Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Приватна територія» ВПК

Оборонний гігант вписався в ринкові правила гри
28 квітня, 2004 - 00:00


Надсекретне колись підприємство всесоюзного значення — корпорація «ХАРТРОН», якій цього місяця виповнилося 45 років, — не лише існує, а й активно працює. Про сьогодення цього підприємства кореспондент «Дня» розмовляє з головою правління Миколою ВАХНОМ.

— «ХАРТРОН», а по-старому «НВО Електроприлад», у часи не такі вже й давні був чи не найсекретнішим iз «поштових ящиків» Харкова. Чи справді було що втаємничувати?

— Тоді підприємство працювало виключно на ракетно-космічну галузь, яка була повністю підпорядкована оборонній програмі. Ми розробляли та виготовляли системи керування стратегічними ракетоносіями й космічними апаратами стратегічних ракет Радянського Союзу. Більшість ракет була оснащена саме харківською апаратурою. На ті часи навіть те, що я зараз сказав, вважалося б розголошенням державної таємниці.

Наше підприємство спеціально організували для створення автономних систем управління для найдосконаліших на той час «янгелiвських» ракет, які розроблялися відомим у всьому світі КБ «Південне». Звідси й той режим секретності. КБ «Південне» й сьогодні залишається нашим головним замовником.

— Конверсія свого часу сильно позначилася на українській науці та промисловості. Як у цих умовах виживав «ХАРТРОН»?

— Так, конверсія по-українськи завдала нам клопоту. Лише Україна, знявши боєголовки з ракет SS-19, повністю знищила також і ракетоносії. Та ще й пускові шахти на додаток. Росія вчинила набагато далекоглядніше. Вона замінила боєголовки на супутники й тепер отримує прибутки від їхнього запуску — й на замовлення власних організацій, і для закордонних. Та нашим головним потенціалом є не зброя, а унікальний досвід виготовлення високонадійних систем управління. Бортові ЕОМ ракет витримували шалені перевантаження й потребували високої надійності. Наша продукція за всю сорокарічну історію жодного разу не підводила.

Де, крім оборони, потрібні такі високонадійні системи? Звичайно ж, на тих об’єктах, від надійної роботи яких залежить життя людей. Тому ми й визначили кілька нових стратегічних напрямків. Це автоматизовані системи управління електростанціями — в першу чергу атомними. Звичайно ж, високої надійності вимагає також транспорт — пасажирський, трубопровідний — та такі галузі, як металургія, нафтогазова промисловість.

Розробки «ХАРТРОНА» нині експлуатуються на багатьох енергооб’єктах. На всіх атомних електростанціях України працюють наші інформаційно-обчислювальні системи. До речі, вони впроваджувалися без зупинки АЕС — такий метод застосовано у світовій практиці вперше.

Швидкісні експреси Київ— Харків та Київ—Дніпропетровськ працюють на нашій електроніці. Близько 40 великих залізничних станцій України обладнані нашими приладами, які керують станційним господарством, інформують і ведуть облік пасажирів. Наше обладнання працює на об’єктах транспорту нафти та газу, керує переробкою газового конденсату на бензин, процесом випробувань потужних електричних та дизельних двигунів.

Широка номенклатура робіт вимагала змінити структуру підприємства. Одним з перших серед оборонних підприємств України «ХАРТРОН» Указом Президента в 1995 році був корпоратизований, а в 1998 реструктуризований. Сьогодні це — відкрите акціонерне товариство, побудоване за принципом корпорації. До нього входять 15 спеціалізованих підприємств.

— Але ж «ХАРТРОН» не зійшов і з космічної орбіти? Що краще годує корпорацію сьогодні — держзамовлення, оборона, космос?

— Ракетно-космічна тематика складає зараз приблизно 29% від загального обсягу виробництва. Майже стільки ж — близько 27% — продукція для залізничного транспорту. Найбільші ж обсяги припадають на енергетику — 30,5%. Не залишилися без роботи й обслуговуючі виробництва. Вони беруть замовлення на металообробку, виготовляють товари народного вжитку, зокрема іграшки.

Прямого держзамовлення вже немає. Працюємо лише на договірній основі. Замовники на ракетно-космічну техніку — ДКБ «Південне» та російські підприємства. Є й кілька інших міжнародних контрактів. Окрім того, освоюємо нові види діяльності. Вони зорієнтовані на насичення вітчизняного ринку й заміщення експорту. Диверсифікація, тобто розширення видів діяльності, для нас виявилася цілком виправданою. Торік, порівняно з 2002 роком, обсяги виробництва продукції зросли на 36 відсотків і досягли 73,5 млн. гривень. При цьому, що дуже важливо, обсяги реалізації зросли на 40 відсотків і досягли 72,5 мільйона гривень — отже, наша продукція стає все потрібнішою!

Це дозволило вже три роки поспіль виплачувати дивіденди, нехай поки й копійчані. Основну частину прибутку спрямували на оновлення основних фондів, тобто придбання техніки та обладнання. Особливо приємно зазначити, що при цьому зарплата зростає випереджаючими темпами. За минулий рік середня зарплата у нас склала 591 гривню — це на сто гривень більше, ніж у середньому по Харкову.

У радянські часи зарплата в нас складала 170 карбованців. За деякими методиками перерахунку це приблизно 120 доларів США. Сьогоднішня в доларовому еквіваленті складає 111 доларів. Отже, тут спостерігається наближення до колишнього рівня.

— А хто сьогодні ваші акціонери, в чиїх руках власність?

— Ми досі не мали великих акціонерів, тобто інвесторів. Лише цього року Фонд держмайна продав майже чверть пакета акцій, які в нього лишилися, російській космічній фірмі ЗАТ «Асконд». Вона входить до складу засновників міжнародної корпорації «Космострас», якою в рівних частинах володіють Україна та Росія. З українського боку «Космострасом» володіють ДКБ «Південне», «Південмаш» і « ХАРТРОН ». Однак на сьогодні держава має блокуючий пакет (50 відсотків плюс одна акція). Решта розподілена між дрібними акціонерами.

— «ХАРТРОН», судячи з оголошень, зараз досить активно набирає працівників. Чи відкриває співпраця з ним такі ж перспективи й партнерам?

— Наше виробництво має замкнений цикл. Тому «на сторону» безпосередньо від нас іде відносно невелика частина обсягів робіт (близько 10%). Нинішній курс — на модернізацію. Нещодавно встановили найсучасніше обладнання, яке дозволяє працювати за принципом: сьогодні замовлення, завтра — продукція, скоротивши шлях від проектування до виробництва з кількох місяців до двох днів... І все ж ви значною мірою праві. Адже за нашою участю розгортаються виробничі програми великого державного значення. А вже сама наявність таких програм є чинником, який стимулює розширення вітчизняного виробництва, а отже — зростання кількості робочих місць. Крім того, підприємствам, аби взяти участь у цих програмах, необхідно модернізувати виробництво, переходити на сучасні технології. А це також нові робочі місця. Отже, наша діяльність, яка базується на технологіях, перевірених у космосі, є стимулом до підвищення загального рівня вітчизняної індустрії.

— Коли ми говоримо про партнерів, не можна не згадати й конкурентів...

— Трапляється, що й потенційні конкуренти стають партнерами. Саме так сталося з американською компанією «Вестінгауз». З нею «ХАРТРОН» створив спільне підприємство «Вестрон», яке увійшло до складу корпорації й спеціалізується на системах управління, вимірювання та контролю для атомних електростанцій. «Вестрон» став першим в Україні підприємством, яке отримало міжнародний сертифікат відповідності за стандартом, який застосовується для систем безпеки ядерних електростанцій США. У цій галузі сьогодні один з наших конкурентів — всесвітньо відома фірма «Сіменс».

У ракетно-космічній галузі конкуренція також значна. Та все вирішує співвідношення «ціна — якість». Тому ми перемагаємо в тендерах саме за рахунок високої якості та привабливої ціни. Усе це відкриває шлях до міжнародного космічного співробітництва, де нашими постійними партнерами завжди були дніпропетровці — ДКБ «Південне» та «Південмаш». Сьогодні ми беремо участь у ряді міжнародних проектів — з Росією, Єгиптом, Бразилією, співпрацюємо з Китаєм, Італією.

Наші прилади експлуатуються на трьох українських супутниках. Цього року на орбіту буде виведено український важкий супутник «Січ-1» та разом з ним український мікросупутник МС-1. Наступного року Україна зробить супутник для Єгипту. У перспективі — створення систем управління для ракети-носія «Циклон-4», спільний проект з Бразилією та створення систем управління для автономного космічного буксиру, який виводитиме в космос українська ракета-носій «Дніпро». Мабуть, саме це й мав на увазі Президент Леонід Кучма, коли нещодавно заявив про перспективи виходу українських ракет на місячні траєкторії...

Петро МАТВІЄНКО, Харків. Фото автора
Газета: 
Рубрика: