Європейський Союз заборонив українцям продавати молоко із приватних домогосподарств. Під такими заголовками російські, а після них також деякі українські медіа подали інформацію про перехід України на нові стандарти збирання молочної сировини, відповідно до міжнародних домовленостей в межах Угоди про Зону вільної торгівлі з ЄС. Чи насправді це так та що означають нові «молочні» стандарти для споживача і виробника?
В Україні докорінно зміниться система сортування молока. Адже згідно з чинним ДСТУ нині його ділять на такі сорти: екстра-клас, вищий ґатунок, перший, другий і несортовий.
За словами експертів, у країнах ЄС такого поділу немає. І туди дозволено імпортувати тільки молоко класу екстра. Для уявлення: рівень дозволеної кількості мікроорганізмів молока першого ґатунку в п’ять разів вищий, ніж це дозволено в ЄС. Рівень соматичних клітин також на 200 тис./см3 більше, ніж в ЄС. Кількість соматичних клітин показує, чи корова, від якої отримано молоко, була здоровою. Інфекції та збудники захворювань можуть передаватись від корови до споживачів.
Для українських молокотоварних ферм піднятися до стандартів ЄС реально. В Україні за період із січня до жовтня 2017 року вже збільшилась частка такого молока до 15%, отриманого від сільськогосподарських підприємств. А Асоціація виробників молока України вимагає від своїх членів вже зараз, щоб її члени перейшли повністю на виробництво молока лише екстра-ґатунку до 2022 року.
Але цікаво, що експерти не заперечують, що підвищити рівень безпечності навіть так званого домашнього молока можна. Для цього перед доїнням потрібно мити руки і бути в чистому одязі. Слід використовувати чисті ємкості та доїльні установки. Також молоко потрібно зберігати при температурі нижче 100 С. Хворих тварин потрібно лікувати. Після використання антибіотиків варто зачекати поки їх залишки не виведуться з організму тварини. Це стандартна практика у всіх країнах світу. Адже коли залишки антибіотиків потраплять з молока в організм людини, це посилить резистентність до антибіотиків.
Володимир ЛАПА, голова Держпродспоживслужби України: Європейський стиль виробництва — це відповідність базовим вимогам. Обов’язкова ідентифікація худоби, лікування, дослідження на найбільш небезпечні хвороби. Це періодичний контроль якості молока, його промислова перевірка, охолодження та швидка первинна переробка. В Європі фермери інвестують не лише у виробництво молока, а й у власні кооперативні переробні заводи
Для фермерів користь від нових стандартів проста: молоко вищого класу можна дорожче продати.
Вони можуть об’єднуватися в кооперативи. Разом буде легше й дешевше запровадити ці заходи і підвищити ґатунок молока. З’являться також кошти для розвитку інфраструктури для доставлення продукту на переробні заводи. 2018 року уряд України надає 1 млрд грн на співпрацю та розвиток малого фермерства.
До речі, як відзначають експерти, молоко другого ґатунку не обов’язково зникне. Його можна буде додатково переробляти на молокозаводах. Хоча харчова цінність після цього значно знизиться. Обмеження такого молока буде відбуватись поступово з перехідним періодом. І навіть після цього його можна буде використовувати для виробництва кормів для тварин та казеїну.
Поки що в Україні діє ДСТУ 3662-97 «Молоко коров’яче, незбиране» від 1997 року. І саме на виконання міжнародних зобов’язань Нові стандарти мали вступити в дію ще з 1 січня 2017 року — для цього розроблено проект ДСТУ 3662-201 «Молоко — сировина коров’яче. Технічні умови». Втім, їх відразу відстрочили до 1 січня 2018 року. А тепер — під тиском — ще на півроку до 1 липня 2018 року.
