Антимонопольний комітет України порушив справу про антиконкурентні дії Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) у створенні механізму монопольного надання послуг рейтингування емітентів і їхніх боргових зобов’язань. Про це повідомила державний уповноважений АМК Олена Чернилевська на засіданні круглого столу, організованого Українською асоціацією інвестиційного бізнесу (УАІБ).
Це повідомлення прозвучало досить несподівано, оскільки попередній оратор — член ДКЦПФР Сергій Бірюк присвятив свій виступ саме безпощадному викриттю монополізму в усіх його виявах. «Найстрашніше в економіці — монополізм», — застерігав Бірюк, водночас наполягаючи на обов’язковості рейтингування, яке має... монопольно здійснювати єдине рейтингове агентство.
Уже понад рік триває суперечка між учасниками фінансового ринку та ДКЦПФР про рейтингування, вона отримала новий імпульс після прийняття парламентом у першому читанні двох законопроектів — №7482 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» і №8386 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, пов’язаних із проведенням експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд». Передбачається законодавчим шляхом ввести в країні централізовану систему обов’язкового рейтингування емітентів й окремих цінних паперів.
Українська асоціація інвестиційного бізнесу, що об’єднує понад 150 професійних учасників ринку цінних паперів, які управляють активами майже 300 інвестиційних компаній і недержавних пенсійних фондів (НПФ), звернула увагу на низку негативних наслідків такого кроку. Голова ради УАІБ Сергій Оксанич убачає в ньому прямий зв’язок із відсутністю в Україні державної підтримки інвестиційного бізнесу. Українські інвестори заперечують проти того, щоб ця процедура була примусовою та проводилася монополістом — Національним рейтинговим агентством. Вони ставлять під сумнів доцільність рейтингування не тільки облігацій, а й такого виду боргових зобов’язань, як векселі. Крім того, платне рейтингування підвищує вартість послуг банків і небанківських установ, а також витрати емітентів цінних паперів. На думку генерального директора УАІБ Євгена Григоренка, замість цілісної системи рейтингування в названих законопроектах представлені тільки її фрагменти.
Небезпека монополізму виходить і від інших норм згаданих законопроектів. У разі їх прийняття з ринку залучення інвестицій у житлове будівництво штучно усуваються всі нинішні його учасники, включаючи добре зарекомендовані інститути спільного інвестування (ІСІ), а монопольне право залучати інвестиції переходить до Фондів фінансування будівництва (ФФБ) і Фондів операцій із нерухомістю (ФОН). Ці нові для України структури передбачені в ухваленому в 2003 році Законі «Про фінансово-кредитні механізми й управління майном при будівництві житла й операціях із нерухомістю».
Однак створити фонд ще не означає ефективно працювати. За даними Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг (Держфінпослуг), зараз у реєстр внесені 59 компаній, які заявили про намір створити ФФБ, але тільки 24 із них зробили це. При цьому, як повідомила заступник директора департаменту нагляду за фінансовими компаніями Держфінпослуг Ірина Соколова, 23 компанії створили 59 ФФБ типу «А» (під забудову одного майданчика) і лише одна — фонд типу «Б», але дія ліцензії цієї компанії зупинена.
За період від початку реєстрації фондів у листопаді 2004 року ФФБ змогли залучити 405 млн. грн., із яких у будівництво вже спрямовані 354 мільйони. Держфінпослуг вважає неприйнятним ухвалення законопроекту №7482, що обмежує залучення інвестицій у житлове будівництво, оскільки ці інструменти ще недостатньо розвинені. Важливе й те, що, за словами Бірюка, ДКЦПФР уже зареєструвала емісії облігацій для здійснення проектів у будівництві на суму близько трьох мільярдів гривень, і тому прийняття названого законопроекту може поставити під загрозу виконання емітентами зобов’язань за цими облігаціями.
В Асоціації інвестиційного бізнесу вважають, що така монополізація суперечить принципам ринкової економіки: недержавні пенсійні фонди і ІСІ, створені на основі добре відпрацьованих законодавчих актів, накопичили значні фінансові активи (накопичення ІСІ досягли 25 млрд. грн.), частина з яких уже працює в будівництві. То чи можуть із ними змагатися малопотужні новостворені структури? Григоренко порівнює лобістів нових фондів із зозуленям, яке, ледь вилупившись iз яйця, починає викидати з гнізда всіх своїх конкурентів.
Директор Українського інституту розвитку фондового ринку Дмитро Леонов називає законопроект, що обмежує доступ на ринок, антиконституційним, оскільки він порушує право людини на придбання житла, обмежуючи її можливості тільки двома фінансовими інститутами. Громадяни можуть постраждати і матеріально: за розрахунками інституту, тільки на першому етапі введення цієї новації відбудеться щонайменше 30-відсоткове подорожчання житла на первинному ринку.
Рішення про продовження експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд» слід приймати з урахуванням докладного аналізу підсумків цього експерименту та з метою підвищення рівня конкуренції в галузі. «Необхідно проаналізувати, де експеримент приніс позитив, а де він поставив бар’єри для конкуренції на ринку», — зазначає Чернилевська. За її словами, ухвалений у 2000 році закон про проведення експерименту справді дав поштовх для розвитку житлового будівництва, однак сьогодні частка «Київміськбуду» на ринку досить висока. Державний уповноважений вважає, що відсутність достатньої конкуренції на ринку може бути одним із чинників подальшого зростання цін на нерухомість. На думку Чернилевської, завданням держави сьогодні має стати підтримка конкуренції на будівельному ринку. Учасники круглого столу звернулися до парламентаріїв із проханням відкласти друге читання законопроектів...
