Завдяки новій програмі «Активізації розвитку промисловості» в Україні з’явилася тенденція до заміни невеликих маршруток автобусами середньої та великої місткості. На думку влади, це має допомогти розвантажити дороги, забезпечити пасажирам більший комфорт. Наприклад, у Києві планують залишити лише великогабаритний транспорт місткістю 100 осіб. Оптимізація транспортної системи, за даними Київської міської адміністрації, дозволить прибрати близько 30% маршруток.
Торік севастопольська влада змусила перевізників випустити на певні маршрути замість автобусів малої місткості машини, розраховані на 45 осіб, що дозволило частково розв’язати проблему з великим пасажиропотоком у години пік, коли менші транспортні засоби не могли вмістити всіх охочих. Поступово замінювати маломісткі маршрутки на автобуси обіцяють і вінницькі перевізники, які вже виводять на маршрути експрес-автобуси Ikarus E91.
Утім окрім декларованої турботи про пасажирів є видимим прагнення влади вирішити й інші питання. Зокрема, місцевій владі міст, які приймали Євро-2012, просто необхідно збільшити кількість пасажирів комунального транспорту, адже до проведення чемпіонату їх зобов’язали купити 1,5 тисячі нових автобусів. Крім того, уряд у черговий раз намагається завантажити потужності вітчизняних виробників автобусів (корпорація «Богдан», «Львівський автобусний завод» і ін.). Як повідомив у березні міністр інфраструктури Володимир Козак, його відомство готує техніко-економічні обгрунтування державної допомоги перевізникам у оновленні рухомого складу. «Ми дали пропозицію, що передбачає надання перевізникам можливості оформити кредити під державні гарантії, платити не вище 5%. Усю різницю вище 5% держава візьме на себе», — сказав він. Міністерство виступає за компенсацію відсотків у закупівлі автобусів середньої й великої місткості українського виробництва, що передбачено програмою «Активізації розвитку промисловості».
Перевізники не заперечують проти купівлі вітчизняних автобусів, але при цьому виставляють низку вимог: вони мають бути якісними, безпечними та недорогими. «Коли виробники зрозуміють, що треба не просто лобіювати виробництво своїх автобусів та реалізацію через якісь можливості держави, а треба ще й конкурувати і ціною, і якістю, тоді вони самі підтримають нашу пропозицію щодо виробництва для України специфічного для неї уніфікованого автобуса, який буде і дешевий, і якісний, і з потрібних комплектуючих», — говорить президент Всеукраїнської асоціації автоперевізників Ігор Шкіря.
Ціни на нові автобуси українського виробництва у ВААП вважають дуже завищеними. «Українське машинобудування відстало у виробництві. І двигуни ми не випускаємо, й шасі ми не випускаємо. Якщо ми говоримо про ЛАЗ — то це не автобусний завод, а завод зі складання автобусів, який робить кузов і купує комплектуючі здебільшого в азіатських країнах. Автобус, складений із цих комплектуючих, з українського металу українськими робітниками й українськими податками, має бути як мінімум не дорожчим за аналогічний автобус, ввезений з тієї ж таки азіатської країни», — пояснює Шкіря. У прес-службі ЛАЗу уточнюють, що вибір комплектуючих залежить і від побажань і фінансових можливостей самого клієнта: той-таки двигун може бути або китайського, або німецького виробництва.
Зауважимо, що з якіснішою європейською технікою теж виникають ускладнення. Так, за повідомленнями ЗМІ, великі комфортабельні автобуси європейського класу виявилися не пристосованими до наших зим — застрявали в снігу, ламалися, при цьому знайти запчастини до них подеколи буває надзвичайно складно навіть за кордоном. І львівські перевізники часто випускали замість великих автобусів менші «Богдани» й «Еталони».
Але головне, що самі чиновники розуміють, що навіть запропонована компенсація не зможе привабити приватних перевізників, якщо в них недостатньо коштів. А криза в економіці, непогашені кредити, які вони взяли раніше, неповна й невчасна виплата компенсацій перевезень пільгової категорії пасажирів та інші чинники негативно впливають на ситуацію.
