Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Потрібні комерційні оператори

Учасники «Енергоринку» вирішують проблему давнiх боргів
17 червня, 2004 - 00:00

Криза нафтопродуктів, здається, зрушила з «мертвої» точки всі безнадійно повислі енергетичні проекти. Минулого тижня уряд ухвалив постанову щодо ЕнергоНАКу та схвалив ідею створення вугільного НАКу. А тепер ще здійснилося те, про що говорили два роки, — міжвідомча комісія з координації роботи, пов’язаної з реалізацією Концепції функціонування та розвитку Оптового ринку електроенергії (ОРЕ), розробила та, за деякими винятками, затвердила план першочергових заходів щодо її реалізації. Простіше кажучи, український ринок електроенергії ще на один крок наблизився до європейської моделі — прямі договори споживачів електрики з його виробниками і, як результат, — балансуючий ринок. Над подальшим втіленням у життя заповітів концепції працюватимуть п’ять постійно діючих робочих груп. Кожна з груп відповідатиме за реалізацію заходів у своєму напрямі, а міжвідомча комісія координуватиме та контролюватиме їхню роботу.

Концепцію функціонування та розвитку ОРЕ Кабінетом Міністрів України затверджено ще в далекому 2001 році. До речі, розробляла її робоча група під керівництвом віце-прем’єра Олега Дубини. Нині пан Дубина — президент поки що нествореної остаточно НАК «Енергетична Компанія України», і план заходів щодо розвитку створеної ним концепції затверджували вже без нього. Утім, зі слів директора ДП «Енергоринок» Валерія Кальченка, план створювали з урахуванням усіх реалій життя. Тому творці впевнені, що роки, проведені над його розробкою, не минули даремно. Одне з досягнень енергетиків — доведення рівня оплати за спожиту електрику майже до 95%. Тобто «Енергоринку» надходять кошти в цьому обсязі, а ось із генерацією ринок розраховується вже за 92,5 — 93,5%. Решту витрачають на погашення кредитів. Але є впевненість, на думку Валерія Кальченка, що до кінця року рівень оплати електроенергії, купованої «Енергоринком» у генерації та реалізовуваної енергопостачальним компаніям й іншим постачальникам досягне повних 100%. Це, до речі, є однією з обов’язкових умов переходу до прямих договорів. Серед інших — розробка механізмів для уникнення можливості адміністративного втручання в ринкові механізми ОРЕ, розробка дієвих методів моніторингу енергетичного ринку, створення фонду для зняття з експлуатації відпрацьованих ядерних установок української АЕС та багатьох інших. Зі слів Валерія Кальченка, учасники ринку самі не зможуть вирішити проблему повернення старих боргів, що так само є однією з неодмінних умов для переходу до іншої форми ринку. На момент створення концепції, взимку 2001 року, таких боргів назбиралося на 15 млрд. гривень. На сьогодні частину з них погашають. Тільки зовсім не в тих обсягах і не тими темпами, якими ця заборгованість нагромаджувалася. Директор «Енергоринку» впевнений, що проблему можна вирішити. Нині ще не існує механізмів, як це робити, — за допомогою одного глобального закону чи кількох різноспрямованих нормативних актів, але без її подолання однаково не обійтися. Після вирішення проблем із боргами наступним кроком на шляху до прямих договорів повинна стати дієва система обліку. В деяких постачальників білінгова система встановлена, але для того, щоб охопити комерційним обліком усіх, треба дуже багато грошей. За різними оцінками виходять різні суми, але для бідного і тисяча, і мільйон — рівнозначно недоступні величини. Утім, зі слів Валерія Кальченка, в системі ДП «Енергоринок» уже діє підрозділ, який можна назвати комерційним оператором. Можливо, його практику передбачається розширити на весь ринок. Принаймні глава «Енергоринку» заявив, що вже є можливість прямої передачі даних у локальну мережу підприємства про всіх учасників ринку. Крім того, є уніфікований протокол збору даних з автоматизованих систем комерційного обліку окремих постачальників. На думку Валерія Кальченка, за встановлені терміни, тобто до 2008 року, роботи мають усі шанси бути закінченими. Крім того, немає нічого поганого в тому, що ми в цьому питанні не йдемо попереду всіх. Не сильно відстаючи, ми, проте, аж ніяк не останні, й наші енергетики мають щонайменше час для того, щоб вчитися на чужих помилках.

Ельдар СЕЛІМОВ, «День»
Газета: 
Рубрика: