Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Праця практично не охороняється

Столичною прокуратурою проведено перевірки дотримання чинного законодавства
9 серпня, 2000 - 00:00

В ході їх проведення викрито численні порушення Закону України «Про охорону праці» та іншого законодавства.

Крім того, перевіркою встановлено, що виробничий травматизм на підприємствах, в установах, організаціях у місті Києві за 1999 рік дещо знизився в порівнянні з минулими роками. Так, згідно з даними Київського міського управління статистики 1999 року в місті Києві травмовано 852 особи, в тому числі зі смертельним наслідком — 55 осіб (1998 року, відповідно, 878 і 64 особи). Найскладніша ситуація склалася в будівництві, на підприємствах виробництва будматеріалів та машинобудування, металообробки, радіоелектроніки, транспорту, соціально-культурної сфери та торгівлі, де рівень травматизму найвищий. Серед районів найвищий рівень травматизму на виробництві 1999 року був у Старокиївському (118 потерпілих), Печерському (115 потерпілих), Жовтневому (73 потерпілих), Радянському (69 потерпілих), Подільському (67 потерпілих) районах.

У будівництві та на підприємствах з виробництва будматеріалів відсоток невідповідності умов праці на робочих місцях нормативним актам з охорони праці становить в середньому 45%, що значною мірою пояснюється фізичною зношеністю засобів виробництва, недостатнім фінансуванням заходів щодо поліпшення умов праці.

На підприємствах транспорту та зв'язку з державною формою власності умови праці в цілому відповідають вимогам нормативних документів про охорону праці. В цих установах один раз на 5 років проводиться атестація робочих місць, за результатами якої розробляються інженерно-технічні заходи щодо поліпшення умов праці працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою та шкідливими умовами праці (всі міські АТП, метрополітен, «Київелектротранс»).

Для поліпшення умов праці на підприємствах, інспекторським складом територіального управління Держнаглядохоронпраці в Київській області та Києвi проводяться обстеження стану охорони праці, керівникам видаються приписи про усунення недоліків. При виникненні загрози життю та здоров'ю працюючих, забороняється виконання робіт та експлуатація обладнання, об'єктів. При виявленні грубих порушень, забороняється робота підприємства до їх усунення.

На радах теруправління Держнаглядохоронпраці та в державних інспекціях охорони праці (ДІОП) заслуховуються керівники підприємств з незадовільним станом охорони праці. Так, 1999 року на радах теруправління було заслухано керівників п'яти підприємств міста: ВАТ «Завод залізобетонних виробів № 5», ДКП «Київелектротранс», спеціалізоване ліфтове управління № 4 ЗАТ «Отіс», ДП «Авіант», управління «Київавтогаз», АТ «Укртрансгаз». А 2000 року Київською Державною інспекцією охорони праці в будівництві було заслухано вже більше 50 керівників підприємств. В тому числі ВАТ «Фірма панельного домобудування № 4», ВАТ «Домобудівний комбінат № 1», ДП «Екос».

Встановлено також, що фінансування заходів щодо охорони праці не забезпечується на належному рівні. Фонди охорони праці на підприємствах практично не існують. Виняток складають лише окремі банківські установи та низка підприємств, де на рахунках фондів охорони праці залишилися невикористані кошти (ВАТ «Київмедпрепарат», «Фармак», спеціалізоване управління санітарно-технічних робіт №19). На малих, приватних, спільних підприємствах фонди охорони праці й фінансування здебiльшого відсутні.

На базових промислових підприємствах і в організаціях створено Комісії з питань охорони праці. Комісії з питань охорони праці працюють згідно з планами робіт і виконують свої функції відповідно до вимог Положення про комісію з питань охорони праці. Але мають місце випадки коли комісії створені та існують на підприємствах формально. Ніякої роботи не проводять і конкретно на поліпшення умов праці не впливають. Такі порушення виявлені в АТП Мінекономіки України, ВАТ «Київський завод експериментальних конструкцій».

Не на всіх підприємствах додержуються вимоги ст. 14 Закону України «Про охорону праці» стосовно праці жінок. Так, на ВАТ ЕМЗ «Металіст» (Мінський район), ВАТ «Київський завод «Граніт» (Дніпровський район), ВАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій (Дніпровський район), ВАТ — «КЗЕК» (Дніпровський район) жінки працюють на роботах із шкідливими умовами праці, на яких забороняється праця жінок.

Керівникам вказаних підприємств прокурорами районів внесені приписи про усунення порушень законодавства.

Соціальний захист працівників переважно забезпечується тільки на тих підприємствах, де діє система управління охороною праці і укладаються колективні договори, в яких передбачаються соціальні гарантії працівникам: надаються додаткові відпустки, забезпечується працевлаштування інвалідів, які отримали травми на виробництві.

Для соціального захисту працівників на деяких підприємствах введено страхування від нещасних випадків на виробництві.

Проте мають місце факти, коли в новостворених комерційних структурах колективні договори між працюючими та адміністрацією не укладаються і будь-який соціальний захист працівників відсутній. Про це свідчать численні краги, що надходять до інспекцій. Основною причиною такого становища є те, що органи місцевої влади не вимагають у власників новостворених підприємств дозволів Держнаглядохоронпраці на початок роботи, в тому числі на виконання робіт з підвищеною небезпекою. За наслідками проведеної перевірки прокурором району внесено подання голові Жовтневої райдержадміністрації. Внесені також приписи керівникам комерційних структур про усунення вищевказаних порушень.

З'ясовано, що органами Держнаглядохоронпраці проводиться аналіз смертельного і загального виробничого травматизму, профзахворювань, аварій та невиробничого травматизму. Державними інспекціями з охорони праці спільно з адміністраціями підконтрольних підприємств проводяться дні охорони праці.

Перевіркою, проведеною прокуратурою міста безпосередньо в територіальному управліннi Держнаглядохоронпраці в Київській області та Києвi, встановлено, між іншим, що за I квартал 2000 року до адміністративної відповідальності було притягнуто 390 громадян і накладено штрафи на загальну суму 24940 грн., а реально сплачено — лише на суму 10915 грн. Попри велику кількість несплачених адмінштрафів, жодний адміністративний матеріал не надіслано до суду.

За виявленими в ході перевірок порушеннями законодавства про охорону праці внесено подання начальнику управління Держнаглядохоронпраці в Київській області та Києвi.

Олег КОЛЯДА
Газета: 
Рубрика: