У Луцьку, в рамках Європейського тижня сталої енергетики, Асоціація «Енергоефективні міста України» провела свою X Міжнародну конференцію «Угода мерів»: нові горизонти та можливості». Під егідою Європейської ініціативи «Угода мерів» Асоціація об’єднала українські міста, які є лідерами у сфері енергоефективності та енергозбереження. Впродовж кількох днів обговорювався досвід міст-членів Угоди з впровадження політики сталого енергетичного розвитку, передових прикладів міського господарювання, реалізації проектів і залучення в них коштів. Учасниками цього дійства стали: представники органів центральної виконавчої влади, дипломатичних місій, донорських структур і міжнародних та громадських організацій, українських міст — підписантів «Угоди мерів» і членів Асоціації «Енергоефективні міста України», практикуючі експерти і консультанти. Організаторами заходу виступили: Асоціація «Енергоефективні міста України», Луцька міська рада та Волинська обласна державна адміністрація у співпраці з Представництвом ЄС в Україні, міжнародними і українськими партнерами. Про це та інше — розмова з міським головою Луцька Миколою РОМАНЮКОМ.
— Миколо Ярославовичу, «ювілейна» конференція, поки що з одним нулем, свідчить про те, що проблеми, які обговорюються, вкрай актуальні.
— Про актуальність наведу такий факт: на високому політичному рівні проблему енергоефективності було порушено порівняно недавно — вперше на саміті G8 в Генуї (Італія, 2001 р.). Саміт визнав важливість проблеми для сталого розвитку, і сьогодні світ з цього приводу вже має вагомі результати. Сталий розвиток будь-якого суспільства неможливий без збалансованої енергетики. Світова енергетика щорічно отримує інвестиції понад 1 трлн дол. на рік. Однак значна частина цих інвестицій витрачається на енергетичні помилки минулого. Багато таких «гріхів» є й в Україні. Перехід до збалансованої енергетики стане найбільшим економічним досягненням XXI століття. Вона включає в себе три взаємодоповнюючі цілі: вільний доступ до сучасних енергетичних послуг, подвоєння частки відновлювальних видів енергії у світовому енергетичному балансі та подвоєння глобальних темпів підвищення енергетичної ефективності.
— На конференції з уст європейських чиновників і мерів українських міст звучали «легкі» дорікання з приводу втілення програм із енергозбереження в Україні. Як ви розцінюєте таку критику?
— Критика справедлива. Нам треба відшукати засоби і працювати над проблемами, які гальмують ефективність роботи енергосистем. Ключ до вирішення питання: втілення енергозберігаючих заходів — економія бюджетних коштів — пошук нових енергозберігаючих заходів. При цьому наголошу: однією з багатьох причин, м’яко кажучи, «нерішучості» в енергозбереженні бюджетної та комунальної сфер є відсутність повного обсягу інформації про фактичний стан справ у використанні енергоресурсів. Ідеться про моніторинг, під яким розуміється систематичний збір і обробка інформації, вкрай необхідних для прийняття рішень, інформування громадськості чи прямо, як зворотний зв’язок, з метою здійснення проектів. Важливість проведення моніторингу зростає ще й тому, що в Україні так і не прижилось системне і масове проведення енергоаудиту об’єктів бюджетної та комунальної сфер. Із цього приводу чи не найкраще сказала на одному з пленарних засідань керівник проекту GIZ «Енергоефективність у громадах» Крістіана Хагенедер: «Лише тоді, коли ви зможете вимірювати і рахувати, ви зможете керувати цими процесами».
— Керівник київського офісу Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк сказав, що до нинішнього часу урядом України не розроблено закон про енергоефективність, а координатор сектору енергоефективності Національної ради реформ Наталія Бойко підкреслила, що його навіть не внесено в перелік пріоритетних документів держави. Виходить так, що Україна в галузі енергоефективності та енергозбереження працює, як кажуть, ставлячи воза поперед коня?
— Цей документ повинен лягти в основу національних «ощадних» програм і запустити процеси, які стимулюватимуть енергозбереження як у бюджетній сфері, так і в бізнесі. Як наголошувалося в ході конференції, в Україні, наприклад, відсутні методичні та нормативні документи з отримання економії грошей при реалізації енергоощадних проектів, тобто відсутня практика доказового моніторингу економії після її втілення. З цієї причини доходи від збереження енергії не завжди наповнюють бюджети держави, регіону, міста, підприємства. Така проблема теж існує. Але тимчасова відсутність законів, рішень та інструкцій не стримує тих людей, які хочуть працювати й керуються у своїй роботі тією тимчасовою нормативною базою, яка є під рукою. Зазначу: заходи з підвищення енергозбереження та енергоефективності в Луцьку успішно втілюються, не чекаючи формальних рішень влади.
— У питаннях енергоефективності вже сьогодні в Луцьку напрацьовано вагомий портфель конкретних планів і здобутків. Тому, очевидно, цей міжнародний захід не випадково відбувся саме тут?
— 2010 року за рахунок коштів проекту «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» (РМТ), який оголосило Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), було здійснено 17 енергоаудитів, серед яких десять житлових будинків, сім муніципальних будівель. 2014 року Луцьк став одним із міст-переможців проекту «Муніципальна енергетична реформа в Україні» (МЕР). Основним завданням цього проекту є допомога в залученні інвестицій на реалізацію енергозберігаючих заходів у підготовці заявок на отримання фінансування від міжнародних фінансових установ, підготовці бізнес-планів, техніко-економічних обґрунтувань, технічної документації для залучення інвестицій у енергоефективність, розробці технічних специфікацій та тендерів згідно з правилами Міжнародних фінансових організацій.
2015 року за кошти проекту МЕР було проведено вісім енергоаудитів бюджетних закладів міста Луцька, розроблено бізнес-план для фінансування нового проекту з Північною екологічною фінансовою корпорацією «Підвищення енергетичної ефективності закладів бюджетної сфери міста Луцька» (кредит від НЕФКО становитиме приблизно 400 тис. євро, грант від фонду E5P — приблизно 200 тис. євро).
2013 року в Луцькій міській раді було розроблено та запроваджено механізм фінансово-економічного стимулювання енергозбереження у сфері житлового господарства через «Програму відшкодування відсоткових ставок за залученими кредитами на 2013 — 2017 роки». Цією програмою передбачено відшкодування до 25% за залученими кредитами на впровадження заходів із енергозбереження для представників ОСББ. Представники 14 ОСББ Луцька отримали кредити на встановлення індивідуальних теплових пунктів і нових ліфтів, утеплення житлових будинків, реконструкцію систем електропостачання. Укладено договори ОСББ Луцька, відсоткові ставки за якими уже відшкодовуються. Торік сума відшкодування склала 324,6 тис. гривень. Із великим задоволенням повідомлю, що Луцьк є одним із флагманів-міст держави зі створення ОСББ.
2015 року завершено впровадження онлайн-версії системи моніторингу енергоспоживання бюджетних установ, яка дає можливість контролювати й аналізувати ефективність енергоспоживання 217 будівель, що фінансуються з міського бюджету. За період 2010 — 2015 років у бюджетній сфері, житловому секторі, промисловості та ЖКГ від запровадження енергозберігаючих заходів було отримано економічну ефективність на загальну суму понад 60 млн грн. У підвищення енергоефективності в бюджетних закладах міста було інвестовано 28,7 млн. На урочистому відкритті конференції керівник проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» Діана Корсакайте зазначила: «Луцьк — приклад реальних дій з питань модернізації житлового сектору». Одночасно з форумом відбулась перша робоча зустріч з експертами проекту SWECO, які здійснюватимуть аудит на 40 об’єктах бюджетної сфери міста, що визначені Луцькою міською радою як пріоритетні, з подальшим встановленням в них енергоощадного устаткування. «Ціна питання» — 7 млн євро. П’ять із них буде надано як кредит міжнародною організацією НЕФКО, два — грантові кошти від іншої організації — E5P. «Ми з Луцьком почали працювати з 2012 року, й це місто у нас в пріоритеті. Луцьк — це приклад того, як треба більше працювати й менше говорити», — резюмувала на цій зустрічі керівник Представництва НЕФКО в Україні Юлія Шевчук. Зважаючи на те, що «довгі» кредити на заходи з енергоефективності практично добути неможливо, кредит стане серйозною допомогою для реконструкції наших підприємств.
— Що ви скажете про особливості «національної політики» енергоефективності у світлі виступів європейських експертів?
— Ще не так давно всі українські «ініціативи» були спрямовані лише на адміністративне обмеження споживання ресурсів (введення так званих соціальних норм). Ніхто не вів мову про те, що підвищення єнергоефективності житлового комплексу (для прикладу), можливе лише шляхом поєднання заходів, пов’язаних з енергетичною ефективністю в будинку, і робіт із забезпечення енергоефективності в системах теплопостачання житла. Тобто на ниві економічної політики з’являються представники нових ідей, які вирішують проблеми комплексно і, як обов’язкову складову, вплітають у цю політику екологію. Як вважають експерти, реальний потенціал енергозбереження обходиться у два-шість разів дешевше, ніж генерація тієї ж кількості енергії, за рахунок введення нових потужностей.
Ініціативу українських мерів підтримала Європа. Інакше й не могло бути. «Угода мерів» довела, що міста можуть нарощувати обсяги виробленої продукції та послуг швидше, ніж росте споживання енергії, змінюючи структуру економічної активності. Показник енергоефективності підвищується, наприклад, коли джерелами росту економіки стають менш енергоємні галузі. Тим часом держава щомісячно витрачає сотні мільйонів доларів на російський газ, а на енергоефективність гроші не виділяються. В сучасному світі виграють не ті держави, які володіють енергією, а ті, що вміють її ефективно використовувати. І тут оголюється ще одна «національна особливість» політики енергоефективності: впевнено займаючи «лідируючі» позиції у світі з неефективного використання енергії, ми не хочемо витрачати гроші на енергозбереження. Навіть при тому, що державі пропонують багато джерел її фінансування, про що свідчить успішна діяльність у цій галузі банків розвитку (ЄБРР, Європейський інвестиційний банк, Всесвітній банк) і міжнародних фондів (НЕФКО, Е5Р тощо). І навіть при тому, що сфера енергоефективності затратна, але є багато підприємців, які у форматі державно-приватного партнерства готові включитися в процес. Від України чекають виконання низки важливих кроків на законодавчому рівні: зокрема, внесення змін до системи запровадження субсидій, ухвалення закону про газ, облік спожитої енергії та прийняття дієвого закону про виконання енергоефективних заходів у житлових будинках. Саме в цьому напрямі, додав один із гостей форуму з Європи, й співпрацює Представництво ЄС з парламентом і урядом України. «Звертайтеся до своїх депутатів у парламенті, стимулюйте їх виконувати цю роботу».
