Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Прискорити чи призупинити?

Оплата товарів електронними грошима в січні — березні 2013 року перевищила півмільярда гривень, що майже вдвічі більше, ніж рік тому
5 червня, 2013 - 12:47

Як повідомила, виступаючи в Києві на міжнародній конференції «Платіжний форум», заступник начальника відділу аналізу й розгляду схем та систем розрахунків департаменту платіжних систем Національного банку України Тетяна Коваленко, на початок квітня цього року НБУ узгоджував правила систем електронних грошей Максі (емітент ВіЕйБі Банк), MoneXy (емітент Фідобанк), ГлобалМані (емітент Ощадбанк). За її словами, зараз узгоджені правила операцій з електронними грошима низки банків — членів міжнародної платіжної системи Visa International (Кредитпромбанк, «Південний»). Крім того, випуск електронних грошей у першому кварталі також здійснювали 11 банків — членів Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП), платіжною організацією якої є НБУ. У цілому, зазначила Коваленко, загальна кількість електронних грошей в обігу в Україні в першому кварталі 2013 року зросла на 42,5% порівняно з аналогічним періодом 2012 року — до 7,4 мільйона гривень.

Нагадаємо, що в Україні е-грошима вважаються одиниці вартості, що зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу і є грошовим зобов’язанням емітента. Їх випуск у гривні можуть здійснювати лише банки, щоб сума е-грошей, що випускаються, не перевищувала суму отриманих банком готівкових і безготівкових коштів. При цьому емітент зобов’язаний контролювати суму е-коштів на електронному пристрої користувача, щоб вона не перевищувала дві тисячі гривень на непоповнюваному пристрої й вісім тисяч гривень — на поповнюваному. Як вважають у Нацбанку, безготівковими розрахунками в Україні зараз охоплено лише 11% ринку.

Незважаючи на це, НБУ має намір обмежити місячну суму операцій з e-грошима на рівні 25 тисяч гривень. Про це говориться в проекті поправок до положення НБУ про e-гроші в Україні. Відповідний текст можна знайти на веб-сайті центробанку. Щоправда, з цього правила є винятки. Двадцятип’ятитисячний рубіж може бути перевищений, коли сума у вісім або більше тисяч гривень погашаються протягом того ж місяця на вимогу користувача. Згідно з проектом, користувачі не матимуть права переводити e-гроші іншим користувачам з використанням передоплачених карт. Проект передбачає, що емітент і/або агент за розрахунками мають право приймати від фізичних осіб е-гроші, що містяться в чипі, вмонтованому в передоплачену карту або в карту, що є засобом доступу до e-грошей у пам’яті комп’ютера, в обмін на готівкові кошти через банкомат, але не більш як 500 гривень за день і 4 тисячі гривень за місяць. У НБУ вважають, що ці обмеження дозволять підсилити контроль за операціями з e-грошима.

Тим часом, раніше НБУ, скориставшись прийнятим у вересні минулого року дозволом Верховної Ради, анонсував введення вже в травні цього року обмеження готівкових розрахунків до 150 тисяч гривень і переконував, що це стимулюватиме зростання ВВП. Відповідний проект постанови «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» НБУ опублікував на початку березня, але вона досі не прийнята. Заступник глави Нацбанку Віра Ричаковська зазначала в інтерв’ю одному з інтернетвидань, що запровадження обмеження на готівкові розрахунки є одним з прийомів для залучення коштів населення до фінансової системи країни. «Зростання безготівкових розрахунків збільшить надходження фінансових ресурсів суб’єктів національної економіки до банківської системи й підвищить ліквідність банків, — упевнена банкір. — Зокрема, гроші, що містяться за межами банківської системи, частково перемістяться на рахунки банків, що дозволить надавати кредити з меншою відсотковою ставкою й стане ресурсом для кредитування економіки, як наслідок це стимулюватиме зростання ВВП». Ричаковська вважає, що така ініціатива дозволить скоротити обсяг валютних операцій, сприяючи таким чином зменшенню доларизації економіки, й сприятиме скороченню обсягів тіньової економіки, привівши у свою чергу, до зростання надходжень до бюджету.

Виходить, що НБУ свідомо намагається загальмувати як готівковий, так і електронний грошовий обіг. Допомагатимуть чи, навпаки, заважатимуть ці заходи бізнесу? І якщо слушне друге, то чи можна сподіватися, що згадані обмеження сприятимуть зростанню ВВП?

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: