Сьогодні — Міжнародний день інтернету. Його відзначають 4 квітня у день смерті святого Ісидора Севільського, покровителя учнів та студентів, який створив першу в історії енциклопедію «Etymologiae» в 20 томах. Ватикан досить довго вибирав між кандидатами покровителя Інтернету і тільки 2000-му почав схилятися до думки, що кращим покровителем мережі буде святий Ісидор. Аргументуючи своє рішення призначити саме цього святого покровителем інтернету, Іоанн Павло II сказав, що інтернет — це і є свого роду енциклопедія людських знань. Крім того, саме Ісидор Севільський вперше застосував у своїй праці систему перехресних посилань, віддалено нагадує гіперпосилання, використовувані в Мережі.
Щоправда прагматики в інтернет-енциклопедії «Вікіпедія» можуть знайти й інше пояснення, чому власне 4 квітня стало Днем інтернету. Мовляв, дата 4.04 нагадує повідомлення про помилку, яке кожен активний користувач «світової павутини» хоч раз в житті бачив на своєму комп’ютерів — HTTP 404.
Про те чим і як живе український інтернет-простір напередодні професійного свята «День» поспілкувався з головою правління Інтернет асоціації України Тетяною ПОПОВОЮ.
— Все, що до сьогоднішнього дня відбувалось в українському інтернет-середовищі досить позитивно відображалось на його розвитку. Було мінімальне регулювання збоку державних органів питань пов’язаних з отриманням послуги доступу до інтернету. На жаль, сьогодні перед всіма нами: і перед творцями українського інтернет-простору, і перед представниками громадських організацій — постало питання втримати ситуацію в тому стані, яка є.
Саме завдяки тому, що український інтернет-простір усі 20 років розвивався на демократичних засадах, близько 50% дорослого населення України, за нашими підрахунками, сьогодні регулярно користуються інтернетом. І це достатньо високий показник.
Наше завдання зберегти ті темпи розвитку інтернет-середовища і в кількісному і грошову еквіваленті (йдеться про частку доходів галузі в структурі ВВП). А для цього нам необхідно займатись питаннями регулювання доступу до інфраструктури, особливо щодо будинково-розпридільчих мереж, усілякими способами опиратися спробам регулювати не лише доступ до інтернету, а й за допомогою певних нюансних законодавчих норм вводити цензуру.
— Законодавча влада робить сьогодні такі спроби?
— Так, і вони регулярно були. Нам вдавалось їх відбивати. Чого лише вартує «законопроект №404 імені Унгуряна» (йдеться про Законопроект №3271 Про внесення змін та доповнень в окремі законодавчі акти України щодо протидії розповсюдження дитячої порнографії, ініційований бютівцем Павлом Унгуряном. Ним фактично держава зобов’язувала провайдерів стежити за всіма рухами користувача: «невідкладно надавати інформацію, за допомогою якої можна встановити: тип інформаційної послуги, особу користувача послуг та інші відомості, які можна отримати за допомогою угоди або домовленості про постачання послуг; місце встановлення телекомунікаційного обладнання, час та місце створення, функціонування інформаційних ресурсів та дані щодо доступу до них користувачів телекомунікаційних систем». — А.Д.).
Ми вивчаємо усі законодавчі акти і намагаємось максимально «відбивати» неадекватні дії.
— Сьогодні є такі?
— Мене дуже хвилює ініціатива Національної комісії з питань регулювання зв’язку щодо внесення змін до закону про телекомунікації. 9 квітня вони планують провести круглий стіл з розвитку широкополосного доступу до інтернет. У їх планах — створити Фонд універсальних послуг, в який усі користувачі інтернету без винятку, будуть сплачувати достатньо вагому суму: 3,5 чи 4% від вартості послуги. А це означає, що усіх користувачі інформаційно-телекомунікаційними послугами в Україні додатково обтяжать платежем. При цьому законопроект не містить фінансово-економічного обѓрунтування, та й елементарно плану: чи потрібно нам це робити і скільки на це треба грошей.
Як тільки інтернет оголосять універсальною послугою і створять вищезгаданий фонд, ми з вами зможемо забути про дешевий доступ до інтернету, бо тарифи будуть регулюватись. А всі ми знаємо як у нас це відбувається і до чого це приводить.
Говорити сьогодні потрібно не про створення Фонду універсальних послуг, а про підвищення доходів населення, навчання громадян можливостям інформаційно-комунікаційних технологій, створення та розвиток електронного урядування... Інтернет сам по собі не панацея. І от державна підтримка повинна бути скерована саме на створення відповідних сервісних послуг — електронна реєстрація за місцем проживання, адміністрування податків, електронний квиток, медична картка, тощо. Без цих послуг доступ в інтернет не має першочергового значення. Бо ним просто нема для чого користуватись з погляду бізнесу та економії свого часу.
— Прокоментуйте появу в українському інтернет-просторі кириличного домену «.УКР»? Що це означає? Нам відомо, що там була не зовсім прозора ситуація з делегуванням прав на цей домен, були спроби приватизувати його. Яка ситуація на сьогоднішній момент?
— Адміністратором цього домену на сьогоднішній день є Український мережевий інформаційний центр. І він представив ринку концепцію ринку цього кириличного домена.
Я вважаю, що в нас сьогодні є унікальний шанс зробити все правильно: з участю всіх зацікавлених осіб провести всі необхідні заходи з підготовки документів, які потрібні для відкриття зони, правил домену, розгляду спорів, провести конкурс на вибір технічного адміністрування... Цей перелік — з 30 пунктів. І ми маємо зробити висновки на тому, що було в інших країнах: в Росії, зокрема, відбулось довкола кириличного домену декілька гучних скандалів.
Історія питання достатньо довга, і зрозуміло, що деякі питання накопичились, але «воюючим» сторонам потрібно спробувати вирішити все мирним шляхом. Я гадаю нам це вдасться. Коли це відбудеться я не знаю. Мінімум — півроку. Саме такий час потрібен на підготовку якісних документів. Ми спробуємо зробити все краще, аніж в домені «.ua».
Якщо цього не зробити, всім буде не дуже добре, і навіть тим, хто намагався в обхід інтересу країни цим доменом заволодіти. І користувачам, і реєстраторам не потрібен бардак, всім набридло «самоуправство».
— А для пересічного користувача що означає поява цього домену?
— Можливість писати в стрічці браузера кирилицею адресу сайту. А от компаніям, які мають зареєстровані торгові марки на двох-трьох мовах (англійська, українська, російська) доведеться швидко зареєструвати ще один домен. В концепції передбачений період пріоритетної реєстрації. Ті ж, хто ще не отримали реєстрації у відкритих публічних зонах як то «.ua» чи «сom», зможуть отримати її в домені «.укр».
Особливо захвату від появи кириличного домену у мене особисто нема. Але в цілому це добре, це — наша національна ідентичність.
