Колегія Київського апеляційного господарського суду в четвер відхилила апеляційну скаргу промислово-фінансового консорціуму «Індустріально-металургійний союз» (ІМС) на рішення Господарського суду Києва про визнання незаконного продажу 93,02-відсоткового пакета акцій ВАТ «Криворіжсталь». Суд практично залишив у силі рішення Київського господарського суду. На виконання позову Генеральної прокуратури та Кабінету Міністрів України суд заборонив ІМС здійснювати будь-які дії з цим пакетом акцій «Криворіжсталі», а також дії із виконання його корпоративних прав у ВАТ «Криворіжсталь» і дії з відчуження майна підприємства. Суд також наклав арешт на 93,02-відсотковий пакет акцій «Криворіжсталі». Як повідомив адвокат ІМС Сергій Власенко, на це рішення суду подаватимуть касацію до вищого Господарського суду. За його словами, поки що залишаються в силі пропозиції ІМС щодо укладення мирової угоди, надіслані керівництву країни (до речі, цю ініціативу вітав Віктор Ющенко).
Того ж дня глава Фонду держмайна України Валентина Семенюк проводила прес-конференцію. На той момент ще не було відомо, яке рішення ухвалить Апеляційний суд. Проте свою позицію щодо досягнення компромісу вона висловила досить чітко й однозначно. В. Семенюк категорично виключає можливість укладення мирової угоди у зв’язку з тим, що допущені при приватизації «Криворіжсталі» порушення у формуванні статутного фонду та підготовці умов конкурсу зафіксовані в судових позовах, поданих кількома суб’єктами до різних судів (зокрема, за її позовом і за позовами Павла Ігнатенка й Ірини Назарової). Крім того, вважає В. Семенюк, якщо укладати мирову угоду з Ринатом Ахметовим і Віктором Пінчуком, то це певним чином ущемить інтереси працівників «Криворіжсталі», які отримали свої акції також із порушенням законодавства.
Глава Фонду неодноразово наголошувала, що в Україні відсутній закон про реприватизацію. Що стосується Фонду, то він, за її словами, керується лише однією законодавчою нормою для визначення протизаконності приватизації — невиконання інвестором прийнятих інвестиційних зобов’язань. На основі цього ФДМ подав 194 судові позови про розірвання договорів купівлі-продажу. Серед цих об’єктів є стратегічні підприємства, «мала приватизація» і навіть незаконно приватизовані гуртожитки. Як пояснила В. Семенюк, деякі недбайливі керівники акціонерних товариств, наростивши великі боргові зобов’язання, знайшли оригінальний вихід із ситуації: вони розпродують об’єкти соціальної сфери, які перебувають на їхньому балансі, хоча це державна власність.
Зміна керівництва у ФДМ привела і до зміни акцентів у його діяльності. Якщо раніше предметом гордості Фонду було наповнення державної скарбниці, то тепер як основний напрям його роботи подається інвентаризація об’єктів державної власності. Вона проводиться як за територіальним, так і за галузевим принципами. Про глибину цих «пластів» можна судити хоча б з того, що лише на балансі облгазів, як повідомила В. Семенюк, є майна на суму 2,270 млрд. грн.
І все-таки важко зрозуміти (особливо після того як із приватизації випав найголовніший фігурант — «Укртелеком»), за рахунок чого виконуватимуть план приватизаційних надходжень до бюджету-2005 у сумі 7,8 млрд. грн. За календарем уже скоро середина року, а переліку об’єктів, що підлягають приватизації в 2005 році, ФДМ досі не має. За визнанням В. Семенюк, у Фонду залишилися мало підприємств для продажу, і вся надія на держвласність, що перебуває в оперативному управлінні галузевих міністерств. Тим часом Кабмін поки що, мабуть, не налаштований коректувати план у бік зменшення. Більш того, прем’єр-міністр днями заявила, що й у 2006 році дефіцит бюджету покриватимуть за рахунок приватизації.
Дуже емоційно говорила глава Фонду про перспективи залучити до приватизаційних процесів іноземний капітал. А шлях туди для нього лежить через реприватизацію! В. Семенюк стверджує, що інвестиційний клімат в Україні сьогодні найпривабливіший. А в несприятливому іміджі винні господарі підприємств, які користувалися при проведенні приватизації заступництвом влади: тепер «через куплені ними ЗМІ» роздувається істерія навколо реприватизації. «У нас не було відкритої приватизації. У нас був просто розподіл майна між кланами, що стали посередниками між первинним ринком цінних паперів і вторинним. На первинному ринку купувався об’єкт за заниженою ціною під смішні інвестиційні зобов’язання. Ці зобов’язання виписувалися на короткий термін, про їх виконання ніхто не питав — діяло телефонне право. Ті, хто придбав об’єкт на первинному ринку, притримували його на півтора року, а потім перепродавали та отримували навар», — так жорстко охарактеризувала керівник ФДМ українську приватизацію. В. Семенюк запевняє іноземних інвесторів, що їм нічого боятися: в них ніхто нічого не відбиратиме, якщо вони на вторинному ринку купили той чи інший об’єкт і виконують інвестзобов’язання. В. Семенюк вважає, що іноземних інвесторів ніхто по-справжньому до ринку ще не допускав, а «всю сметанку злизували наші олігархи». І лише тепер перед ними відкриваються можливості для рівноправної участі в конкурсах. «До Фонду надходять багато листів від іноземних компаній, які заявляють про готовність брати участь у приватизації об’єктів, що повернуться у держвласність. Отже, вони довіряють державі», — повідомила головний приватизатор країни, не змігши, втім, назвати кількість таких звернень.
