорні процеси щодо вступу України до СОТ, як і раніше, відбуваються не прозоро і не публічно. У країні не впроваджено ефективної системи інформування про правила й умови вступу до СОТ, відсутні комплексні, науково обгрунтовані прогнози наслідків такого кроку для економіки, ринку праці, соціальної сфери.
Тим часом, на думку Ляпіної, законодавче забезпечення прозорості в діяльності органів виконавчої влади у нас на досить високому рівні. Однак нинішній уряд тільки імітує виконання закону про принципи державної регуляторної політики. Звідси — непрогнозованість економічної політики уряду, адміністративні методи втручання в ринкові відносини, збільшення витрат на ведення бізнесу. У цих умовах, вважає народний депутат, реакція суб’єктів підприємництва на наближення до СОТ може бути негативною. «Ми будемо цікаві та впливові на світових ринках, якщо збережемо активність бізнесу. Для цього нам потрібна СОТ. Ніякий зовнішній суб’єкт, який прийде, не замінить внутрішню економічну активність. Якщо ми її втратимо, то перестанемо бути цікавими для всіх», — підкреслила Ляпіна.
Голова комітету ВР із питань аграрної політики та земельних ресурсів Іван Томич вважає, що альтернативи входженню до СОТ немає: це перший ступінь інтеграції в ЄС, це підвищення стандартів життя селянства, яке складає 33% населення. Водночас знач на частина сільських трудівників ставиться до СОТ насторожено через відсутність повної інформації, сьогодні у них запитань набагато більше, ніж відповідей. Селян, за словами Томича, дуже хвилює проблема сертифікації та стандартизації сільськогосподарської продукції. Зараз одноосібні господарства виробляють 68—72% від усього обсягу молока. Але умови молочного виробництва не витримують порівняння з європейськими, що не дає нам жодної можливості для просування молока на інші ринки. Це велика проблема, відзначає Томич.
Голова комітету ВР, президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України вважає, що при підписанні двосторонніх угод із членами СОТ було нечітко визначено, як формуватимуться так звані «скриньки» (заходи державної підтримки сільгоспвиробників, допустимі правилами СОТ). Насамперед це стосується ринку цукру. Томича непокоїть те, що в бюджеті-2005 внутрішня підтримка села гірша, ніж у бюджеті-2004: зараз сільські виробники отримали з бюджету 115 млн. грн., тоді як у минулому році в цей час було 194 млн. грн.
«Альтернативи розвитку аграрного ринку немає. На жаль, сьогодні він напівтіньовий і криміналізований. Якщо сільгоспвиробника не буде поставлено в основу формування цієї структури — а цим займатиметься міліція, податкова чи інші служби, — то ми будемо постійно говорити: давайте купувати імпортне, яке не може конкурувати з вітчизняним», — заявляє Томич. За його словами, при вступі до СОТ треба розкрити весь наш потенціал — природно-кліматичні умови, «даровані Україні», і людські ресурси, які використовуються на 8—11%. Однак поки що українські фермери не створюють великих ілюзій відносно СОТ: як повідомив Томич, вони очікують втратити 15 тисяч робочих місць.
Реальний ризик для українського фермера втратити конкурентоспроможність і робоче місце полягає вже хоча б у тому, що його польський конкурент отримує банківські кредити за ставкою в чотири рази нижчою, ніж в Україні. Посилаючись на цей приклад, заступник голови спiльної парламентсько-урядової комісії з інтеграції України до СОТ Валерій П’ятницький так визначає завдання уряду: «Головне — формувати політику в різних галузях, а не працювати в режимі пожежної команди». Останні дії урядової команди вже вплинули на переговорний процес щодо вступу країни до СОТ: за словами П’ятницького, зараз він знаходиться в стані стагнації. «Це дуже небезпечно, тому що наші партнери починають робити власні висновки, виходячи з наших дій. Якщо ці дії непослідовні та хаотичні, то це викликає стурбованість, і ми можемо повернутися в початкову точку, з якої починали. Це може не просто загальмувати, а й припинити весь процес», — застерігає П’ятницький.
«Вступ України до СОТ означатиме її глобальну «сертифікацію», визнання членом світової співдружності. Це стане важливим сигналом для інвесторів», — відзначає директор Світового банку по Україні, Білорусі та Молдові Пол Бермінгхем. За словами голови спільної парламентсько- урядової комісії Сергія Касьянова, незважаючи на те, що в останні два роки досить активно відбувається процес гармонізації законодавства, ще близько двадцяти законопроектів знаходяться на розгляді у Верховній Раді. Чи встигне парламент прийняти їх у стислі терміни? Робоча група з розгляду заявки України про вступ до СОТ збереться на неформальну зустріч у середині червня, а 15-е офіційне засідання пройде у вересні. Тоді й стане ясно, чи буде українське питання включене в порядок денний конференції міністрів СОТ у Гонконгу, яка відбудеться в кінці 2005 року.
