Уряду готують оновлений план забезпечення продовольчої безпеки країни. Перелік потрібних для цього заходів міститься в законопроекті №8370 «Про основи продовольчої безпеки України». Автор документу пропонує поширювати дію документу, зокрема, на галузі, які виробляють, заготовляють, зберігають, переробляють та реалізацію продукцію сільського та рибного господарства.
Для збільшення продовольчої продукції в країні аграрним підприємствам, вважає розробник законопроекту, необхідно надати податкові канікул на п’ять років та встановити мораторій на банкрутство сільськогосподарських підприємств. Серед інших заходів — відновлення сільгоспдотацій, введення мінімальних гарантованих закупівельних цін, запуск торгового або дилерського кредиту (його погашення після закінчення збору врожаю). У документі також запропоновано збільшення об’єднань дрібних колективних селянських господарств у великі в межах районів, областей, регіонів; запровадження мораторію на імпорт продовольства, яке в достатній кількості виробляється в Україні та розвиток системи держзакупівель. У прикінцевих положеннях говориться про необхідність розробки та прийняття Стратегії забезпечення продовольчої безпеки України на 2011—2015 роки та Доктрини продбезпеки на 2011—2025 роки.
Нагадаємо, що це вже другий законопроект про продовольчу безпеку з початку цього року. Попередній зареєструвала група народних депутатів 28 квітня 2011 року. Чи дійсно сьогодні існують передумови для посилення продовольчої безпеки країни? Та наскільки дієвими для її підвищення будуть запропоновані заходи? Про це «День запитав експертів аграрного сектору.
«Питання продовольчої безпеки не на скільки актуальне, як його сьогодні підносять. Україна експортує сільськогосподарської харчової продукції на 10 мільярдів доларів, а імпортує — лише на 6 мільярдів. Тобто АПК забезпечує 4 мільярди доларів у балансі зовнішньої торгівлі. Тож сектор продає більше, ніж країна отримує з зовні агропродукції», — розповідає «Дню» генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа. За його словами, переважна частина імпорту — цитрусові та морепродукти, які не вирощуються та не виловлюються в Україні. Тому замістити їх українськими аналогами не вдасться. Натомість м’ясну та плодоовочеву (особливо яблука) продукцію дійсно можуть замінити українські харчі. Тільки для цього потрібно добре продумати та організувати державну і кредитну політику, бо ці галузі дуже капіталомісткі, говорить генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». Загалом же подані в законопроекті норми більш декларативні, вважає він. І їхня ефективність залежатиме від того, чи впишуть їх дійсно туди, куди потрібно. Зокрема, говорить Лапа, норма про податкові канікули запрацює лише в разі введення її до Податкового кодексу.
На думку ж президента «Української аграрної конфедерації» Леоніда Козаченка, проблема продовольчої безпеки України полягає не в наявності продукції, а в купівельній спроможність населення. «Якщо говорити про продовольчу безпеку, то сьогодні я не бачу ніякої небезпеки. Головний ризик у тому, що люди не можуть споживати достатню кількість харчів через нестачу коштів, а не через брак продуктів», — говорить він «Дню. Тому, на думку Козаченка, уряду над цим потрібно працювати. А сьогодні виходить так, говорить він, що попри підтримку АПК держава все одно більше забирає з сектору. За його даними, в 2010 році в бюджетну казну було забрано майже 40 мільярдів гривень, тоді як державна підтримка галузі становила тільки 12 мільярдів гривень. Тільки на забороні експорту зернових виробники втратили, за підрахунками Козаченка 17 мільярдів гривень. А якщо порахувати за три останні роки, то бюджет відняв у аграріїв 11,8% загального валового виробництва продукції.
Пропозиція заборонити банкрутити збиткові сільгосппідприємства, на думку Козаченка, тільки зашкодить галузі. У такому разі, пояснює він, в аграріїв з’явиться спокуса взяти кредит, потім оголосити себе банкрутом і не повернути його. Крайніми в такому разі будуть банки. Лапа ж вважає, що такий мораторій залишає без відповіді питання як виводити ці проблемні підприємства на прибутковий режим роботи.
Натомість радник Президента України, екс-віце-прем’єр-міністр з питань АПК Віктор Андрійович Слаута в коментарі «Дню» заявив, що для поліпшення продовольчої безпеки країни не треба приймати ніяких додаткових законів. «Нехай Кабмін виконує Закон «Про основні засади аграрної політики до 2020 року» та «Про підтримку сільського господарства» (діє з 1 січня 2005 року). Оце й забезпечить продовольчу безпеку країни», — пояснив він. Єдине, що, на думку Слаути, сьогодні дійсно потрібно «підтягнути» галузевому міністерству агрострахування, лізинг та зменшення кредитної ставки комерційних банків, щоб аграрії отримували кредити під 7—9% річних, а решту 10% — компенсувала держава.
