Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Про стратегію покращення іміджу і тактику... репутаційних втрат

Чиновники запевняють: кожна витрачена на промоушн України в іноземних ЗМІ гривня приносить 35 доларів прямого доходу. Та чомусь є сумніви...
14 серпня, 2013 - 12:10
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Кабінет Міністрів України виділив кошти з державного бюджету для фінансової підтримки забезпечення міжнародного позитивного іміджу України. Про це йдеться у постанові уряду № 517 від 3 липня 2013 р. Документ, як зазначено в ньому, має на меті забезпечення співробітництва з провідними зарубіжними засобами масової інформації з метою розміщення позитивних публікацій про Україну; організацію та проведення за кордоном форумів, конференцій, експертних засідань за круглим столом, прес-заходів з метою донесення до іноземної громадськості інформації про пріоритети зовнішньої політики України.

Майже два роки тому, 30 вересня 2011 року, «День» у матеріалі «Повернення до себе як інвестиція» писав про старт подібного проекту «просування іміджу України в іноземних ЗМІ». Тоді цей проект передбачав проведення так званих роуд-шоу — презентації інвестиційних пропозицій України в 16 провідних фінансових центрах світу. Cхожий він на вищезгаданий «кабмінівський» передусім тим, що так само реалізувався державним коштом.

І ось через два роки збираємо «врожай» — нові мільйони з держбюджету (а може й мільярди, достеменно ж невідомо, яку саме суму Кабмін виділить на покращання іміджу, який так успішно сам же й псує — у вищезгаданій постанові стаття витрат не зазначається) на «просування іміджу України» на тлі розгортання активної кампанії дискредитації того ж таки іміджу в європейських ЗМІ (детальніше — в матеріалі «Гроші та геополітика», «День» № 138 від 7 серпня 2013 року).

Втім, у Державному агентстві з інвестицій та управління національними проектами (Держінвестпроекті. — Авт.), яке власне було визначено розпорядником коштів на роуд-шоу, «День» запевнили, що відпрацювали завдання на максимально можливому рівні. По-перше, витратили не всі 47 мільйонів гривень, які влада щедрим ковшем сипнула з дірявого держбюджету. Мовляв, вистачило й половини. А по-друге, як запевнили «День» у Держінвестпроекті, всі до копійки гроші «відбили» і навіть добре заробили на них. Кажуть, завдяки цьому імідж-інвестиційному проекту спромоглися дістати для держави майже мільярд доларів (823,5 мільйона доларів) прямих іноземних інвестицій. Нескладні математичні підрахунки показують, що фактично кожна гривня, витрачена з держбюджету на позитивний імідж, принесла державі, як зазначають розпорядники акції, 35 доларів США. (Деталі читайте нижче — в коментарі «Дню» голови Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України Владислава КАСЬКІВА.)

Вірити чи ні в таку суперефективність промоушну від відомства, яке добряче попсувало імідж і собі, і одному з національних проектів, підписавши мільярдний проект, який має забезпечувати енергетичну незалежність країни, з «лижним інструктором». А потім ще й ніяково виправдовувалося, мовляв, не перевірили повноважень людини, яку привели підписувати домовленості, реалізація яких для країни, м’яко кажучи, дуже важлива. Гадаємо, всім зрозуміло, як відреагували на цей прокол наші «друзі» в «Газпромі» та як ми з усією цією історією виглядали на міжнародній енергоарені. І про які суми має йтися, щоб загатити такі репутаційні втрати?

А чи візьмемо до прикладу іншу історію — відкритий лист 148 наших депутатів до польського сейму із запитом «визнати Волинську трагедію геноцидом польського народу»! Як-то кажуть, не так тії воріженьки, як добрії люди...

Для України найпереконливішим промоушном на міжнародному рівні виявилася незалежність і помаранчева революція. І це підтверджує, що найоптимальніша іміджева стратегія (принаймні в нашому випадку) — це повернення до свого європейського обличчя, це демократизація, прозорість і відкритість.

...Тим часом, напередодні Вільнюського саміту, світові ЗМІ тиражують Юлію Тимошенко за ѓратами, криваві сутички українців із міліцією та висновки оглядачів про «жебрацький» золотовалютний резерв на тлі мільярдних боргів і проблем з «Газпромом»... На цьому тлі губиться і гарне географічне розміщення, і численний трудовий потенціал, і родючі землі, і гарні господарські традиції України... А що натомість залишається в підсумку — читайте нижче в матеріалі Олесі ЯРЕМЧУК «Незнання чи непоінформованість?».

КОМЕНТАР

Владислав КАСЬКІВ, голова Держінвестпроекту:

— Розпорядження Кабінету Міністрів до нас немає жодного стосунку. Зараз Держінвестпроект займається просуванням конкретних нацпроектів, працюємо з інвесторами і комплексними презентаціями не займаємося. Справді, два роки тому Держінвестпроект отримав кошти на проведення роуд-шоу та підвищення інвестиційної політики (47 мільйонів гривень. — Авт.) України у світі. Але виділити — це одне, а витратити ці кошти — інше. З цих грошей ми витратили лише половину, бо намагаємося раціонально використовувати кошти. Всі проведені заходи активно висвітлювалися і ЗМІ брали участь у них...

Прямі наслідки проведеної кампанії в межах роуд-шоу позитивні, а непрямі — визначаються мільярдами гривень. Так, по п’яти національних проектах у межах роуд-шоу ми вже зафіксували наступні суми прямих інвестицій: «Село майбутнього» — $150 мільйонів, «Олімпійська надія» — $26 мільйонів, «Якісна вода» — $17 мільйонів, «Відкритий світ» — $14 мільйонів, «Повітряний експрес» — $372 мільйонів. Загалом обсяг прямих інвестицій, залучених в нацпроекти у межах роуд-шоу — $823,5 мільйона... У конкурентному середовищі та, особливо за умов світової рецесії, ефективніше вкладення коштів у популяризацію національної продукції дуже зростає. Якщо у вас є якісний товар (а в нас багато таких пропозицій) і про нього ніхто не знає, то його ніхто не купить. Так було і в межах роуд-шоу. Для багатьох інвесторів виявилася шаленим відкриттям елементарна інформація про Україну, про те, що вона межує з державами ЄС, має систему прогресивного зменшення оподаткування. Всі ці надані знання принесуть інвестиції ще й у перспективі, бо економічний ефект розтягнутий у часі.

Алла ДУБРОВИК, Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: