Чиновники і науковці в нашій країні розмовляють, мабуть, різними мовами. Принаймні, перші, зосередивши в своїх руках фінансові потоки, далеко не завжди розуміють своїх візаві. Та невже цього року їх почули? Як повідомила на одному з круглих столів, що проходили в рамках бюджетного процесу, заступник міністра фінансів Тетяна Єфименко, яка, окрім того, є ще й доктором економічних наук і професором, пропозиції представників наукових кіл враховані при формуванні проекту д ержбюджету на 2007 рік. Зауважимо також, що темою цього зібрання був не просто проект бюджету. Він розглядався як складова стратегії прискореного економічного розвитку. І, почувши цю промовисту тираду пані Тетяни, її можна було б зрозуміти так, що нарешті в країні визнано провідну й рушійну роль науки у розробці інноваційно-інвестиційної моделі розвитку, яку планує запровадити і здійснити нинішня влада.
На жаль, Єфименко говорила дещо про інше. Йшлося про те, що науковці, які працюють у сфері економіки та фінансів, схвалюють закладені урядом макропідходи бюджету та його спрямованість на розвиток реальної економіки. І це дійсно підтвердив круглий стіл, влаштований Мінфіном фактично на підтримку проекту бюджету.
Однак того ж дня на спільному засіданні президії Національної академії наук та парламентського комітету з питань освіти і науки за участю членів Міжфракційного депутатського об'єднання «За науку України» обговорювалися найбільші наукові проблеми та завдання. І всесвітньо відомий вчений, президент НАНУ Борис Патон наголосив: основні труднощі в цій галузі пов'язані з тим, що проведені різними урядами України курси на інновацію не підкріплювалися ефективними засобами і мали в основному декларативний характер. Патон розповів про зачароване коло, через яке не може пробитися вітчизняна наука. За його словами, фінансова неспроможність вітчизняних підприємців робить їх неактивними учасниками використання наукових здобутків, що призводить до низької рентабельності виробництва. Через це в бюджеті немає коштів на розвиток науки, і навіть ті підприємці, які б хотіли скористатися її досягненнями, їх не знаходять... Втім, керівник НАНУ відзначив, що на наступний рік у бюджет закладено на науку та освіту на 14% більше коштів, ніж у поточному році. В 2007 році Кабмін планує додатково виділити 60 мільйонів гривень на придбання імпортного наукового обладнання. Але це, вочевидь, зможе задовольнити лише мінімальні потреби. Тож Патон не без гіркоти пропонує: «Ми маємо створити модель розвитку держави на найближчі 10—15 років, а не просто латати дірки».
«Якщо Україна, беручи участь в «наукових перегонах», хоче перемагати, то потрібно робити ставку на використання власних наукових здобутків» — справедливо наголошував також і міністр науки і освіти Станіслав Ніколаєнко. На його думку, у бюджеті необхідно закласти кошти для повноцінного фінансування Фонду фундаментальних досліджень, створити загальнодержавну науково-інформаційну мережу та сприяти закріпленню талановитої наукової молоді в Україні. Міністр назвав головною причиною животіння науки її недостатнє фінансування. За його словами, на це спрямовується лише 0,4% річних витрат бюджету, тоді як потрібно не менше 1—1,5%.
