Тема боротьби з тіньовою економікою, яка в Україні завжди була актуальною, нині набуває надзвичайної гостроти. Про це, зокрема, йшлося на квітневій прес- конференції голови ДПА Анатолія Брезвіна, яка справила враження вибуху. Головний податківець з фактами в руках довів, що бюджет втрачає мільярди гривень, які злочинним шляхом «заробляють» тіньові ділки, використовуючи різноманітні схеми ухилення від оподаткування. Враховуючи значний суспільний інтерес до проблем боротьби з тіньовим бізнесом, ми вирішили повернутися до цієї теми.
— Практично щотижня спливає інформація про викриття чергового конвертаційного центру, підпільного виробництва тощо. Складається враження, що тіньова економіка в Україні має ще значні обсяги?
— Реальні масштаби тіньової економіки оцінити не просто. Національний банк України дає одні цифри, Держфінмоніторинг — інші, Міністерство економіки України — треті. Незалежні аналітики мають свої дані. Втім усім відомо, що тіньова економіка — це сфера діяльності, спрямована на одержання надприбутків, прихованих від оподаткування або, взагалі, злочинного походження.
— Одним із системних рішень цієї проблеми є прийняття Податкового кодексу, який створить прозору систему адміністрування податків, надасть можливість однозначно трактувати податкове законодавство.
— Водночас не можна нехтувати й боротьбою з цим явищем силами правоохоронних органів. Адже навіть за найкращого, найліберальнішого законодавства знайдуться люди, яким законних доходів не вистачатиме. Потурання їм може призвести до руйнівних наслідків. Тож податкові органи нині ведуть безкомпромісну боротьбу проти порушників закону. З початку 2007 року виявлено вже понад 100 конвертаційних центрів, через які було проведено 5,4 мільйярда гривень. Встановлено тисячі реально діючих підприємств, які користувались послугами таких центрів. Крім того, виявлено схеми незаконного виведення за кордон валюти (в еквіваленті 4,5 мільярди гривень).
— Хочу зауважити, що результати боротьби податкової служби з тіньовою економікою — це не просто арифметика. Вони напряму пов’язані з добробутом пенсіонерів, забезпеченістю інвалідів, вчителів, лікарів — усіх, перед ким держава має зобов’язання. Злочини, викриті у сфері оподаткування, яскраво свідчать про те, які величезні суми недоотримує бюджет внаслідок діяльності такого роду тіньових ділків. Тому ми оголошуємо псевдобізнесменам війну.
— Ви сказали про схеми незаконного виведення валюти за кордон. Чи можна окреслити їхні механізм?
— В поле зору нашого підрозділу по боротьбі з відмиванням брудних коштів потрапили деякі банки, через рахунки яких витікають за кордон мільярди доларів. Причому, це кошти, приховані від оподаткування, завдяки чому, як ви самі розумієте, бюджет України несе величезні втрати.
— Коли ми почали серйозно займатись цим питанням, з’ясувалося, що ми маємо справу з добре організованими центрами, які надавали так звані послуги з безпроблемного виведення коштів за кордон. До їх складу входять і торговці цінними паперами, і банальні транзитні і фіктивні фірми, і навіть підприємства, зареєстровані в інших країнах.
— Схема виглядає так. Компанія-нерезидент ввозить на територію України невеличку інвестицію. Сума, як правило, становить декілька тисяч доларів. Далі, шляхом купівлі- продажу цінних паперів, за принципом «за дешево купив — за дорого продав» компанія- нерезидент нарощує інвестиційний прибуток до сотень мільйонів доларів. Більше того, за допомогою рішень окремих суддів зловмисники отримують право не сплачувати обов’язковий збір до Пенсійного фонду України при придбанні валюти. Як наслідок, торік не було сплачено до Пенсійного фонду 617 мільйонів гривень.
— Які банки задіяні у схемах вивозу валюти з України?
— На сьогоднішній день ми знаємо, що до цього причетні близько 10 українських банків. Це так звані «середнячки», які не мають ніякого відношення до солідних системних банків, що займаються наданням класичних банківських послуг. На даний час ми збираємо та аналізуємо цю інформацію. І повірте, це тільки початок.
— Які схеми є найбільш поширеними серед «бізнесменів», які намагаються працювати в тіньовому секторі економіки?
— Я б їх розділив на чотири групи. По-перше, це використання фіктивних фірм з метою банального зменшення сум податків, які необхідно сплатити до бюджету. По-друге, проведення псевдоекспортних операцій з метою незаконного отримання з бюджету компенсації податку на додану вартість. По-третє, проведення імпортних операцій за заниженими цінами, з метою несплати ПДВ та інших платежів при розмитненні. По-четверте, незаконне виведення капіталів за кордон, про що я вже розповідав.
— Які регіони, на вашу думку, є найбільш криміналізованими з точки зору рпоширення тіньового бізнесу ?
— Активність так званих ділків від тіньової економіки не залежить від розташування на географічній мапі. Йдеться про отримання економічного зиску від своєї діяльності. Тому, звичайно, найбільші тіньові оборудки проводяться в тих регіонах, де є значний економічний потенціал.
— Чи не слід починати боротьбу з тінню саме з вдосконалення законодавства?
— Дійсно. Багато аспектів боротьби з відмиванням брудних коштів ще не до кінця врегульовані, в тому числі, і в банківській сфері. Деякі керівники фінансових установ, прикриваються банківською таємницею і сповідують філософію «моя хата з краю», тим самим даючи можливість своїм клієнтам ухилятися від сплати податків. У США, наприклад, якщо громадянин знімає з банківського рахунку більше 10 тисяч доларів, це відразу стає відомо і податковій службі, і фінансовій розвідці, і поліції. І ні у кого не виникає жодних питань. Бо це цілком нормально, коли держава контролює підозрілі операції. Тим більше, це — пряма вимога міжнародної організації з боротьби проти відмивання брудних коштів ФАТФ. До речі, не всі рекомендації цієї впливової організації імплементовані в національне українське законодавство (відповідний законопроект подано Держфінмоніторингом до парламенту, і на сьогоднішній день направлено на повторне перше читання). Ми сподіваємось, що у народних депутатів вистачить часу та бажання розглянути та остаточно прийняти цей надзвичайно необхідний документ.
— Ми з вами весь час говоримо про жорсткі заходи, спрямовані на боротьбу з тінню. Але ж потрібен і так званий пряник, тобто економічний стимул до добровільного виходу підприємців з тіні. Тож коли буде проведено податкову амністію? І чи призведе вона, на ваш погляд, до виходу економіки з тіні?
— Проект закону про легалізацію доходів, з яких не сплачені податки, вже погоджено з усіма міністерствами та відомствами. 16 квітня на урядовому комітеті, під головуванням першого віце-прем’єр-міністра Миколи Азарова, було прийняте рішення про винесення цього законопроекту разом із Податковим кодексом на розгляд Кабміну. Після схвалення урядом його буде надіслано до парламенту.
Що стосується виходу економіки з тіні, то я хочу наголосити на тому, що податкова амністія — це лише один із інструментів вирішення цієї проблеми. Але далеко не останній! Звісно, ми покладаємо великі надії на податкову амністію. Це, за вашою термінологією, дуже смачний «пряник». Адже у нас є бізнесмени, які володіють значними коштами та майном, з яких невчасно або не в повному обсязі були сплачені податки. І тут держава дає їм можливість лише за три відсотки від загальної вартості узаконити всі їхни доходи! При цьому ще й надає виписані в законі гарантії щодо недоторканості з цих питань. Це також, на мою думку, призведе до поліпшення податкової моралі нашого суспільства та зростання добровільної складової у податкових надходженнях до державного бюджету.
