«За 2004 рік нам вдалося досягти того, над чим ми працювали вже не один рік», — заявив голова Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва Юрій Авксентьєв. На його думку, зниження тиску на підприємців і поліпшення регуляторного клімату в країні стали можливими тільки завдяки постійному діалогу між державою і бізнесом. Результатом стало прийняття нових законів, які нарешті допомогли упорядити сферу української регуляторної політики. Усього було прийнято 21 указ і постанову, що регулюють нормативно-праве поле діяльності підприємців.
Щоправда, при цьому комітетники зіткнулися з проблемою — громадські організації неохоче займалися розробкою необхідних нормативно-правових актів, перекладаючи це виключно на комітет. Але ж у нього були й інші проблеми. Саме в цей період між органами виконавчої влади та підприємцями виникло кілька регуляторних криз, коли доводилося відстоювати долі цілих галузей, наприклад, право займатися приватним бізнесом у сфері похоронних послуг.
Однак всі проблеми було вирішено, і на доповнення до нормативно-правової бази, безумовно, необхідної вітчизняним підприємцям, було створено довідник і налагоджено роботу власного засобу масової інформації, який має інформувати громадян про новинки регуляторної політики.
А новинок 2004 рік приготував достатньо. Однією з них стало спрощення процедури обліку і звітності підприємств шляхом створення єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб. Займатися його наповненням будуть 100 реєстраторів по всій країні. І цей процес уже пішов: за станом на кінець року було зареєстровано понад 16,2 тисячі юридичних осіб і понад 107,6 тисячі фізичних осіб, що займаються підприємництвом. Як зазначив Авксентьєв, вже зараз в Україні можна зареєструватися не за п’ять днів, як було раніше, а усього за один. Щоправда, трохи затримують реєстрацію технічні труднощі щодо внесення даних із регіонів до загального Реєстру, але з цим, на думку Авксентьєва, легко справитися.
До своїх заслуг комітет відносить і вирішення питання про спрощену систему оподаткування. Канва майбутнього закону визначилася в процесі 21 наради. Особливу увагу приділяли недопущенню повторних виплат страхових і пенсійних внесків та урегулюванню видачі субсидій.
Ще однією новиною стало введення поняття «дозвільна система у сфері господарської діяльності», згідно з яким тепер всі документи, що мають дозвільний характер, будуть видаватися за єдиними правилами та одними органами.
Під керівництвом комітету здійснилася нарешті і давня мрія про передачу громадської організації регуляторної функції держави. Піонером у цьому стане Асоціація стоматологів України, яка замість Міністерства охорони здоров’я займатиметься акредитацією всіх стоматологічних послуг в Україні.
Оскільки багато підприємців скаржилися на зайву централізацію влади та відсутність самостійності регіонів, комітет багато в чому переорієнтував свою діяльність на регіональний вектор, посилив вплив своїх територіальних представництв і запровадив інститут помічників, які допомагатимуть малим підприємствам у регіонах вирішувати проблеми, що у них виникають.
Проте вирішено ще далеко не всі питання. «Повинна бути впорядкована система лобіювання наших інтересів, — зазначила президент Всеукраїнської асоціації працівників похоронних організацій Ірина Сапарова. — Ми маємо знати, кому платити гроші за захист, інакше починається біганина від одного держоргану до іншого, а в результаті підприємці залишаються в програші». Авксентьєв із цим погоджується і зазначає, що багато державних установ наживаються на лобіюванні, й дати цьому лад може тільки відповідний законопроект. Але проблема, на думку Держкомпідприємництва, не тільки в цьому, а ще й у пасивності громадських організацій і об’єднань, які, як здається, просто не думають про необхідність захисту своїх інтересів. «Активність починається тільки тоді, коли законопроект вже прийнято і змінити щось складно, — говорить заступник голови Костянтин Ткач. — На стадії прийняття законопроектів усіх усе влаштовує». На думку директора об’єднаного підприємства «Ділова ініціатива» Олега Мироненка, причина цього — невміння уявити, як вплинуть на розвиток галузі ті чи інші статті закону. Саме тому активність починається тільки тоді, коли вони починають працювати і видно ефект.
Але з усіма проблемами комітет сподівається справитися в 2005 році, який було оголошено роком мікрокредитування. Адже згідно з ідеєю ООН, що виступила ініціатором цього заходу, основа ідеї мікрокредитування — розвиток малого і середнього бізнесу у всьому світi.
