Дуже неприємні цифри називалися на виїзному засіданні парламентського комітету з питань економічної політики, яке відбулося в Донецьку. З 691 території нашої країни лише 44 є фінансово самодостатніми. Тому, як вважають депутати, саме держава має опікуватися бюджетним вирівнюванням регіонів, розширенням переліку прибутків місцевих бюджетів (це важливий крок для того, щоб зробити території самодостатніми), а, головне, розвитком промисловості та створенням стимулів для інвестування як вітчизняного, так й іноземного капіталу.
Остання теза стала ключовою для ухвалення рішень з приводу основного пункту порядку денного: якими бути вільним економічним зонам і територіям пріоритетного розвитку. Один із висновків, до яких прийшли учасники засідання, полягає в тому, що ВЕЗ і ТПР повинні орієнтуватися передусім на залученні національного, а не іноземного капіталу. На думку народного депутата Михайла Чечетова, наявність національного капіталу в загальному інвестиційному спектрі країни є дуже важливим чинником: якщо він, знаючи всі правила гри, не йде з країни, а навпаки ефективно працює в ній — це перший сигнал для іноземних інвесторів, який свідчить про те, що цій країні можна довіряти.
Проте до цього нам, очевидно, ще далеко. Наприклад, виступаючи на комітеті, інший народний депутат Валентин Ландик заявив, що завод холодильників «НОРД» поки що на 80% працює на експорт. Таку ситуацію відомий промисловець пояснює елементарним виштовхуванням вітчизняного виробника з країни. Тож «комітетчики» замислилися над тим, як створити, нарешті, умови передусім для внутрішньонаціонального інвестування. Це завдання є одним із ключових у програмі соціально-економічного розвитку країни, яка підготовлена комітетом до розгляду на Верховній Раді. За словами народних депутатів, реалізувавши цю програму, країна отримає економіку, яка розвиватиметься цілісно й комплексно, без «ручного» управління.
Чи будуть у цій програмі ВЕЗи і ТПРи? Про це суперечка на комітеті точилася ледь не дві години. Деякі економісти вважають, що сьогодні різко повертати ВЕЗи в Україну так само небезпечно, як два роки тому було небезпечно різко їх закривати — у всьому потрібен глибокий аналіз і дослідження. Як наголосив директор Інституту економіки і прогнозування НАН України Валерій Геєц, тут усе знову зводиться до ролі та повноважень держави, які повинні бути чітко виписані, а також до чіткого визначення всіх достоїнств і недоліків ВЕЗів.
Народний депутат України Рінат Ахметов вважає, що «ВЕЗ — це не мета, а засіб, точніше — один із засобів для стимулювання інвестицій». Мета, з якою створюються такі зони, на його думку — забезпечити економічне зростання. При цьому Ахметов вважає, що «великому бізнесу преференції не потрібні». На його думку, останній не потребує пільг, він «вже виріс із коротких штанців і здатний конкурувати на рівних». «Приносячи операційний прибуток, — зазначає Ахметов, — пільги руйнують вартість бізнесу. Словом, заробляєш мільйон, а втрачаєш мільярд. Тому що інвестор, особливо західний, дуже обережно ставиться до всіх різновидів пільг». На думку Ахметовa, нам сьогодні потрібні радше не економічні зони, а «економічно вільна країна»: «Я за те, щоб уся Україна стала вільною економічною зоною. Україна має стати найкращою країною в Європі для ведення бізнесу, але для цього нам потрібно забезпечити повагу до приватної власності, верховенство права, політичну, економічну й соціальну стабільність, прості та рівні правила гри для всіх і низькі податки. Мій досвід свідчить про те, що це — найліпший стимул для інвесторів», — наголосив бізнесмен і народний депутат.
У результаті дискусії учасники засідання погодилися з думкою, що ВЕЗи дійсно можуть стати каталізаторами економічного розвитку і сприяти позитивним трансформаціям нашої економіки, допоможуть наситити внутрішній ринок. Щоправда, при цьому ВЕЗи повинні працювати передусім на структурну перебудову економіки, максимально орієнтуючись на внутрішній ринок. Тому учасники наради вирішили спочатку ознайомитися iз світовим досвідом формування ВЕЗ, а також спланувати заходи державного контролю за дотриманням законодавства щодо ВЕЗ. В останньому питанні комітету має допомогти спеціальна комісія, яка проводитиме комплексний моніторинг цієї сфери та створить систему інвестиційних стимулів як одного з інструментів інноваційної моделі української економіки. Учасники засідання не раз наголошували на своєму головному завданні — вже найближчим часом повернути довіру інвесторів, які мають розуміти, що, якщо ВЕЗи в Україні будуть відновлені, то це буде зроблено на тривалу перспективу. А те, що події 2005 року не повторяться, гарантує Українська держава.
