Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Природа програє... бізнес-лобі

Експерти — про мотиви вето на ключові для країни екологічні закони
1 листопада, 2016 - 17:59
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

27 днів чекали українці на рішення Президента: бути в Україні європейським стосункам з природою чи ні. І ось нарешті вердикт — «ні». 

Пізно ввечері в понеділок на порталі Верховної Ради з’явилась інформація, що Президент Петро Порошенко повернув у парламент ухвалені 4 жовтня два найголовніших екологічних закони «Про стратегічну екологічну оцінку» та «Про оцінку впливу на довкілля». Рішення Президента — вето з правками. Що означає: або депутати погоджуються на поправки глави держави, і тоді закон підписується, або ж — ні, і тоді — прощавай цей документ, починайте роботу «з нуля». Що, по факту, за словами народного депутата Остапа Єднака, означає і «далі варварські забудови, забруднення довкілля, корупцію». Адже завданням цих законів було, як стверджувала авторська група, яка працювала над їх розробкою, «захистити навколишнє середовище і здоров’я людей перед забудовою території», адже, відповідно до норм Закону про оцінку впливу на довкілля, заборонялась планова діяльність нафтопереробних заводів, теплових електростанцій, установок для виробництва ядерного палива, виробництва в сфері чорної та кольорової металургії, хімічних виробництв, будівництва аеропортів, автомагістралей, гідротехнічних споруд морських і річкових портів без оцінки впливу на навколишнє середовище...

Із розв’язанням екологічної проблеми українці вже надто зволікали. Дійшло до того, що Україна в цьому році очолила рейтинг держав, де люди найбільше помирають від забрудненого повітря — відповідно, 120 людей на 100 тисяч населення. Таку статистику оприлюднило видання The Guardian. А «День довкілля у Верховній Раді» 4 жовтня — це був перший ривок у галузі за багато років.

Крім того, заветовані законопроекти були включені в пакет умов для безвізу. До слова, як відзначив у коментарі «Дню» народний депутат Остап ЄДНАК, вето Президента по цих екозаконах може суттєво вплинути на рішення членів Європарламенту щодо надання Україні безвізу. Адже, зокрема ці закони «підтримує Ребека Хармс», стверджує нардеп.

«День» спробував зрозуміти заради чого Президент вирішив ризикнути перспективою виконання даної (неодноразово) ним обіцянки безвізу для України та що конкретно викликало занепокоєння у Президента у цих законах. Ми звернулись до фахівців — Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» — з проханням прокоментувати поправки Петра Олексійовича. І ось що нам відповіли: пропозиції, надані Президентом України до Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» та Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», є невмотивованими, подекуди відверто помилковими, а також такими, що не містять конкретних пропозицій, такими, що вже неодноразово розглядалися, і обґрунтовано відхилялися розробниками законопроектів.

Надані Президентом пропозиції до Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», стверджують в ЕПЛ, свідчать про те, що він не ознайомився із останньою версією Закону. Пропозиції відсилають до неіснуючих статей, не наводяться приклади абстрактності норм, правової невизначеності та суперечності. «Такі пропозиції неможливо врахувати, оскільки вони не містять жодного конкретного зауваження», — стверджують експерти.

Окремі сформульовані Президентом пропозиції не відповідають міжнародним документам та директивам ЄС, на впровадження яких цей закон розроблений, роблять висновки екологи. Так, зокрема, Президент пропонує виключити із сфери ОВД господарську діяльність у зоні Чорнобильської катастрофи, а також масштабні та важливі для відновлення економічного потенціалу держави інфраструктурні проекти, а також зміни в діяльності та об’єктах щодо їх впливу на довкілля. «Передбачення законом таких виключень, а також не охоплення процедурою ОВД змін у діяльності та об’єктах становило б неповне виконання Україною своїх зобов’язань, в тому числі, в рамках Угоди про Асоціацію Україна—ЄС та домовленостей в рамках Енергетичного співтовариства», — зазначають в ЕПЛ.

«Позиція Президента з означених законів є особливо прикрою з огляду на те, що країна близька до екоциду, — нагадують в ЕПЛ. — Доказом того є факти екологічних катастроф, що трапляються протягом останніх років: є лісоруби, що нищать ліс, є браконьєри, яких не зупиняє чинне законодавство, є бурштинові республіки, з якими влада не може справитися, є нищення Карпат та отруєні ріки».

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Експерти роблять два висновки: або Президент розхитує і так нестабільну політичну ситуацію у країні та свідомо йде на порушення попередніх обіцянок, даних європейським партнерам, — або про те, що від Президента приховують правдиву інформацію про ветовані закони з метою отримання одномоментної користі кимось із його оточення.

З ситуації, що склалась, на думку екологів є лише один розумний вихід: оголосити Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку», Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» такими, що підписані, і направити їх на опублікування. Адже пропозиції гаранта є «невмотивованими» та основне, подані не в строк — відведених законом 15 днів на розгляд та підпис, щонайменше, тиждень тому.

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: