Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

П’ять кроків...

яких я чекаю від міністра економіки
4 березня, 2014 - 12:14
ФОТО VZ.UA

Гривня продовжує падати. На момент виходу матеріалу в друк , обмінники вже продавали долар по 11 гривень, а євро — по 15,50. Банки вже встановили ліміти на видачу готівки. Магазини уже переглядають ціни на товари. Експерти очікують інфляцію на рівні не менше ... 60 %. Борг країни — 140 млрд. доларів. Казна порожня. Податкових надходжень майже немає ...

«День» попросив голову правління Центру громадської експертизи Любомира ЧОРНІЯ відповісти на два актуальних питання — про кроки , які повинен прийняти , на його думку , економічний блок нового уряду , і про те, з якими макроекономічними показниками Україна може закінчити рік:

П’ять кроків, здійснення яких ви чекаєте від економічного блоку нового уряду? Чому?

— Діяльність економічного блоку нового складу уряду слід розділити на дві складові: стратегічні напрями та першочергові кроки.

Насправді найбільше значення мають стратегічні напрями (пріоритети), оскільки саме вони повинні складати основу програми дій нового уряду, і саме від них залежить стан економіки України у середньо— та довгостроковій перспективі. Серед таких стратегічних напрямів:

  1. Вжиття заходів для зміни структури економіки (насамперед, зміна з пріоритету важкої та хімічної промисловості, гірничо-видобувного комплексу на пріоритет розвитку агропромислового та інноваційно-виробничого комплексів).
  2. Створення сприятливого бізнес— та інвестиційного клімату (реальне застосування механізму дерегуляції, покращення умов для ведення бізнесу, створення умов для захисту іноземних інвестицій та сприяння реалізації інвестиційних проектів).
  3. Глибинне реформування бюджетної та податкової систем (зокрема перегляд структури держбюджету, зміна системи міжбюджетних трансфертів, скорочення переліку та модернізація загальнодержавних податків, оптимізація системи загальнообов’язкових зборів, акцизів та мит, зміна системи адміністрування податків і зборів, збільшення переліку місцевих податків і зборів).
  4. Реальна реформа пенсійної системи та системи державного соціального страхування (перегляд загальних підходів до функціонування системи пенсійного забезпечення та загальнообов’язкового державного соціального страхування, переліку джерел формування відповідних публічних фондів та порядку їх використання). 
  5. Розвиток внутрішнього ринку (зокрема стимулювання виробництва та споживання товарів національного виробництва, підвищення частки заробітної плати у структурі вартості товарів національного виробництва, забезпечення поступового підвищення купівельної спроможності громадян).

Першочергові кроки, які повинен зробити новий уряд для стабілізації національної економіки:

► Залучення кредитних ресурсів для відновлення економіки України (відновлення фінансування за програмою співпраці з МВФ, проведення переговорів з ЄС щодо залучення фінансової допомоги, необхідної для стабілізації економіки та здійснення реформ).

► Вжиття заходів для стабілізації національної валюти (відновлення нормальної роботи НБУ, повноцінне застосування механізму «курсового таргетування» з використанням залишків золотовалютних запасів НБУ та залучених кредитних ресурсів для підтримання курсу національної валюти).

► Секвестр державного бюджету (насамперед, в частині непріоритетних та неефективних видатків — скорочення фінансування державних та правоохоронних органів, скасування економічно необгрунтованих державних програм, скорочення соціальних видатків держави).

► Перегляд та оптимізація соціальних зобов’язань держави (зокрема оптимізація системи соціальних гарантій, перегляд та скорочення фінансування пільг і соціальних виплат в напрямку збереження їх функції щодо підтримки найбільш соціально вразливих категорій населення).

► Відновлення інвестиційної привабливості України (зокрема стабілізація ситуації в банківському секторі, відновлення нормальної роботи правоохоронних органів, вжиття заходів для забезпечення нормальних умов для роботи бізнесу, сприяння розвитку малого і середнього бізнесу).

Перших три заходи є досить типовими для країн, що опинилися в ситуації, схожої до тієї, в якій нині перебуває Україна. Четвертий захід є пріоритетним саме для України, оскільки бюджет нашої держави несе надмірне соціальне навантаження. Водночас інвестиції, поряд з кредитними ресурсами, можуть бути чи не єдиним джерелом для відновлення економічної стабільності.

— Ваш експертний прогноз, на які макроекономічні показники (індекс інфляції, курс гривні, темпи приросту ВВП, індекс промвиробництва, сума прямих іноземних інвестицій) у кінці року новий уряд може вивести Україну (оптимістичний і песимістичний прогноз)?

Водночас слід звернути увагу на те, що будь-які заяви щодо сепаратизму (територіальної цілісності) чи політична нестабільність в окремих регіонах України впливатиме на стан національної економіки, зокрема в частині курсу національної валюти та інвестиційної привабливості країни.

Та все ж основні макроекономічні показники безпосередньо залежатимуть від стабілізації політичної ситуації в Україні та швидкості вирішення основних питань порядку денного — формування нової більшості у ВР України, обрання нового складу уряду, оприлюднення програми дій нового уряду (принаймні, основних її пріоритетів).

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ СТАНУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ (ПРОГНОЗ):

Очікуваний приріст ВВП:

(-2,2%) — (-2,5%).

Індекс промислового виробництва:

(-3%) — (-3,4%).

Курс долара по відношенню до гривні (середньозважений за рік):

9,8 — 10,5 грн./дол. США.

Курс долара залишатиметься дуже чутливим до всіх політичних подій в Україні (зокрема складу, швидкості затвердження, реальності програми дій та професійності нового уряду). На хвилі спекуляцій він може зрости до 12 грн за долар США і вище. Проте, очевидних економічних передумов для цього немає. Водночас перспектива того, що курс долара може впасти нижче показника 9,5 — 9,8 грн/дол. США навіть при зважених діях нового уряду нині уже видається мало реальною.

Суттєвій стабілізації курсових коливань може сприяти надання Україні кредиту МВФ та фінансової підтримки з боку ЄС (відкриття кредитної лінії чи надання підтримки в інших формах).

Показник обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну вже 2013 року був доволі низьким (близько 3,2 млрд) і засвідчив тенденцію до падіння ближче до кінця року.

2014 року немає жодних підстав очікувати приросту обсягу прямих іноземних інвестицій (ПІІ) — західні портфельні інвестори полишили Україну, європейські банки позбулися більшості своїх активів в Україні, зарубіжні інвестиції в реальний сектор упродовж останніх років були незначними. Єдиним джерелом зростання показника обсягу ПІІ можуть бути розпочаті наприкінці минулого року і ще незавершені операції із «введення» в Україну активів із «офшорних» зон (проте, поки особливої активності у цьому напрямку не спостерігається через політичну нестабільність у країні).

Робити будь-які прогнози за цим показником сьогодні видається неможливим.

Алла ДУБРОВИК, «День»
Газета: 
Рубрика: