Сума знецінених внесків в «Сбербанку» колишнього СРСР, за даними Рахункової палати України, до початку 2007 року становила 127,9 мільярда гривень. Тому ідея Юлії Тимошенко про повернення цих коштів вкладникам протягом двох років, відображена також у коаліційній угоді між БЮТ і НУ-НС, особливого ентузіазму в економістів, незалежно від їхньої політичної орієнтації, не викликає.
Як зазначають експерти, виплата такої кількості грошей та ще й у такі короткі строки, може призвести до повернення гіперінфляції. До того ж, існує ряд проблем та нюансів, без яких, як зазначають експерти, робити подібний крок, м’яко кажучи, нераціонально. І що цікаво — всі вважають, що повертати неодмінно треба... але швидко — дуже ризиковано і тому не можна.
Найбільше турбує можливий сплеск інфляції. На цьому наголошував голова ради Національного банку України Петро Порошенко. Керівник групи радників глави Нацбанку Валерій Литвицький також уважає, що при підготовці до значних виплат необхідно проаналізувати можливі «масштаби інфляційної ерозії».
«Повертати треба. Але це не можна робити швидко. Це — ілюзія. Головна проблема — це інфляційний процес! ...Потрібно починати не з питання «де взяти?», адже грошей у світі море, і в нас також. Якщо робити такі невиміряні кроки, якщо робити все це так швидко й перетворювати національну грошову одиницю на туалетний папір, то гроші стають сміттям. ...У нас інфляція і без того, починаючи з 2003 року, має вже ознаки легкого галопу», — констатує Литвицький.
Ще один камінь спотикання — джерела фінансування погашення знецінених заощаджень... Утім, для голови Порошенка це також не першочергова проблема. На його думку, одним із реальних джерел фінансування таких виплат може розглядатися продаж акцій Ощадбанку. «Ключове завдання — як зберегти ці гроші», — підкреслює голова Ради НБУ. За його словами, починати тут треба з інвентаризації відповідних зобов’язань, для чого може знадобитися виділення з державного бюджету на наступний рік до 140 мільйонів гривень. Ці витрати себе виправдають. «У мене є відчуття, що ми прийдемо до істотного скорочення суми (у результаті інвентаризації), адже сума в 130 з надлишком мільярдів була визначена «на око», — пояснює Порошенко.
А от заступник секретаря Ради національної безпеки й оборони Андрій Пишний вважає, що внести радикальні зміни в закон про гарантії відшкодування знецінених заощаджень не вдасться. «Зміни в закон при наявності рішення Конституційного Суду нічого не дадуть», — стверджує він і пояснює, що рішенням КС заборонено встановлювати будь-які критерії відбору вкладників згідно вікового чи майнового стану для здійснення першочергових виплат. Окрім того, рішенням КС підтверджена зафіксована в законі загальна сума зобов’язань і передбачена індексація. «Установлена вимога при проведенні виплат в установах Ощадбанку проводити індексацію складає для держави Україна додатковий ризик, тому що, за різними підрахунками, загальна сума компенсацій на сьогоднішній день повинна бути збільшена з 127,5 мільярда гривень до 380 мільярдів гривень», — стверджує Пишний. На його думку, якщо вже ініціювати виплати, то в першу чергу необхідно створити електронний реєстр зобов’язань, визначити джерела фінансування виплат і проаналізувати вплив останніх на цінову динаміку. Два роки, впевнений Пишний, є занадто стислим терміном для вирішення цієї проблеми.
Та, мабуть, найбільше суперечок викликає те, скільки саме повертати... Тут у кожного експерта своя логіка. Радник міністра економіки Сергій Яременко повідомив, що ще 2003 року група українських експертів провела розрахунки з визначення реальної суми заборгованості з урахуванням валютного курсу радянського карбованця на 1992 рік, купівельного потенціалу радянських грошей і інфляції, що спостерігалася в той період. «Разом вийшло, що кінцева сума повинна була складати 28,8 мільярда гривень з урахуванням усіх коефіцієнтів», — констатує Яременко. Однак, при цьому говорить ще й про зовнішню природу цих зобов’язань. Іншими словами, Україна, на його думку, не заборгувала й не зобов’язана нічого повертати...
Пишний із цим не погоджується: «У вкладника є право вимагати від держави Україна суми компенсації з урахуванням індексації, це рішення Конституційного Суду! ...До того ж, на сьогоднішній день такі виплати вже проведені в Литві, Казахстані та Білорусі».
Що ж до «кивків головою» за зниклими грошима у бік Росії, то, наприклад, віце-президент Українського кредитно-банківського союзу Борис Соболєв стверджує, що «де-юре Росія визнала, що заборгувала 720 мільярдів перед Україною», натякаючи на доцільніше зовнішнє погашення боргу. Утім, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський вважає, що це нереально, насамперед, у політичній площині... «Простіше буде знайти міфічне золото гетьмана Полуботка й з них нарахувати відсотки!» — іронізує науковець.
Вислухавши поважних експертів, розумієш, що більшість із них сприймають запропоноване Тимошенко рішення як популістське. Мало хто взагалі припускає, що компенсацію можна провести навіть у майбутньому...
