«Я брав не нову автівку, але з малим прогоном, який можна назвати «розігрівом» для електромобіля, бо проїхати 30—50 кілометрів американськими дорогами — це як у нас тест-драйв, — жартуючи, каже студент із Вінниці Тарас Поповський. — Головна вигода електромобілів у економії та екологічній складовій. Вони не потребують заміни мастила, повітряних і масляних фільтрів. Ще колодки гальмівні зношуються набагато менше. Машина гальмує рекуперацією. Також немає необхідності міняти свічки запалювання, бо їх немає. І взагалі, кількість деталей у десятки разів менша. Є тільки фільтр салону, який необхідно міняти раз на півроку, і масло в редукторі змінюється раз на 40 тисяч кілометрів. Електромобіль дуже економний, підзарядити його можна від звичайної розетки. Я живу на сьомому поверсі, маю спеціальну переноску для зарядки. Її вистачає на 160 км, максимальна поділка, яку я мав, сягала 173 км. Можна заправитися на будь-якій заправці. Дехто боїться стати в полі, так от — якщо попросити іншого водія пробуксирувати машину, то можна підзарядити її від накату за 40 кілометрів».
«ЕЛЕКТРИФІКУВАТИ» МІСТО ВЛАСНИМ КОШТОМ
Потенційних покупців машини з електродвигуном відлякують не тільки висока вартість чи мала ємність акумулятора, а й відсутність інфраструктури й складність із технічним обслуговуванням. У Вінниці з цієї ситуації знайшли вихід самі власники електромобілів, яких на сьогодні вже майже 130. Щоб «електрифікувати» місто, вони об’єдналися у спільноту і тепер за власні кошти встановлюють зарядні станції. На сьогодні у Вінниці вже є 13 пунктів, де можна підзарядити автівку. Загалом на території Вінниччини та сусідніх областей — обладнали щонайменше 20 станцій.
«Коли ми стали власниками електрокарів, то зрозуміли, що треба розвивати інфраструктуру, бо якщо ти цілий день їздиш містом, то заряду може й не вистачити. Особливо взимку, — каже координатор спільноти власників електромобілів у Вінниці Ірина Сєлєзньова. — Підживити машину можна безоплатно, завдяки домовленостям із приватними підприємцями, які надали майданчики для станцій. Зазвичай це СТО, автомийки, торговельні центри або кав’ярні. За кіловати сплачують підприємці, бо вони розуміють — люди до них приїдуть, куплять кави або ще чогось і стануть постійними клієнтами. Ми облаштовуємо станції не лише у Вінниці, а й на усіх автошляхах, зокрема й центральних магістралях, наприклад, із Вінниці до Києва. Наразі таких об’єктів ми встановили вже сім. Треба розвивати інфраструктуру, адже кожні 10 днів у місті з’являється новий власник електрокара, який стає членом нашої спільноти. Майже всі машини пригнані з Америки, придбані на аукціонах. Вони якісні й доступні за ціною. Людям це вигідно, розроблена вигідна система кредитування, а після продажу ми допомагаємо в обслуговуванні автомобіля. Наш приклад яскраво доводить, що тільки до тих, хто робить правильну справу, повертаються обличчям і допомагають. Просто просити чи очікувати — шлях у прірву. Взяти і зробити — значить мати все. Адже підтримки з боку держави, як-то відбувається в наших західних сусідів, немає. Навіть факт скасування ПДВ при розмитненні електромобілів протягом 2018 року не вирішує всіх проблем, бо світова ціна на електрокари зростає».
ПРОГНОЗ НЕ ПІДТВЕРДИВСЯ
«Чому «зелені автівки» не стали дешевшими після запровадження нульового розмитнення? Все дуже просто: попри скасування ПДВ і акцизу при розмитненні в Україні на світових ринках попит на електромобілі зростає, відповідно піднімається і вартість на них, навіть на ті, які виставлені на аукціон після страхового випадку. Та слід відзначити, якби в нас ці пільги не ухвалили, то вартість електромобілів взагалі була б захмарною, не кажучи вже про нові автівки, — коментує експерт із електромобілів, адміністратор ресурсу, що популяризує електрокари, Electricmobile Андрій Черненко. — Уряд і законотворці роблять певні кроки, але поки що це на рівні потуг. Масову пересадку українців на електромобілі гальмує відсутність інфраструктури, на розбудову якої держава не виділяє коштів, а головне — стимулів. У багатьох країнах існують спеціальні програми заохочення переходу водіїв на електрокари. Там докладають чималих зусиль, щоб поступово досягти повної відмови від використання бензинових і дизельних двигунів. Наприклад, у Голландії муніципалітети надають безоплатне паркувальне місце власникам електромобілів, а в Японії їм дозволяють заїжджати на територію заповідників. Норвегія, яка посідає перше місце за часткою світового ринку електромобілів, — 29,5%, стимулює своїх громадян пересідати на електрокари шляхом скасування податку на реєстрацію електричного транспортного засобу, ліцензійних та дорожніх зборів. І це не для того, щоб лобіювати виробництво електрокарів, а насамперед, щоб зберегти екологію. Згадайте, коли у Вінниці на півроку через ремонт закрили Київський міст і весь транспорт рухався центром, це призвело до загазованості повітря в центральній частині міста, й екологи не раз фіксували перевищення. Саме за зменшення викидів у атмосферу нині борються в усьому світі. В Україні цей процес наразі в зародковому стані, але, зважаючи на збільшення кількості власників електрокарів та лобіювання цього питання на різних рівнях зокрема й у площині виробництва вітчизняних електромобілів, які були б доступними для усіх громадян, цей процес з часом набиратиме обертів».
Поки матеріал готувався до друку, на розгляд Верховної Ради було подано два законопроекти № 8159 а № 8160, які стосуються внесення змін до Податкового та Митного кодексів України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні. Проекти законів, як зауважив на своїй сторінці в Facebook міністр інфраструктури Володимир Омелян, передбачають імплементацію 15-річної стратегії розвитку ринку електрокарів, виробництва запчастин, батареї, самих електрокарів і електробусів в Україні. Він додав, що будуть створені привабливі умови та пільгове податкове законодавство задля залучення інвесторів. Робота над документами тривала два роки. Тексти законопроектів опубліковано 20 березня поточного року.
