Частково оновленому економічному блоку українського уряду належить здати екзамен на професійну придатність — проштовхнути через парламент бюджет, у якому кожна з політичних сил схоче «відзначитися» по-своєму, розставивши помітні для відповідного «рідного» електорату акценти.
Дискусія стосовно бюджету в нашій країні традиційно ведеться в ключі «бюджет розвитку чи бюджет проїдання», вважає директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. На думку експерта, при цьому обговорюється, як правило, тільки політичний бік процесу. В результаті бюджет приймається практично без урахування думок експертного співтовариства, оскільки незалежних економічних аналітиків, як правило, не залучають до обговорення головного фінансового документа країни, задовольняючись дискусією всередині парламенту та Кабінету Міністрів. Вивчивши нинішній його проект, фахівці згаданого інституту дійшли висновку, що він практично нічим не відрізняється від усіх попередніх, традиційний за своїми підходами й, головне, хоч як сумно це усвідомлювати, практично нездійсненний. На думку експертів, перед парламентськими виборами уряд хоче представити ситуацію в країні набагато кращою, ніж вона є насправді.
Основні претензії експертів — до макроекономічного прогнозу. Після того як Віктор Пинзеник оголосив, що уряд розраховує на 7% зростання ВВП та 8,7% інфляції, практично всі люди, які більш-менш розбираються в економіці, заявили, що це нереально, й уряд не зможе цього досягти. За прогнозами інституту, ВВП наступного року буде значно нижчим (4,4%), що в номінальному вираженні на 21 млрд. гривень менше, ніж прогнозує уряд. І з урахуванням темпів зростання ВВП цього року експертний прогноз представляється більш реалістичним, ніж урядовий. Щоправда, якщо він справдиться, наприкінці наступного року країні загрожують колосальні бюджетні розриви.
На думку експертів, уряд помилився в деяких показниках, які відчутно впливають на зростання ВВП. Кабмін укотре розраховує на те, що іноземний капітал повірить у зміни в країні й кинеться інвестувати українську економіку. Прогноз приросту інвестицій від Мінфіну — 8,4%. Однак експерти закликають не забувати, що постійні політичні зміни, конституційна реформа та реприватизація не додають привабливості нашій країні, й пропонують свій, удвічі менший прогноз — 4,3%.
Однак саме номінальні прибутки населення вплинуть на зростання інфляції. Уряд прогнозує 8,7%, інститут пропонує 9,2%. Причому не виключено, що насправді інфляція буде вищою за обидва прогнози. На це може вплинути процес приватизації. Як зазначив експерт інституту Віталій Бігдай, на наступний рік заплановано найбільший прибуток від продажу держпідприємств за історію країни — 8,13 млрд. грн. Однак цей прогноз вдасться здійснити тільки за умови, що продавати будуть за максимумом. А це означає, що з держвласності насамперед має піти «Укртелеком». Проте сьогодні ще не зрозуміло, чи піде на цей продаж уряд...
Не вважають експерти реальними й чимало статей прибуткової частини бюджету. За прогнозами інституту, фіскальний розрив у бюджеті може становити до 0,7% ВВП. Причин безліч, починаючи з надмірного прогнозного оптимізму укладачів нового бюджету й закінчуючи реальними перспективами невиконання бюджету-2005. Останній може спричинити борги з ПДВ і виплачені наперед податки. Рано чи пізно повертати борги доведеться, й тоді вже буде проблематично знайти гроші й на це, й на забезпечення належного рівня бюджетних прибутків. Хоча те, що уряд не збільшив окремі податки, а зберіг широку податкову базу, експерти відзначають як позитив.
Критику експертів викликає не лише прибуткова частина. Заплановані витрати на розвиток, які зросли до 20% бюджету, як вважають експерти, зовсім не обов’язково дійдуть за призначенням. Друге заперечення — завдання держави розвивати всю інфраструктуру, а не штучно стимулювати окремі галузі.
Однією з головних проблем бюджету та складовою зростання інфляції стане заплановане підвищення пенсій. Бюджетом передбачено дефіцит Пенсійного фонду 11 млрд. грн. Це багато чи мало? Думки розходяться. Але експерти впевнені, що бюджетний дефіцит у сукупності може призвести до чергової економічної кризи. У результаті, наприкінці наступного фінансового року уряд знову може піти у відставку.
Як зауважив Бураковський, причина всього цього в тому, що бюджет у нас сприймається як річ одноразова, тоді як про середньострокову програму розвитку ніхто не думає. У бюджетах рихтують окремі недоліки, але при цьому приховують їх від громадськості, а якщо вже якісь тривожні сигнали проскакують, то їх списують на підступи противників. Експерти усвідомлюють, що наявний проект бюджету вигадав трохи інший Кабмін, однак, на їхню думку, навряд чи зараз хтось почне спускати головний кошторис країни з небес на землю.
ДО РЕЧІ
Як повідомило вчора «Дню» Міністерство фінансів, план доходів бюджету за вересень та 9 місяців поточного року виконано. Надходження до загального фонду держбюджету (з офіційними трансфертами), за оперативними даними Державного казначейства України, за вересень склали 6,4 млрд. грн., що становить 156% до показника надходжень за вересень минулого року, за 9 місяців — 60,5 млрд. грн., що становить 163,4% до аналогічного періоду минулого року. «Слід наголосити, що цього місяця вже вдруге перевиконано план відшкодування податку на додану вартість порівняно з затвердженими показниками бюджету, — повідомив міністр фінансів України Віктор Пинзеник. — Порівняно з січнем — липнем цього року, коли розмір відшкодування складав 81,1% до запланованих бюджетним розписом сум, за 9 місяців поточного року відшкодовано 87% планового завдання по відшкодуванню ПДВ».
При використанні інформації просимо робити посилання на веб- сайт www.minfin.gov.ua
