Вітчизняну систему контролю за безпечністю продуктів харчування (від виробництва до реалізації) приведуть до європейського зразка. Дивитися, щоб із виробництва на стіл українців потрапляли безпечні продукти, буде один орган (зараз цим займаються кілька відомств). Суть реформування зводиться до передачі контролюючих функцій у цьому напрямку єдиному компетентному органу, який створюють на основі Державної ветеринарної та фітосанітарної служби (Держветфітослужба) України.
Нагадаємо, що створення цього контролюючого органу (за безпечністю та якістю харчових продуктів) почалося, коли на основі Державного комітету ветеринарної медицини створили Державну ветеринарну та фітосанітарну службу. Протягом 2011 року вносилися зміни в 12 законів, на основі яких готувалися урядові постанови та розпорядження. Тож юридична база готова. Як розповів голова Держветфітослужби Іван Бісюк, передачу всіх контрольних функцій планують завершити до початку квітня 2012 року, детальний план уже готуються передати Кабміну.
Поява такого органу — вимога з наближення до норм європейського законодавства. «За прикладом держав Євросоюзу Держветфітослужба України в повному обсязі зможе контролювати якість та безпечність продуктів харчування: від внесення органічних та мінеральних добрив у ѓрунт, кормів тварин, моніторингу залишків пестицидів і ветеринарних препаратів у продукції тваринного походження і до переробки рослинної та тваринної сировини, належного постачання до споживача, контролюючи логістичні ланцюжки та реалізацію по всій території держави», — розповідає Бісюк про завдання новоспеченого органу після повної передачі функцій.
«Проте це не означає, що відтепер лише ветеринарні лікарі мають контролювати продукти рослинного походження або спеціальне дієтичне та дитяче харчування. Саме з цією метою до штату державної служби компетентного органу будуть переведені фахівці з інших структур», — зауважив він. Як пояснив Бісюк «Дню», серед них будуть фахівці з гігієни харчування, фітосанітарного напрямку, карантину та захисту рослин. Доки новоутворений орган повністю освоїть всі нові функції, йому допомагатимуть спеціалісти санітарно-епідеміологічної служби.
Передачу в Україні ветеринарній службі функцій контролю за харчуванням людей негативно сприйняли в сусідній Росії. Через негативні моменти від такого кроку російська санітарна служба буде змушена посилити нагляд на кордоні та, можливо, обмежити ввезення з України аграрної продукції, заявив керівник Росспоживнагляду, головний державний санітарний лікар Російської Федерації Геннадій Оніщенко, повідомляє Інтерфакс. «Ми почнемо дуже уважно спостерігати за поставками з України всього сегменту аграрної продукції і, насамперед, молочної та приймемо найжорсткіші заходи при найменшому погіршенні якості. У першу чергу постраждає малий і середній бізнес України, який поставляє продукцію в прикордонні регіони і великі міста Росії», — сказав Оніщенко.
Докір на свою адресу Держветфітослужба України проігнорувала. Голова цього відомства відмовився на прохання «Дня» прокоментувати заяву російського чиновника. Щоправда, пан Бісюк зазначив, що «ризиків ніяких немає і не буде», а передача функцій не може створити жодних перепон для експорту в Росію. За його словами, Держветфітослужба здатна без проблем виконувати покладені на неї обов’язки. «Побутує таке радянське уявлення, що ветеринар — одне, а медик — інше, і їх не можна з’єднати. Уже в усьому світі компетентний орган має у своїй структурі і ветеринарних фахівців, і біологів, і медиків, і фізиків — усіх, хто потрібен, щоб здійснювати належний контроль. Сама назва — Державна ветеринарна та фітосанітарна служба — говорить, що в цій структурі працюють ветеринари, агрономи, зоотехніки та медики», — додає він.
Тримати санітарний «удар» довелося міністру закордонних справ України Костянтину Грищенко. Міністр висловив здивування, що він не зрозумів, чим Онищенку не вгодив європейський досвід з контролю за безпекою продуктів, який впроваджує Україна. Грищенко також порадив головному санітарному лікарю Росії публічно вибачитись перед країною.
Тим часом експерти вважають, що заява російського чиновника не завдасть великих проблем українському агроекспорту в найближчому майбутньому. Більшість цієї продукції і так контролюється Держветфітослужбою, а також проходить серйозну перевірку санітарними службами, перш ніж отримати дозвіл на експорт в Росію, розповідає експерт асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Єлизавета Святківська. Реформування ж системи безпеки харчування вона вітає. «Такий крок — це гармонізація українського та європейського законодавства. Має бути єдиний компетентний орган, який зробить ланцюжок «виробництво-постачання продукції до споживача» більш прозорим та простішим. Тоді буде зрозуміло, хто і що контролює, а отже — несе відповідальність в разі чого», — каже вона. Крім того, скорочення контролюючих органів зменшить фінансові витрати на виробництві продуктів. Адже сьогодні підприємець двічі платить за контроль одних і тих показників, які контролюються різними органами. На думку Святківської, на перехідному етапі будуть складнощі з набором фахівців та перерозподілом сфер впливу. Але у довгостроковій перспективі це принесе позитив, бо спростить українським підприємцям просування європейським ринком.
