Учора Кабінет Міністрів запропонував парламенту внести поправки до закону про державний бюджет на 2012 рік (№11396). Якими, зокрема, передбачено збільшити дефіцит державного бюджету майже на чверть (25%), а саме на 7,678 мільярда гривень, для погашення заборгованості у різниці тарифів на теплову енергію для населення. Згідно з документом, уряд пропонує профінансувати додатковий дефіцит за рахунок внутрішніх запозичень, загальна сума яких таким чином зросте до 69,63 мільярда гривень. Не виділяти додаткових коштів неможливо. Адже, як пояснюють в Кабміні, ці 7,678 мільярда гривень потрібні для погашення заборгованості, яка виникла через різницю в тарифах на теплову енергію для населення за 2011—2012 роки. Коштів же, які держава передбачила в бюджеті на 2012 рік, для цього не достатньо. Але чи правильно це? Чи розумно оплачувати безгосподарність коштами платників податків?
Очевидно, що Україна успадкувала від Радянського Союзу достатньо проблем у сфері управління енергоспоживанням. Навіть зараз, коли минуло стільки часу з моменту краху централізованої економіки, Україна використовує на одиницю продукції у кілька разів більше енергії, ніж європейські країни. Наприклад, ми використовуємо в чотири рази більше енергії, ніж Німеччина. Те ж саме можна сказати і про структуру українських міст. Системи центрального опалення, створені у радянські часи, не надто ефективні. Підземні трубопроводи, що пронизують землю під українськими містами, підігрівають атмосферу. А будівлі погано теплоізольовані. Утім, їхні мешканці не надто стурбовані цим, адже держава субсидіює більшість їхніх витрат на електроенергію та теплопостачання. Проте ціни на природній газ та інші викопні джерела енергії зростають, і це спонукало деяких мерів до роздумів, кажуть експерти.
Україна є фактичним лідером руху «Угода мерів» поза Європейським Союзом. Мери українських міст проявляють дедалі більшу активність у використанні місцевих джерел відновлювальної енергії. Про це «Дню» нещодавно повідомили в інфоцентрі європейського сусідства.
Згідно з матеріалами, наданих виданню, двадцять п’ять українських міст сьогодні вже підписали Угоду мерів (Ковентат) — ініціативу ЄС, що об’єднує муніципалітети різних міст в прагненні на 20% знизити викиди вуглекислого газу і нарощувати використання відновлювальних джерел енергії. Українські міста роблять все можливе, щоб скоротити споживання викопних джерел енергії і підвищити ефективність її використання.
Трохи — з історії питання. 2007 року чотири мери заснували асоціацію під назвою «Енергетично ефективні міста України», завданням якої була популяризація відповідних принципів у цих чотирьох муніципалітетах. Таким чином, коли в липні 2009 року в Україні з’явилися представники Угоди мерів, вищезгадана асоціація стала основною опорою для цієї організації.
Ініціативу Угода мерів в Україні було запущено 2008 року, і її пріоритетним завданням мали стати заходи на місцевому та регіональному рівнях. Це передбачало, що міські муніципалітети добровільно беруть на себе зобов’язання вийти за рамки 20% скорочення викидів СО2 в атмосферу, які окреслив ЄС, за допомогою ефективного енергоспоживання та створення стійкої енергетики. Цю угоду підписали 4000 міст у всіх 27 країнах-членах ЄС, а також у низці сусідніх країн, від України до Марокко.
Тому не дивно, що більшість міст, які підписали Угоду мерів в Україні, також є членами Асоціації «Енергетично ефективні міста України». Кількість учасників швидко зростає. У лютому 2009 року десять українських міст першими підписали цю угоду, а 15 травня 2012-го Черкаси стали вже 26-м учасником з України. «Інформація поширюється швидко. Ми передаємо наш досвід у інші міста. Вони розуміють, наскільки важливо обмежуватися місцевими, відновлюваними джерелами енергії, і приєднуються до нас», — пояснює Сергій Кошарук, заступник виконавчого директора Асоціації.
Анатолій Копець, який очолює Східний офіс Угоди мерів (СОМО), відчуває справжню гордість, оскільки Україна фактично стала на чолі руху Угоди мерів за межами Європейського Союзу. «У нас є унікальний шанс de facto увійти в Європейське співтовариство, — каже Анатолій. — Завдяки Угоді мерів у нас є інструмент, а також методика і фінансові ресурси, щоб боротися за використання місцевих, відновлювальних джерел енергії».
