«Рожевий» проект бюджету потрібен у рік виборів президента України виключно для формування міфу про економіку, що одужує, одержання кредитів МВФ і Світового банку, проведення грошової емісії, націленої на покриття частини бюджетних боргів із зарплат і пенсій
Прогноз прибутків у проекті бюджету, поданого Кабміном на затвердження парламенту, розрахований із точністю до мільйонної, а прогноз витрат — до десятимільйонної частки: заплановано дефіцит «усього» 0,6 млрд. грн. Точність має працювати на переконливість і психологічно впливати на народних депутатів. Адже якщо все розраховано з такою точністю, значить, бюджет реальний!
Що ж покладено в основу його розрахунку? Відповімо одразу: світлий оптимізм щодо зростання економічних показників в умовах різкого посилення фіскальної політики стосовно державних підприємств і збереження цієї ж політики стосовно недержавних підприємств. Наприклад, на 1999 рік Кабмін намічає зростання промислової продукції на 1,8%, в сільському господарстві — на 2%, номінального ВВП — на 15,3% і реального (без урахування зростання цін) — на 1%. Головний наголос зроблено на зростанні ПДВ, який, як випливає з даних самого Кабміну, має перевищити очікуваний 1998 року обсяг збору цього податку аж на 6,5%. Такі цифри тішать не дуже вдумливого читача.
Вдумлива людина без особливих зусиль приходить до висновку, що «рожевий» проект бюджету потрібен у рік виборів президента України виключно для формування міфу про економіку, що одужує, одержання кредитів МВФ і Світового банку, проведення грошової емісії, націленої на покриття частини бюджетних боргів із зарплат і пенсій.
Про такий розвиток подій ведуть мову вже не тільки представники опозиції, але й деякі лідери партії прем'єра — НДП. На їхню користь свідчить і статистика. Наприклад, динаміка падіння рентабельності продукції промислових підприємств за тривалий період дозволяє спрогнозувати середню величину цього показника наступного року на рівні 4%. А це означає ще й те, що рентабельність трьох із чотирьох підприємств буде від негативної до 2% (середній показник — 1,3%). Отже, більшість підприємств або зупиниться, або знизить обсяги виробництва.
Розрахунки автора свідчать, що питома вага нерентабельних підприємств в обсязі виробництва нашої промисловості становить 42%, а в народному господарстві загалом — 29,4%. Якщо під час розрахунків брати до уваги мінімально можливий спад виробництва і поріг запланованої інфляції (7,8%), то можна прогнозувати недоотримання дохідної частини бюджету (6,8 млрд. грн.).
1999 року в державних підприємств планується вилучити 20% підвищених (порівняно з 1998 роком у півтора разу) амортизаційних відрахувань — 1,13 млрд. грн. Однак справа в тому, що ці гроші перебувають у складі оборотних коштів, яких переважній більшості держпідприємств і так не вистачає на виплату зарплати, а також податків і відрахувань у різні фонди. Ця сума реально залишиться тільки в розрахунках заборгованості держпідприємств, яка зросла.
Проте верхом цинізму в проекті бюджету є планування на майбутній рік штрафів і фінансових санкцій (151 млн. грн.), надходжень від реалізації конфіскованого майна (38 млн. грн.), штрафів і санкцій за порушення податкового законодавства (9,7 млн. грн.). Таким чином, усіх поспіль платників податків апріорі віднесли до розряду потенційних шахраїв, з яких необхідно «здерти» зазначені вище суми. Ось звідки «виростають ноги» масового невдоволення діями податкових органів.
Уже сьогодні керівництвом країни обкатується думка про можливу 1999 року 20-відсоткову інфляцію, що позитивно позначиться на прибутках бюджету і збільшить їх на 2 млрд. грн. Проте одночасно зросте й витратна частина, оскільки виплата зовнішніх боргів і платежів міжнародним організаціям здійснюється у вільно конвертованій валюті, курс якої під час інфляції зростає.
Скоротити дефіцит бюджету за рахунок зменшення витратної його частини неможливо. Тільки деякі статті піддаються перерозподілу. Адже найбільшою витратою бюджету є обслуговування державного боргу, створеного протягом багатьох років позиками під небачені в світі відсотки. Заробити на їх оплату держава не могла навіть теоретично. Насправді кредити проїдалися або за складними схемами евакуйовувалися за кордон на приватні рахунки. Така «традиція» зберігається і в бюджеті-99, в якому зовнішні позики доходять до «скромної» цифри в 630 млн. грн.
Оптимістичний сценарій реалізації зведеного бюджету-99 не можна не доповнити песимістичним. Відповідно до нього всі прораховані варіанти бюджетного дефіциту реально будуть перебувати в діапазоні від 3,6 млрд. грн. до 9,4 млрд. грн. (за оцінками бюджетного комітету ВР, 5 — 10,2 млрд. грн.). І це в той час, коли в проекті, що розглядається, немає 15,9 млрд. грн. на виплату пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством, а асигнування на освіту й охорону здоров'я урізані, як мовиться, далі нікуди. Висновок: зменшувати дефіцит бюджету, мабуть, будуть уже багато разів випробуваним шляхом: невиплатою зарплат і пенсій.
Однак не забуваймо і про обов'язковий передвиборний хід — виплату боргів перед виборами. Він може спричинити додаткову емісію грошових коштів, що призведе до обвалу гривні, який дорівнює приблизно половині її сьогоднішньої купівельної спроможності.
Така реальна ситуація з бюджетом-99. Про її серйозність свідчить ще й те, що величезний чотиримільярдний державний борг 1999 року є всього лише малою частиною загальної суми (50,5 млрд. грн.) боргових зобов'язань перед зовнішніми і внутрішніми кредиторами (з урахуванням боргу щодо втрачених заощаджень громадян і щодо неоплачених зарплат бюджетників — 187 млрд. грн.). За умови подальшої бездіяльності через рік борг зросте на 18 млрд. грн., а через два — перевищить річний обсяг ВВП. За всіма прийнятими в світовій практиці визначеннями, така країна розглядається як банкрут. Настав час платити борги будь-якими шляхами і методами. Зокрема, Українська транспортна спілка збирається забезпечити надходження в Україну $2,5 млрд. від транзиту. Навіть у найскрутніших умовах в країні знаходяться люди, здатні думати.
№236 09.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
«Рожевий» проект бюджету потрібен у рік виборів президента України виключно для формування міфу про економіку, що одужує, одержання кредитів МВФ і Світового банку, проведення грошової емісії, націленої на покриття частини бюджетних боргів із зарплат і пенсій
Прогноз прибутків у проекті бюджету, поданого Кабміном на затвердження парламенту, розрахований із точністю до мільйонної, а прогноз витрат — до десятимільйонної частки: заплановано дефіцит «усього» 0,6 млрд. грн. Точність має працювати на переконливість і психологічно впливати на народних депутатів. Адже якщо все розраховано з такою точністю, значить, бюджет реальний!
Що ж покладено в основу його розрахунку? Відповімо одразу: світлий оптимізм щодо зростання економічних показників в умовах різкого посилення фіскальної політики стосовно державних підприємств і збереження цієї ж політики стосовно недержавних підприємств. Наприклад, на 1999 рік Кабмін намічає зростання промислової продукції на 1,8%, в сільському господарстві — на 2%, номінального ВВП — на 15,3% і реального (без урахування зростання цін) — на 1%. Головний наголос зроблено на зростанні ПДВ, який, як випливає з даних самого Кабміну, має перевищити очікуваний 1998 року обсяг збору цього податку аж на 6,5%. Такі цифри тішать не дуже вдумливого читача.
Вдумлива людина без особливих зусиль приходить до висновку, що «рожевий» проект бюджету потрібен у рік виборів президента України виключно для формування міфу про економіку, що одужує, одержання кредитів МВФ і Світового банку, проведення грошової емісії, націленої на покриття частини бюджетних боргів із зарплат і пенсій.
Про такий розвиток подій ведуть мову вже не тільки представники опозиції, але й деякі лідери партії прем'єра — НДП. На їхню користь свідчить і статистика. Наприклад, динаміка падіння рентабельності продукції промислових підприємств за тривалий період дозволяє спрогнозувати середню величину цього показника наступного року на рівні 4%. А це означає ще й те, що рентабельність трьох із чотирьох підприємств буде від негативної до 2% (середній показник — 1,3%). Отже, більшість підприємств або зупиниться, або знизить обсяги виробництва.
Розрахунки автора свідчать, що питома вага нерентабельних підприємств в обсязі виробництва нашої промисловості становить 42%, а в народному господарстві загалом — 29,4%. Якщо під час розрахунків брати до уваги мінімально можливий спад виробництва і поріг запланованої інфляції (7,8%), то можна прогнозувати недоотримання дохідної частини бюджету (6,8 млрд. грн.).
1999 року в державних підприємств планується вилучити 20% підвищених (порівняно з 1998 роком у півтора разу) амортизаційних відрахувань — 1,13 млрд. грн. Однак справа в тому, що ці гроші перебувають у складі оборотних коштів, яких переважній більшості держпідприємств і так не вистачає на виплату зарплати, а також податків і відрахувань у різні фонди. Ця сума реально залишиться тільки в розрахунках заборгованості держпідприємств, яка зросла.
Проте верхом цинізму в проекті бюджету є планування на майбутній рік штрафів і фінансових санкцій (151 млн. грн.), надходжень від реалізації конфіскованого майна (38 млн. грн.), штрафів і санкцій за порушення податкового законодавства (9,7 млн. грн.). Таким чином, усіх поспіль платників податків апріорі віднесли до розряду потенційних шахраїв, з яких необхідно «здерти» зазначені вище суми. Ось звідки «виростають ноги» масового невдоволення діями податкових органів.
Уже сьогодні керівництвом країни обкатується думка про можливу 1999 року 20-відсоткову інфляцію, що позитивно позначиться на прибутках бюджету і збільшить їх на 2 млрд. грн. Проте одночасно зросте й витратна частина, оскільки виплата зовнішніх боргів і платежів міжнародним організаціям здійснюється у вільно конвертованій валюті, курс якої під час інфляції зростає.
Скоротити дефіцит бюджету за рахунок зменшення витратної його частини неможливо. Тільки деякі статті піддаються перерозподілу. Адже найбільшою витратою бюджету є обслуговування державного боргу, створеного протягом багатьох років позиками під небачені в світі відсотки. Заробити на їх оплату держава не могла навіть теоретично. Насправді кредити проїдалися або за складними схемами евакуйовувалися за кордон на приватні рахунки. Така «традиція» зберігається і в бюджеті-99, в якому зовнішні позики доходять до «скромної» цифри в 630 млн. грн.
Оптимістичний сценарій реалізації зведеного бюджету-99 не можна не доповнити песимістичним. Відповідно до нього всі прораховані варіанти бюджетного дефіциту реально будуть перебувати в діапазоні від 3,6 млрд. грн. до 9,4 млрд. грн. (за оцінками бюджетного комітету ВР, 5 — 10,2 млрд. грн.). І це в той час, коли в проекті, що розглядається, немає 15,9 млрд. грн. на виплату пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством, а асигнування на освіту й охорону здоров'я урізані, як мовиться, далі нікуди. Висновок: зменшувати дефіцит бюджету, мабуть, будуть уже багато разів випробуваним шляхом: невиплатою зарплат і пенсій.
Однак не забуваймо і про обов'язковий передвиборний хід — виплату боргів перед виборами. Він може спричинити додаткову емісію грошових коштів, що призведе до обвалу гривні, який дорівнює приблизно половині її сьогоднішньої купівельної спроможності.
Така реальна ситуація з бюджетом-99. Про її серйозність свідчить ще й те, що величезний чотиримільярдний державний борг 1999 року є всього лише малою частиною загальної суми (50,5 млрд. грн.) боргових зобов'язань перед зовнішніми і внутрішніми кредиторами (з урахуванням боргу щодо втрачених заощаджень громадян і щодо неоплачених зарплат бюджетників — 187 млрд. грн.). За умови подальшої бездіяльності через рік борг зросте на 18 млрд. грн., а через два — перевищить річний обсяг ВВП. За всіма прийнятими в світовій практиці визначеннями, така країна розглядається як банкрут. Настав час платити борги будь-якими шляхами і методами. Зокрема, Українська транспортна спілка збирається забезпечити надходження в Україну $2,5 млрд. від транзиту. Навіть у найскрутніших умовах в країні знаходяться люди, здатні думати.
№236 09.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
