Минулий вівторок дав світу страшну картинку охопленого полум’ям українського гірника. Відповідні знімки можуть стати відеовіхою в історії шахтарського руху, яку можна порівняти з відомими подіями 90-х, що викликали зрештою розпад СРСР і створення незалежної України. Нинішня ситуація (з іншим відносно України знаком) не менш критична — ворог на Донбасі не дрімає й сподівається поповнити свої лави за рахунок невдоволених гірників.
Нагадаємо, що 4 серпня п’ятеро шахтарів державних підприємств «Червоноармійськвугілля» й «Селідіввугілля» (Донецька область) оголосили голодування в будинку Міністерства енергетики й вугільної промисловості України. Протестувальники вимагали погасити заборгованість із заробітної плати й налагодити стабільну роботу шахт. Глава Міненерговугілля Ігор Насалик заявив, що для погашення боргів із зарплати шахтарям виділили 200 мільйонів гривень. За його словами, їх повинні виплатити до 28 серпня, тобто до Дня шахтаря, що звучить майже як кепкування: ось, мовляв, вам дарунок. Ще 150 мільйонів для виплати зарплат буде отримано за рахунок оплати вугілля ДТЕКом.
Як бачимо, занепокоєна таким рівнем протесту держава не стала чекати професійного свята гірників і відреагувала практично миттєво. Того ж дня Міністерство енергетики й вугільної промисловості заявило про перерахування 30 мільйонів гривень для погашення заборгованості із заробітної плати шахтарям. «Станом на сьогодні заробітна плата працівникам державних вугільних підприємств виплачена на 83,8%», — доповіло Міненерговугілля.
У відомстві зазначають, що причиною виникнення заборгованості із заробітної плати є дефіцит обігових коштів, а також недостатність бюджетного фінансування на часткове покриття витрат за собівартістю готової товарної вугільної продукції. У Міненерговугілля також уточнили, що борг шахтарям ДП «Селідіввугілля», один з голодуючих представників якого підпалив себе у вівторок у будинку міністерства на знак протесту, станом на 8 серпня становив 42,1 мільйона гривень (без нарахувань), і останній раз оплата була здійснена 3 серпня на 27,3 мільйона гривень. У штабі галузі додали, що за перше півріччя 2016 року працівникам державних вугільних підприємств було нараховано 2,46 мільярда гривень, виплачено — 2,06 мільярда. Зокрема 1,81 мільярда гривень — це кошти від реалізації вугільної продукції, а 0,25 мільярда виділені з бюджету. На сьогодні заборгованість працівникам державних вугільних підприємств становить 399,5 мільйона гривень (з нарахуваннями), з них 256,2 мільйона — безпосередньо працівникам підприємств, зокрема за червень — 201,3 млн грн.
Здавалося б, усе сказано, й питання майже вирішене. Ключовим словом в останній фразі виявилося «майже». Але в середу з’явилося повідомлення прес-служби Мінфіну. Його ключова думка полягала в тому, що Міністерство фінансів України зможе виділити 200 мільйонів на погашення боргів із зарплат перед гірниками держшахт лише після узгодження з боку бюджетного комітету Верховної Ради.
Прес-служба Мінфіну також зазначила, що уряд прийняв рішення про виділення цих коштів ще 27 липня. «У той же час Мінфін виступав проти такого перерозподілу витрат бюджету, оскільки більша частина виділених коштів (155 мільйонів) буде перерозподілена з програми закриття п’яти нерентабельних шахт. Тобто кошти, які планувалося виділити на закриття збиткових шахт, зараз будуть використані на погашення заборгованості у виплаті заробітної плати шахтарям», — зазначили в прес-службі. У відомстві підкреслили, що проблема має системний характер і пов’язана з неефективним використанням бюджетних коштів. «Очевидно, що в Україні продовжують фінансуватися збиткові галузі, що давно потребують реформування», — резюмували в Мінфіні.
Так, Мінфін за визначенням має грати в державі роль Баби Яги, яка завжди проти. Але треба, як то кажуть, і честь знати. Так, близьке до Міненерговугілля джерело ще до нинішніх трагічних подій сказало по секрету «Дню», що перш ніж отримати в цьому відомстві гроші для шахтарів, туди треба занести свій мішок з купюрами...
Чи так це? Чиновники в нашій країні, схоже, просто не можуть не лукавити. Вище дано досить детальний аналіз причин, що викликають заборгованості із зарплат і незадоволеність гірників. Проте там між правдами й напівправдами затесалася товстенна й більш ніж ганебна фігура умовчання. Виявляється, головною проблемою згаданих вугільних підприємств є те, що їх досить багаті вугільні пласти були колись скуплені за мізерні суми представниками старої Сім’ї. Тепер ними володіють близькі до самої вершини влади «нові» люди. Саме вони знімають жирну пінку з кожної тонни вугілля й створюють таким чином дефіцит обігових коштів для оплати важкої й ризикованої праці гірників, фактично змушуючи їх йти на всі тяжкі...
Тим часом шахтар Віктор Трифонов, який підпалив себе у вівторок уранці під час імпровізованої прес-конференції в будинку Міненерговугілля, перебуває у стані середньої тяжкості, повідомив глава Незалежної профспілки гірників Михайло Волинець. «У В.Трифонова опіки очей становлять 20%. Після проведення консиліуму лікарі встановили, що хворий у стані середньої тяжкості. Але вони зможуть зробити точніші висновки після лабораторних та інших необхідних досліджень».
