Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Про що говорив Янукович із Мюллером?

Учора Президент України зустрівся з директором ФБР, а напередодні Київ із лекціями відвідало відразу три американські юристи. Збіг?
6 червня, 2013 - 10:03
ДИРЕКТОР ФЕДЕРАЛЬНОГО БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ США РОБЕРТ МЮЛЛЕР ПОДЯКУВАВ УКРАЇНІ ЗА ОПЕРАТИВНУ ДОПОМОГУ Й НАДАННЯ НЕОБХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПІСЛЯ ТЕРАКТУ ПІД ЧАС БОСТОНСЬКОГО МАРАФОНУ. ПРО ЦЕ ВІН СКАЗАВ УЧОРА В КИЄВІ НА ЗУСТРІЧІ З ПРЕЗИДЕНТОМ ВІКТОРОМ ЯНУКОВИЧЕМ. У СВОЮ ЧЕРГУ, ЯНУКОВИЧ ЗАЗНАЧИВ, ЩО ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ І США БАЗУЮТЬСЯ НА ОСНОВІ ДВОСТОРОННІХ ХАРТІЙ ПРО СТРАТЕГІЧНЕ ПАРТНЕРСТВО Й РОЗВИВАЮТЬСЯ НА ОСНОВІ ВЗАЄМНОЇ ЗАЦІКАВЛЕНОСТІ / ФОТО МИХАЙЛА МАРКІВА

ЗМІ повідомляє, що питання, які обговорювали на зустрічі, стосувалися теракту в Бостоні та співпраці України й США щодо протидії кіберзлочинності. Однак цілком можливо, що на порядку денному було ще декілька питань, які не висвітлювали у ЗМІ. Адже, напевно, не випадково напередоні візиту Мюллера Київ відразу відвідало аж три американських експерта.

АМЕРИКАНЦІВ ДОСІ ЦІКАВЛЯТЬ ОБСТАВИНИ ЗАГИБЕЛІ КЕННЕДІ

По-перше, позавчора лекцію на тему «Балансування між національною безпекою і правом суспільства знати: секретність і вбивство президента Кеннеді» в Національному університеті імені Тараса Шевченка прочитав суддя Джон Р. Тунгайм. За його словами, щонайменше 500 людей щодня відвідують архів, де зберігаються документи і речі, які мають відношення до вбивства американського президента. Пан Тунгайм розповів, що смерть Кеннеді викликала численні припущення багато теорій щодо змов, багато інтерпретацій, як, наприклад, у фільмі Кемерона «ДжФК». Говорилося, що до цього причетний і Радянський Союз, і кубинський уряд, і мафія в Новому Орлеані. «Приводом до цього, — розповів Тунгайм, — став той факт, що вбивця президента Лі Гарві Освальд майже два роки перебував у Радянському Союзі, звідки його видворили, коли Хрущов відвідував Мінськ. Окрім того, вже перебуваючи в США, Освальд мав контакти з кубинським і мексиканським посольствами, намагаючись отримати посвідку на проживання в СРСР. Як відомо, ранком 24 листопада 1963 року Освальда застрелив Джек Рубі, який мав тісні контакти і з поліцією, і з мафією». За його словами, щоб якось розвіяти секретність довкола вбивства Кеннеді, президент Білл Клінтон створив комісію з аналізу документів щодо розслідування політичних убивств. І суддя Джон Р. Тунгайм був головою цієї комісії з 1993 по 1998 роки. За його словами, за п’ять років роботи комісія розсекретила 23 тис. документів, ухвалила 27 тис. рішень. І в результаті для громадськості стали відкритими 5,5 млн сторінок секретних документів, які зберігаються в Національному архіві Коледж Парк у шт. Мериленд. Робота комісії, пояснив пан Тунгайм, ускладнювалася тим, що чимало документів зберігалося у людей, які вели слідство, або в лікарів, які робили розтин Кеннеді. І до того ж, сказав суддя, — США так і не отримали від КДБ матеріалів щодо діяльності Освальда.

Пан Тунгайм переконаний, що секретність довкола смерті Кеннеді завдала шкоди, зокрема через це впала довіра до уряду. Іншою проблемою було й те, що тоді держава вирішувала, що можна показувати громадянам, а що ні.

ДОСВІД США У БОРОТЬБІ З КОРУПЦІЄЮ

По-друге, одним із ключових напрямків, які веде Федеральне бюро розслідувань США, є подолання корупції на всіх рівнях. Зважаючи на те, що посол США в Україні Джон Теффт неодноразово наголошував на високому рівні корупції в нашій державі (що заважає американським компаніям працювати тут), було б дивно, якби Мюллер не підняв цього питання на зустрічі з Президентом України. Крім того, з достовірних джерел «Дню» відомо, що сьогодні на розгляді в уповноважених державних органах США перебуває справа, яка стосується одного з найбільших в Україні скандалів, пов’язаних з відмиванням коштів.

Так само як і суддя Джон Р. Тунгайм, напередодні до України приїхали ще два провідні американські юристи — представники Міжнародної асоціації муніципальних юристів Чак Томпсон та Бен Гріффіт. Вони спеціалізуються на питаннях протидії відмивання коштів у США. У вівторок ввечері вони прочитали лекцію студентам-юристам ключових вузів столиці про досвід подолання корупції в Америці, та як його може використати Україна.

Ефективним інструментом доступу громадян до влади є «тиждень відкритості», який в Америці називають Sunshine week. За цей час люди, які подали заявки на участь у заході, можуть ознайомитися з інформацією про свої права у всіх владних органах. Здебільшого йдеться про відкритий доступ до інформації про конституційні права громадян. Кожен учасник Sunshine week може ознайомитися з рішеннями, які приймають чиновники, та скільки грошей вони на це витрачають. «Хоча у людей і без цього заходу є доступ до інформації, — наголошує представник Палати делегатів Американської асоціації адвокатів Бенджамін ГРІФФІТ. — Проблема в незнанні людей, де саме і як її отримати. Під час цього тижня вони легко долають це незнання».

У кількох штатах, зокрема у Пенсильванії й Техасі, повністю записують відкриті слухання у місцевих радах (Open records). Громадяни можуть отримати стенографію, якщо надішлють запит на сайт штату. В США також поширені відкриті зустрічі щодо прийняття законів (Open meetings laws). Для участі в них громада обирає людей.

Теоретично в Україні теж є такі заходи. Хоча на практиці люди не знають про обговорення законів і рішень. Щоб подолати лобізм, у місцевих органах влади деяких штатів зробили відкритою навіть переписку між чиновниками.

Але є сфери, де Україна є більш відкритою державою, ніж США. Зокрема, інформацію про освіту політикам в Україні не можна приховувати, а в США — дозволено не вказувати. Коли журналісти просили Барака Обаму відкрити свої оцінки з університету, він відмовив. Звичайно, це спричинило шквал негативних дискусій у суспільстві. Попри це президент США мав конституційне право не надавати інформації про свої оцінки згідно з законом країни.

«День» запитав у Бенджаміна ГРІФФІТА, який головний аспект він виділив би у подоланні корупції. «Це розслідування у ЗМІ, — відповів він. — Вони повинні стати рупором, який пояснює громадянам їхні права та кричить про неправомірні рішення, що приймає влада».

Гріффіт переконаний: те, що в Україні проводять багато журналістських розслідувань — це прекрасно; незважаючи на те, що вони не мають бажаного результату, — гроші повернено, винних покарано. «Це прикра ситуація, в якій наша країна теж була. У 1960-х роках у штаті Міссісіпі мав місце жахливий приклад корупції, до якого була причетна верхівка влади. Вбили афроамериканську дитину, афроамериканців, які вчилися у коледжі, потім захисника прав афроамериканців... На більшості з таких судів винних просто відпускали. Ми чекали 35 років, щоб ці справи переглянули. В результаті свого домоглися. Мені цікаво, чому у вас люди змирилися з корупцією? Нічого ж не зміниться, доки ви не встанете і не скажете, що це вас не влаштовує, все залишатиметься так, як є сьогодні», — розповів юрист.

Що ж, у штаті Теннесі у 1960-х подолати корупцію вдалося аж за 35 років. Можливо, зважаючи на те, що ми живемо в епоху Інтернету, а інформація набагато доступніша, в України є шанс зробити такий крок набагато швидше.

Олена СКИРТА; Микола СІРУК, «День»
Газета: 
Рубрика: